.

Образ віку в ліриці ХХ століття (урок)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
203 6246
Скачать документ

Конспект уроку

Образ віку в ліриці ХХ століття

Мета: ознайомити учнів з основними течіями європейської поезії XX ст. та
основними представниками поезії модернізму; розкрити головні мотиви їх
творчості:

Томас Еліот (1888-1965),

Райнер Марія Рільке (1875-1826),

Гійом Аполлінер (1880-1918),

Вітезслав Незвал (1890-1958),

Федеріко Гарсія Лорка (1998-1936).

1 – 2 уроки

Хід уроку

1. Лекція вчителя (Всесвітня література, 1998, № 7, с. 41; Зарубіжна
література, 1998, № 9, с. 39)

XX століття… Воно уже розпрощалося з нами, назавжди відійшло в минуле,
стало історією. Яким воно було? Які процеси, тенденції, явища визначали
його сутність?

Кінець XIX – початок XX ст. позначений загальною кризою, що охопила
різні сфери – економіку, політику, культуру.

Схематично це можна зобразити так. Спочатку заповнюється центральна
частина – “ромб Гармонії”, де врівноважено головні поняття, які
утверджувалися всією історією людства:

Бог

духовна криза – культура – природа – екологічні катастрофи

людина

Бог – християнський ідеал,

людина – мірило всіх цінностей,

природа – основа всесвіту,

культура – духовний досвід.

Чотири кути ромба утворюють при з’єднанні хрест – союз між Богом і
людиною, між духовним і природним. XX століття не зберегло цього союзу,
втратило гармонію хреста.

Століття почалося з того, що разом з вірою в Бога людство втратило
моральні орієнтири, наступає духовна криза, множаться екологічні
катастрофи. Гармонія змінилася хаосом.

Кризове століття, якому судилося пройти крізь революції, тотальні
режими, світові війни, потребувало нових звуків, нових ліній, нових
слів.

Література, не задовольняючись формами романтизму і реалізму, намагалася
знайти нові форми зображення змін, що відбувалися передусім у людській
свідомості, і разом зі світовим мистецтвом вийти на новий рівень
творення художніх цінностей.

Естетичну палітру епохи першої половини XX ст. передусім визначають такі
явища, як “декаданс” (занепад – узагальнена назва кризового
світосприйняття, яке проявляється в літературі, мистецтві, культурі),
ранній модернізм і зрілий модернізм.

Ранній модернізм відмовляється від зображення “життя у формах життя”.
Художній твір усвідомлюється як вияв творчої свободи митця. Незалежна і
духовно багата особистість, її думки, враження, свідомість визначають
розвиток сюжету, що дедалі більше позбавляється фабульності і переходить
у площину самозосередження і самоспоглядання, самовираження.

Ранній модернізм пориває з традиціями реалізму, а від романтизму бере
неприйняття недосконалої дійсності, протиставлення бездуховній
реальності сили духу й мистецтва, поетику контрасту й антитези.

“Век мой, зверь мой, кто сумеет

Заглянуть в твои зрачки

И своею кровью склерит

Двух столетий позвонки?”

– Чому, на вашу думку, у вірші “Вік” Осип Мандельштам порівнює сучасне
століття зі звіром, а його зв’язок з минулим віком – із хребцями?

– Що ж потрібно склеювати, щоб з’єднати розірвані хребці між минулим та
сучасним століттями? Які цінності втратило людство?

Світ знебарвився, набувши обрисів мертвої землі, порожнечі саме тому, що
не має не тільки суті, а й форми:

Обрис без форми, тінь без відтінку,

Паралізована сила, жест без руху.

Ці рядки належать англо-американському поету Томасу Стернау Еліоту, який
зумів відтворити трагедію безплідної землі і спустошеної людини. У
поетичному всесвіті Еліота все волає про неволю, безвихідь,
приреченість. Поет не бачить краси природи, любові, лише ніч, осінь,
бруд (читання та аналіз поеми “Безплідна земля”. Всесвітня література,
1998, № 7, с. 41).

1. Які головні мотиви поеми звучать у цьому уривку?

2. Яка фраза з вірша передає світосприйняття сучасної людини?

3. Наведіть приклади “розбитих образів”, “розбитих” логічних зв’язків у
викладі думки.

4. Як почуває себе людина на спустошеній землі?

“Купа розбитих образів” – це не тільки світосприйняття сучасної людини,
а й принцип, за яким будується текст Еліота. Розгубленість людини у
світі хаосу передається ритміко-синтаксичними засобами.

У своєму останньому творі “Квартети” Еліот писав: “Життя і є смерть”,
“знання і є незнання”, “темрява і є світло”, “надія і є безнадія”. Ці
афоризми – наслідок роздумів про трагічну сучасність та невіра у
майбутнє відродження (читання поеми “Порожні люди” (хрест., с. 175),
бесіда за запитаннями 3, 4 на с. 178).

