Правда, обпалена війною… (Аналіз кіноповісті “Україна в огні”).
Мета: ознайомити учнів зі змістом кіноповісті, проаналізувати твір;
закріпити вивчене про кіноповість, характеротворення, поетику; розвивати
творчу уяву і аналітичне мислення; виховувати національну гідність.
Тип уроку: урок-діалог
Обладнання: фонозапис музики Томазо Альбіноні.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання і актуалізація опорних знань
“Україну” в огнів називають “Довженковою Голгофою”. Голгофа –
череповище, гора на якій було розіп’ято Ісуса Х.риста.
– Що говорить сам Довженко у “Щоденнику” про це?
31 січня 1944 р. було скликано спеціальне засідання політбюро ЦК ВКП(б),
на якому і розпинали Довженка. Після засідання друг Берії, режисер М.
Чіаурелі, повчав О. Довженка: “Ти вождю пожалів 10 метрів плівочки. Ти
жодного епізоду в картинах йому не зробив. Пожалів! Не хотів зобразити
вождя! Гордість тебе заїла, от і погибай тепер…”. Почалася розправа.
Проблемне запитання (записується на дошці).
– За що? Що саме спровокувало таку люту ненависть Сталіна? У чому
полягала небезпека цієї повісті?
Відповідь ми знайдемо, проаналізувавши текст за принципом сократівського
“мистецтва повивального”.
Текстуальні “розкопки”, увага до художньої деталі у процесі діалогу
логічно призведуть до розв’язання проблемного запитання.
Система запитань
Чому пісня – наскрізний елемент кіноповісті? Вона взята в обрамлення,
супроводжує життя героїв?
Чи не виникають у вас ремінісценції з Шевченком у багатьох епізодах
твору? (Порівняйте першу картина повісті “Садок вишневий коло хати”,
рішучість Лавріна Запорожця у концтаборі, й рядки “Та не однаково
мені…”, “Минали дні, минають ночі, минає літо”).
t
v
v
?????°?Якими епітетами автор окреслює Україну як наскрізний образ
повісті? (“кривава”, “попалена”, “розбита”, “поруйнована!”, “обездолена
в загравах пожеж”).
Як застосовує автор прийом контрасту, протиставлення, щоб підкреслити
міру злочину проти своєї правічно прекрасної землі?
Які образи сильніші – жіночі чи чоловічі? Чому?
Їх багато. Що об’єднує їх?
Яка з жіночих постатей найближча серцю автора?
У яких жіночих образах втілено поетичну душу і трагічну долю України?
Які картини майже натуралістично відтворюють фантасмагоричну пекельну
круговерть війни? (Опис баталії, бій могла витримати тільки людина –
“вовки не вили”, а “вовчиці плакали”).
Кого з людей автор зобразив за аналогією до вовків? (Батька і сина
Краузів).
Чому селяни бажали втікачам “котитись бубоном”?
Про який епізод кіноповісті можна сказати словами Ліни Костенко “І це
була любов, а не розпуста”?
Сталін у своїй доповіді звинуватив О. Довженка в аморальності.
То що ж крамольного знайшов чи відчув Сталін у творі?
Підсумок
Після дитячих версій можна запропонувати і версію Михайла Шевченка, який
помітив приховані мотиви психологічного тиску і політичного твору:
“Довженко був вождем! Це знали всі. Особливо його вороги. Знали так
само, як і те, що вождь без мас, як генерал без армії, – ніякої сили не
має. І тому вождя вирвали з мас. ізолювали від середовища, де він міг
розкритися сповна, особливо як громадський діяч, де він міг зробити для
України те, про що ми навіть не здогадуємося”.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
