Ми є. Були. І будем ми! Й вітчизна наша з нами. Образ великого українця
у саду страждань за романом І. Багряного “Сад Гетсиманський”
Мета: простежити розвиток характеру головного героя та визначити засоби
розкриття його образу, розвивати навички аналізу художнього образу,
роботи з текстом, уміння самостійно ставити проблемні питання, розвивати
мисленнєву активність учнів, виховувати культуру усного мовлення
Оформлення дошки. Словник
Екзистенціалізм – як філософська течія виник у першій половині ХХ ст. за
часів соціально-економічної і світоглядної кризи в Європі. Основне
завдання екзистенціалізму полягає у встановленні змісту людського
існування. Тому людське існування, дане безпосередньо, є „екзистенцією”,
яка не пізнається науковими засобами.
Конфлікт – зіткнення, сутичка, протистояння двох протилежних сил. Коли
на рубежі ХІХ та ХХ століть розпочався глобальний процес оновлення
виражально-зображувальних засобів, обумовлених потребою глибокого
відображення внутрішнього життя людини, почала змінюватись і сама
природа конфлікту – він ставав менш відкритим, набував більшого
психологізму, переходив у підтекстову сферу твору. Щоб простежити за
таким конфліктом, захопитись ним, читачеві необхідно напружити свою
інтелектуальну діяльність.
Нація – це історично утворена форма існування людської спільності.
Категорія честі – відіграє важливу роль у моральному визріванні людства,
бо саме завдяки їй формуються такі позитивні якості як відповідальність
за себе, за свій рід. Людина, для якої поняття честі, власної гідності є
особливо значущими, різко відрізняється своєю моральністю, своїм
способом життя від людини, для якої ці ж поняття є не такими суттєвими.
План уроку
1. „Сад Гетсиманський” – твір табірної літератури. Елемент філософії
екзистенціалізму в романі. Символічна назва твору.
2. Головний конфлікт роману – це протистояння двох взаємовиключаючих
сил.
3. Андрій Чумак – стійкий у своїх національних переконаннях молодий,
здатний до лідерства, український інтелігент. Три аспекти характеристики
головного персонажа роману.
Народ мій є!
Народ мій завжди буде!
Ніхто не перекреслить мій народ.
В. Симоненко
Хід уроку
Учитель. Роман „Сад Гетсиманський” побудовано на реальному життєвому
матеріалі, який був добре знайомий и пережитий І. Багряним. Факти у
творі настільки драматичні, що здатні вражати читача набагато сильніше
за факти, побудовані на вимислі. У середині 50-х років ХХ ст. з
концтаборів було звільнено тисячі в’язнів, з’являються твори табірної
літератури – „Сибірські новели” Б. Антоненка-Давидовича, „Архіпелаг
ГУЛАГ” О. Солженіцина. Особливої значимості надає твору накладання на
змісти Біблії, саме через нього людство чує голоси мільйонів жертв
комуністичного режиму. Роман демонструє людству весь вимір Зла, що несе
у собі тоталітарна система. Засобами екзистенціалізму Багряний описав
специфіку того буття, яке є людиною. Буття головного героя роману і є
тим буттям-свідомістю, – через яке відкривається буття світу.
Пізнавальний етап уроку
Диференційовані завдання до коментування назви твору
Перший ряд: визначте елементи Святого Письма в сюжеті роману.
Другий ряд: довести, що страждання і смерть Ісуса – це страждання і
смерть за ідею.
Третій ряд: розкрити епіграф до роману: „Отче Мій! Коли можна, нехай
мимо йде від мене чаша ця…”
Емоційно-психологічна підготовка
Уявіть ситуацію: з одного боку – ви як неординарна, виключно вольова,
незламна особистість, а з іншого – радянська тоталітарна система, яка
через своїх вірних слуг прагне будь-що зламати, підпорядкувати вас.
Який тип поведінки оберете? Обґрунтуйте позицію:
змиритесь і будете пристосовуватись до системи;
не змиритесь і будете протестувати;
ви – оптиміст, тому спробуєте стати щасливим;
слідуватиме принципу „Поживемо – побачимо!”;
власний варіант поведінки.
Завдання
На основі міркувань створюємо концепцію „Конфлікт у творі Багряного – це
конфлікт між вільною, настільки морально довершеною Людиною, що про неї
можна говорити як про уособлення Добра, і у вищій мірі антигуманною
тоталітарною системою, яку треба визначити як вияв абсолютного Зла”.
