Урок з української літератури
Художнє відтворення голодомору 1933 року як найстрашнішої трагедії
українського народу
Тема: В.Барка. Роман “Жовтий князь”. Художнє відтворення голодомору 1933
року як найстрашнішої трагедії українського народу.
Мета: пригадати вивчене з курсу “Історія України” про події в Україні в
1932-1933 роках; повторити відомості про життєвий і творчий шлях
українського письменника-емігранта В.Барки; розвивати вміння аналізувати
художній твір, літературні образи; виховувати любов до батьківщини,
патріотизм, любов до свого народу, повагу до людини, землі, праці.
Тип уроку: урок систематизації та узагальнення знань ( урок-слідство).
Очікувані результати: учні зможуть глибше зрозуміти трагедію
українського народу , переконаються у недопустимості повторення
ситуації, сформуються загальнолюдські цінності.
Обладнання: виставка книг, рушник, епіграф, портрет, таблички з назвами
груп, колоски, гілка в горщику з камінням, стрічки, клейкі папірці, ТЗН,
диск з ілюстраціями, вислови В.Барки, тексти, конспекти, запис, схема.
Він – оригінальний мислитель, у світогляді якого
поєднуються два контрасти: аскетично-релігйна
основа і глибинне відчуття краси та захоплення нею.
О. Забарний
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент:
Добрий день.(Звертається увага на готовність учнів до уроку).
ІІ. Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних
результатів.
Слово учителя: Сьогодні ми підведемо підсумки вивчення твору В.Барки
“Жовтий князь”. Твір вивчається оглядово, та його тематика якнайкраще
висвітлює життя людей першої половини ХХ ст. 2008 рік в Україні
оголошено роком пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 р.
Рольова гра. Виразне читання ” Молитви” Катерини Мотрич в музичному
супроводі.
Визначення учнями мети та очікуваних результатів учнями.
ІІІ. Визначення цілей та планування.
Слово вчителя: В процесі роботи над твором у нас визначились групи
учнів: історики, бібліограф, дослідник, слідчі, групи обвинувачення та
захисту , технічний експерт, які працювали більш глибоко над різними
аспектами твору і готові поділитися напрацюваннями.
На нашому уроці працюють кореспонденти шкільної газети , які отримали
завдання висвітлити дане питання на шпальтах районної газети “Червона
Зірка” , виголосити позицію молоді відносно подій цього періоду.
ІV. Основний зміст уроку.
Нам потрібно змалювати історичну ситуацію того періоду. Слово надаємо
історикам.
Робота групи істориків “Пошук інформації”. ( Викладаються історичні
факти, які супроводжуються ілюстраціями на мультимедійній дошці,
дотримується хронологія.)(додаток 10)
Інформація про роботу шкільного колективу над проектом
“Голодомор”(додат.1).
Робота бібліографів. Презентація літератури на дану тематику, художні
твори письменників.
Літературна хвилинка. На урок запрошена учениця 8 класу, яка виконує
власний вірш “Голодомор”.
Робота групи дослідників. “Пошук інформації”
План роботи:
Життя і творчість письменника.
Історія написання роману.
Тема, ідея твору.
V. Робота з текстом.
1.Слово вчителя: Роботу над текстом роману ми почнемо з вирішення
проблемних запитань – Яке значення має назва твору? (Символічне. Аналіз
кольору в житті і в творі.)
Чим твір привернув вашу увагу? (Герої мають ім’я та по батьковій,
позитивно характеризуються.)
Отже , під час роботи над текстом ви повинні бути уважними і обрати ту
рису, яку можна віднести до загальнолюдських цінностей і використаєте
під час рефлексії.
2. Слідчий експеримент.
Слово вчителя: На минулому уроці під час інтерактивної вправи “Займи
позицію” учні розділилися на групу слідчих, групу обвинувачення і
захисту. Під час роботи слідчих група обвинувачення робить висновки і
виносить вирок існуючому режимові.
3. Робота групи слідчих “Метод прес”.
Роботою слідчих керує спікер.
План роботи (Приклад, факти, висновок)
Початок твору (додаток 2).
Щаслива родина перетворюється на предмет знущання (додаток 3) (таблиця
проектується на дошку і протягом уроку з неї вилучаються ті члени
родини, які помирають).
Позбавлення людей віри (додаток 4).
Мирон Катранник іде на заробітки.
Образ бабусі.
Діти і навчання (додаток 5).
Мандрівка до міста.
Андрійкове милосердя (додаток 6).
Зміна природи (додаток 7).
Майбутнє існує (додаток 8).
4. Робота групи обвинувачення.
Учні виходять до дошки і прикріплюють смайлики у вигляді сонця,
оголошуючи звинувачення існуючого режиму.
5. Робота групи захисту. Елемент дискусії.
Учень: позицію захисту ніхто не зайняв, бо, на мою думку, її не може і
не повинно бути, тому що немає виправдання діям уряду і людям, які
представляли його на місцях. (Коротка характеристика Григорія
Отроходіна).
VІ. Рефлексія.
a ae ”–”
$
ae –$
мору. Кожному з вас, діти, я пропоную обрати за кольором стрічку (рожева
символізує душевні якості, блакитна – громадянські позиції наших героїв,
зелена – їх відношення до праці) і за їхньою допомогою відродити душу,
називаючи людські риси, які були проявлені героями твору, щоб вижити,
вистояти в тяжкий період.