Еліот створив апокаліптичний міф, де земний світ уподібнюється пеклу –
“низу”.

Австрійський поет Райнер Марія Рільке (1875-1926) відродив традиції
старогрецького міфу, де існує як “низ”, так і “гора” – світлий Олімп. А
поєднує ці дві константи – мистецтво, покровителем якого був Орфей. Саме
богу співів та гри присвятив свої сонети Рільке.

Вершиною творчості поета визнано збірку “Сонети до Орфея” (1922).

Читання та аналіз сонета “Ось дерево звелось” (хрест, с. 163).

Вірші Рільке – класичний зразок італійського сонета. Спочатку ставиться
запитання, де змальовується образ, який потребує тлумачення, а в
останніх строфах дається відповідь чи пояснення: якщо в першому катрені
лунає спів Орфея, в якому поєднується природа і мистецтво, то в другому
торжествує темна сила хаосу, втілена в образі диких звірів (аналіз
сонета – Зарубіжна література, 1997, № 11, с. 28).

Перенесення головного слова на початок терцини мимоволі привертає увагу
і викликає думку про протистояння світлих сил мистецтва і темних сил
інстинктів, пороків. І тільки перемога над темрявою людських душ дає
змогу створити храм. Храм – головний образ заключних строф сонета, який
символізує мистецтво, що створене на перехресті складних та заплутаних
шляхів людських почуттів.

Рільке намагався спрямувати розірвану гармонію століття у “живий
космос”, де панує одухотворення та спорідненість людини з природою.

О ти, високе дерево гінке,

уже безлисте: опирайсь навалі

небес, що ломляться в твоє гілля.

Його вершок, здається, марить нами,

та вся його душа – уже провулок

небес. А небеса не знають нас…

(Переклад В. Стуса)

Дерево Рільке – не тільки живе (порівняно з мертвим у Еліота), воно має
душу, яка сумує, але є для людини “провулком небес” (читання віршів
(хрест., с. 160, 165), бесіда за запитаннями (Всесвітня література,
1998, № 12, с. 22-23).

Домашнє завдання

1. Вивчити напам’ять по одному віршу кожного поета.

2. Прочитати у підручнику про Рільке та Еліота, підготувати запитання за
життєвим і творчим шляхом їх, щоб виступати в ролі журналістів.

3. Індивідуальне завдання: двом учням підготуватися до ролі поетів.

3 – 4 уроки

?

ooeOe

O

oeO

1. Опитування у формі інтерв’ю. (Двоє учнів мали індивідуальне завдання
підготуватися до ролі поетів: Рільке та Еліота; інші – журналісти).

2. Читання учнями віршів напам’ять.

3. Продовження вивчення теми в ході лекції вчителя (Всесвітня
література, 1998, № 12, с. 24).

Поети, чия творчість тяжіє до поетичного реалізму, прагнули
інтенсивно-ліричного освоєння сучасності і водночас ставили перед собою
завдання її загострено-конкретного вираження, що вело їх до пошуків
нових вільних віршованих форм, нової поетичної образності.

Творчість Аполлінера з її невгамовними шуканнями і експериментами є
одним із найхарактерніших явищ поетичного реалізму у французькій і всій
європейській поезії XX ст.

Гійом Аполлінер (1880-1918)

– Самостійне опрацювання біографії поета за підручником (с. 166).

– Розповіді учнів.

– Що таке “поетичний реалізм” Аполлінера?

– Робота над змістом віршів (Всесвітня література, 1998,№ 12, с. 24-25;
хрест., с. 167).

– Читання віршів (“Міст Мірабо”, “Лорелея”, “Зарізана голубка й
водограй”) та бесіда за змістом запитань.

“Треба покласти зірку на стіл, склянку поставити поблизу рояля та
ангелів, двері розмістити по сусідству з океаном, щоб уявити дійсність,
дати їй форму, що світиться, як у перший день творіння”, – так писав
поет.

Вітезслав Незвал (1900-1958)

Багатство образів і емоцій, життєвих вражень і переживань характерне для
Незвала. Цей поет обдарований надзвичайною силою Фантазії. Але його уява
навіть у часи найбільшого захоплення модерними течіями тримається
твердого ґрунту – дійсності.

Запитання до поглиблення сприйняття поетичних образів Незвала.

1. Які асоціативні образи можна виділити у вірші “До побачення”?
(Всесвітня література, 1998, № 7, с. 43).

2. З чим асоціюються образи вірша: “тютюнове листя”, “мармурове місто”?

3. Чи можна об’єднати авторські асоціації за кольором, звуками, настроєм
чи спільною думкою?

Висновок.

У віршах В. Незвала не слід шукати глибокого змістового зв’язку між
образами, асоціації у його творах навіяні настроєм, почуттями, тому вони
такі примхливі та несподівані.