Індивідуальна робота з картками
Розкрити зміст розумів головного героя:
а) „Андрій дивиться по камері з-під приплющених вій. Як вони міцно
сплять! Немов ті Христові учні перед розп’яттям їхньої совісті, їхньої
власної душі”;
4
6
h
j
a
ae
6
j
ae
б) „Героїзм, – роздумує Чумак, – це велич, поезія, краса. Героїзм – це
раптовий, величний, запаморочливий для інших вчинок, це блиск раптової
відваги, що захоплює людські серця виконанням неможливого… Але яке це
має відношення до сучасної людини… розчавлюваної нишком у герметично
ізольованих кам’яних мішках, до людини, що повзає й звивається, як
черв’як…”;
в) „Ліпше умерти раз, умерти гордо, з незламною душею, аніж повзати на
колінах і вмерти двічі – морально й фізично”;
г) „Завербуватись! Хай живе провокація!.. Але це лише на коротку мить, і
це така божевільна думка, як блискавка. Її враз погасив „хтось що стояв
на варті його душі”.
Допоміжні запитання з метою привернути увагу учнів до огневого
авторського задуму.
– Знайдіть у тексті опис зовнішності героя. Які деталі в ньому
привернули вашу увагу і чому?
– Визначте епізоди, в яких розкривається характер Андрія Чумака. Що, на
вашу думку, є визначальним у ньому?
– За допомогою яких художніх засобів автор творить образ головного
героя?
Три головних аспекти характеристики Андрія Чумака.
Аспект перший, національний
Герой – представник української нації.
І. Світ дитинства пройнятий національною атмосферою. Вона виразно
виявляється у його спогадах про Великодню ніч, про свято Івана Купала,
про сивого столітнього діда що жив в хатині на високому березі під
лісом, про блукання по луках надворсклянських.
ІІ. Надвизчайно розвинуте чуття роду. На допитах Андрій відчував, що
саме його вірі у своїх братів „може бути нанесена найтяжча поразка, яка
може зломити його волю, – це замах на його віру… Віру в людей, і не
взагалі в людей, а віру в своїх братів”.
ІІІ. Андрієва концепція побудови національної держави. Він належить „до
числа тих, які вважали і вважають що з його нації доти не буде діла,
доки вона буде упосліджена і у власній хаті бита… доки як не перестане
хуторянити й позіхати, а не пролине будувати”.
Аспект другий, морально-етичний
Рівень сформованої свідомості героя, його морально-етичний світ.
І. Андрій Чумак – в’язень, і тому не в змозі фізично протистояти
супротивникам. Через свою розвинуту людську гідність він не терпить
приниження. Від побиття страждає не так фізично, як морально; він
ретельно стежить за своєю поведінкою, спостерігає за собою немовби
збоку: ось йому пропонують хліб і чай, „Андрій випив теплий, солодкий
чай… І зразу є зненавидів себе за слабодухість, сам собі став
противником…”
ІІ. Виняткова шляхетність героя чи не найбільш показово виявилась в
історії з „вербуванням” слідчого Донця. Андрій дав фальшиві свідчення
проти цього опричника, але його почало мучити сумління: свій вчинок
Чумак вважав негідним порядної людини і заспокоївся тільки тоді, коли
спростував дані фальшиві свідчення.
ІІІ. Природне лідерство Андрія, якого він зовсім не прагнув, не йшов на
свідоме завоювання авторитету, бо це суперечило його етичній
витонченості. Якщо придивитись до поведінки героя у переповненій
в’язнями тюремній камері, то приходиш до висновку, що у цьому людському
середовищі, яке складалось із особистостей переважно високого освітнього
цензу і такої ж високої культури, значущість Чумака ставала очевидною
сама по собі, як тільки оточуючі його люди побудуть деякий час поруч з
ним. Він такий як усі, але виділяється з-посеред інших. Він є
довершеною, винятково гармонійною особистістю.
Філософський аспект має розкрити перед школярами ті риси персонажа, які
набувають загальнолюдської значимості.
Проблемне завдання: прокоментувати слова Андрія: „Ліпше умерти раз,
умерти гордо, з незламною душею, аніж повзати на колінах і вмерти двічі
– морально і фізично”.
Створення емоційно-психологічного фону (тези для підсумку уроку):
а) розуміння глибокої антигуманної сутності більшовицького режим, який
руйнує душу людини, перетворює її на гвинтик, паралізує страхом волю;
б) перетворення звичайного в’язня на легенду, яка живить надію, зміцнює
душі, нейтралізує філософію зради і тим самим сприяє торжеству життя;
в) натхнена душа Андрія Чумака починає сходження на Голгофу заради
порятунку людей. Він зносить тортури, це підпорядковано одній меті –
зберегти підвалини життя, не дати зруйнувати основу, на якій тримається
віра.
Домашнє завдання
Написати твір-роздум за темою: „Людина – найвеличніша з усіх істот.
Людина – найнещадніша з усіх істот. Людина – найпідліша з усіх істот”
(І. Багряний „Сад Гетсиманський”).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