Діти підходять до гілки і називаючи рису, обирають стрічку і прив’язують
її на неї. (додаток 9)
VІІ. Очікувані результати. Оцінювання.
За допомогою інтерактивної вправи “Стілець” учні висловлюють свої
враження від роботи над романом.
VІІІ. Підсумок.
Слово вчителя: Підводячи підсумки уроку, я хочу подякувати всім і
звернутися до вас, учні одинадцятого класу. Ви – майбутнє країни, ви
будете вирішувати важливі питання, я бажаю вам бути мудрими і не
допустити повторення трагедій.
Я хочу звернутися до вас словами В.Барки: “Стережіть серця і не
впускайте оману, воюйте з нею,… і живіть любов’ю як світлом до
всіх…”
ІХ.Домашнє завдання.
Прочитати роман Ю.Яновського “Вершники”.
Додаток 1: Я хочу доповнити, що на виконання Закону України „Про
голодомор 1932-1933 рр. в Україні” в Межівській СЗШ І-ІІІ ступенів № 1 у
минулому році було започатковано проект, активними учасниками якого були
учні та вчителі школи.
Учасники пошукового загону „Кліо” організували учнівську молодь у роботі
Всеукраїнської краєзнавчої акції „Колосок пам’яті”.
Проведено опитування свідків голодомору 1932-1933 рр. Тема мого
дослідження „Голодомор 1932-1933 рр, на Межівщині”. Метою роботи було:
дослідити та проаналвувати голодомор 1932-1933 рр. в Україні, а саме на
Межівщині, його причини та наслідки.
Учора я була присутня на конференції, присвяченій 75-річниці тих
страшних подій. Хочу зауважити, що ми прийняли активну участь у виставці
тематичних малюнків та стін – газети „Покоління свідчить”.
Додаток 2: Наша група працюючи над текстом твору дібрала факти, які
доводять, що права героїв порушувалися!
Вже з самого початку тексту ми бачимо картину яскравого сонячного ранку.
Дарія Олександрівна одягає малу Оленку і в душі почуває від того велику
радість: «Наряджає доню: здається, то власне серце, вибране з грудей,
окремо радіє», (текст) Та радість притлумлює неясна поки що тривога за
чоловіка, якого чогось покликали до сільради. Щастя материнства
перемагає поки що все і надалі залишиться підсвідомою внутрішньою силою,
що допоможе і в екстремальній ситуації не втратити людського, не
скоритися остаточно жовтому князеві. Це відчуття радості життя, що
поділяє разом із своєю героїнею й автор, підсилюється присутністю в цій
сцені малої Оленки, що нагадує янгола: вся в білому, довкола чола кілька
квіток, які, «здавалося, посилали бризькучий промінчик на всі сторони».
Вони щасливі, але вістка про те, що потрібно здавати зерно руйнує плани
цих людей.
Додаток 3: Сім’я Катранників:
Бабуся – Харитина Григорівна
Батько – Мирон Данилович
Мати – Дарія Олександрівна
Діти – Оленка, Микола, Андрійко
Додаток 4: Всі ми знаємо, що святе споконвічне місце для селян – церква.
Так, саме в церкві не може „розколотися” Мирон Данилович, хоч як того не
хотілося „розкольникам”, у селі Кленоточі закривають храм. Жителі села і
хуторяни, не змовляючись, вирішують урятувати церковні коштовності, які
можна сховати: Євангеліє, хрест, дарохранительницю, корогви, плащаницю,
чашу.
Чаша протягом усього роману – як символ віри, оберіг, який дає надію. Ця
коштовна річ могла б урятувати життя родині Катранників коли б Мирон
Данилович віддав її владі. Але він вчинив згідно зі своїми твердими
моральними переконаннями, своєю вірою: „Щоб так, за це зерно – продати?
А тоді куди? Він неба кара буде, мені і дітям… І хто виживе в селі,
прокляне Катранників, місця собі не знайду, краще вмерти
Додаток 5: (діти) трагедія торкнулася не лише дорослого населення а й
дітей, (текст) Розділ 18 ст. 189
Додаток 6: По дорозі в рідні краї полює на ховрашка, обсмалює на вогні і
тілько – но почав жувати.(текст) ст. 275.
У селі, куди він повернувся і не застав мами, всюди пустка, «тишина
смерті». Розсудливий хлопець не з’їдає весь зароблений хліб, половину
кладе під мамину подушку. Побачивши жінку з малим дитям, що їло пожовану
мамою кропиву, вирішив шматок хлібини дати їй.
Додаток7: Змінюється не тільки життя народу, а усе довкола: природа,
побут. Так і очима Дарії Олександрівни ми бачимо зміни, (уривок ст.284),
отже, селянка з особливою силою відчуває лихо, бо зникла краса, і це їй
здасться найбільшим злом.
Додаток 8: Висновок: Отже, можна зробити висновок, що із щасливої родини
Катраника, куди входили три покоління, страшна трагедія забрала усіх,
окрім Андрійка. Ця дитина майбутнє країни. Навіть у такі важкі часи він
зумів вижити. Завдяки своєму благородству і сили волі.
Додаток 9: людинолюбство, емоційність, повага до праці, повага до землі,
самостійність, патріотизм, лагідність, покірність, віра в Бога, жага до
життя, повага до жінки, любов до дітей, вразливість, відчуття краси,
повага до людини, співчуття до ближнього, порядність, честь, віра,
духовність, кохання, повага до землі, повага до праці, взаємодопомога,
жертовність, самовідданість, віра в свої можливості.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