Свій поетичний світ Незвал будує за законами “ласки і довіри”:

Мечтать – это значит

Жить и следить за облаками,

Мне нужен такой мир,

Где я не смог бы помешать даже ребенку.

4. Самостійне читання учнями матеріалу про поета (хрест., с. 185).

5. Бесіда.

– Яка головна пристрасть Незвала? (Поезія).

– Про що мріяв поет? (Про створення святкового пролетарського
мистецтва).

– Що таке “поетизм”? (Не література, а спосіб життя, мистецтво жити й
насолоджуватися життям).

– Чи залишився вірний цій течії Незвал? (Ні, писав, що із семи літер у
слові “поетизм” він залишає лише перші чотири).

– Що таке верлібр? (Поетика “приголомшливого образу”, техніка
автоматичного письма, ускладненого асоціативним мисленням).

– Що таке сюрреалізм? (Авангардистська течія, що виникла в 10-20 рр. XX
ст. у французькій літературі. Сюрреалізм спирався на традицію
романтико-анархічного бунтарства в художньому мисленні).

– Який художній метод Незвал визнав своїм? (Метод соціалістичного
реалізму, хоча, як сказав російський письменник Ілля Еренбург, Незвал
“був надто широкий для будь-яких рамок”).

– Чому Незвал залишався вірним усе життя? (Любові до Праги).

6. Читання віршів та бесіда за їх змістом (Всесвітня література, 1999, №
12, с. 31):

“Чеська пісня”,

“Рондель”,

“Прага з пальцями дощу”.

Домашнє завдання

1) Вивчити напам’ять один вірш.

2) Індивідуальні завдання двом учням за біографією Ф.Г. Лорки (Всесвітня
література, 1997, № 2, с. 45).

3) Спробувати написати вірш у стилі модернізму.

5-6 уроки

Федеріко Гарсіа Лорка (1898-1936)

Епіграф. Я хочу бути поетом, від голови до ніг народженим поезією і
загиблим від поезії…

Ф. Гарсіа Лорка

1. Звучить латинська гітара.

2. На фоні мелодії “Ностальгія” Ф. Гойї вчитель читає вірш Лорки “Є
душі…”

Це вірш славетного іспанського поета Ф.Г. Лорки. До 1956 р. у
підручниках була лише згадка про його трагічну загибель. Його життя
спалахнуло яскравою зіркою на політичному та поетичному небосхилі.

3. Виступ двох учнів з індивідуальним завданням про життєвий і творчий
шлях поета (Всесвітня література, 1997, № 2, с. 45) у вигляді
літературної композиції.

4. Словник до теми (Зарубіжна література, 1997, № 5, с. 25):

сигірія – вид андалузького танцю;

петенера – народна іспанська мелодія;

газелі, касиди – особливі віршові форми в арабській поезії;

канте хондо – (глибоке співання) – андалузька пісенна культура,
пісня-імпровізація, що виконувалась у супроводі гітари;

романсеро – зібрання іспанських народних романсів.

5. Читання та аналіз віршів (хрест.; Всесвітня література, 1998, № 12,
с. 28).

Висновки. Поетичні образи, що притаманні поетам-модерністам:

Т.С. Еліот – безплідна, спустошена земля; порожні люди; мертве дерево;

Р.М. Рільке – зморене дерево; храм в прислуханні; провулок небес; живий
космос;

В. Незвал – тютюнове листя; мармурове місто;

О. Мандельштам – вік-звір; хребці століть; флейта;

Ф. Г. Лорка – чорна хмара.

6. Завершення теми в ході лекції вчителя (Всесвітня література, 1998, №
7, с. 44).

Чується соло для флейти з опери К. Глюка “Орфей та Еврідіка”.

Що ж треба повернути XX століттю, щоб головним у житті людини знову став
“Ромб Гармонії”?

О. Мандельштам так відповів на це:

Чтобы вырвать век из плена,

Чтобы новый мир начать,

Узловатых дней колена

Нужно флейтою связать.

Який зміст вкладено поетом в образ-символ “Флейти”, які літературні
асоціації він викликає у вас?

Паличка, що додалась нині до цифрового символу нового століття, нагадує
невигадливий обрис флейти, цього супутника давньогрецького Пана – бога
співів. Звучання флейти схоже на тужливий голос людини, голос її душі,
тому цей музичний інструмент став символом гармонії, одухотворення
природи силами душі та мистецтва. Саме флейта спроможна відродити “Ромб
Гармонії”, зв’язати хребці часу, хребці століть.

(Лунає соло флейти з опери Моцарта “Чарівна флейта”.)

Схема-символ “XXI століття”

Бог

культура – + – природа

людина

Домашнє завдання. Написати твір-роздум на тему: “Яким я бачу сучасне
століття?”.

7. Читання учнями напам’ять віршів поетів.

8. Читання своїх віршів у стилі модернізму.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020