Урок із біопластики
Чудеса з Колобком
Мета: навчитись бачити складні просторові структури та відтворювати їх.
Досягти філософського розуміння краси форми та просторових перетворень.
Розвивати фантазію, уяву, пам’ять, образотворчість, дрібну моторику рук
дитини. Через ознайомлення з новою народною декоративною пластикою
урізноманітнити художню діяльність
Обладнання: солоне тісто, ножиці, стеки, клей ПВА, площина-заготовка,
таблиці, дощечки для ліплення.
Форма організації навчального процесу: групова.
Використання засобів навчання: посібник Ю. Петренко «Ліплення – перша
сходинка до пізнання скульптури», К., «Плеяди», 2002; С. Плачинда
«Словник давньоукраїнської міфології», К., 1993.
Дотримання техніки безпеки: бесіда-засторога «Як користуватися
колючо-ріжучими предметами?».
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. Організаційний етап
Розподіл вихованців по групах. Визначення виду діяльності, матеріалів та
інструментів, які допоможуть у роботі.
ІІ. Пізнавальний етап діяльності
Учитель. Сьогодні ми продовжимо знайомитися з міфами давньоукраїнського
народу. І допоможе нам у цьому… Здогадайтеся, хто?
Вона – на писанках магічних
Оберігає кожен рід,
На українських знаках вічних
Рятує, пестить всенький світ.
Вона у Ярослава на гербі,
Вона – родини нашої княгиня,
Благає, просить Бога о добрі.
То хто ж вона?
Ім’я їй… (Берегиня.)
Я. Шекера
Справді, захисниця українського народу Берегиня, як і завше, перенесе
нас у прадавні часи, туди, де на землях, на котрих нині живемо ми,
тільки-но з’явились наші пращури – давні українці.
Як же все починалось?
І дитина
Був мертвий морок. Порожнеча.
Летіло Всесвіт-Око одиноко…
Спинилося; змережило сльозу – предтечу
Життя, зродився з неї Сокіл.
Я. Шекера
ІІ дитина
Він витворив пташино-божий Вирій,
Прадуб і озеро Живлющої води,
Добро і Зло блукали в пеклі й сині
Для вічної святої боротьби.
Я. Шекера
Учитель. Так усе й починалося. Сокіл-род породив двох велетнів: Білобога
– володаря Світла, Добра та Краси та Чорнобога – володаря Пітьми, Зла й
Погані. Породив і сказав: «Ви є Добро і Зло. Краса і Погань. І ви будете
вічно. Бо ви є Життя. І ті, що прийдуть, не зазнають Добра без Зла і
Краси без Погані, бо без цього не пізнають, що таке життя і навіщо жити
в ньому».
З того часу так і ведеться. Із чорних сліз Чорнобога вродилися триглавий
Змій-Дракон – головне військо Мороку та потворна жінка Мара, котра
засіяла землю бур’янами та колючками. Сиділи вони у своїй пітьмі й з
усієї сили заздрили, ненавиділи, лихо чинили…
У Білобога ж у Вирію вродились бог громовиці Перун і бог вітру Стриба,
які вибивають із хмаринок дощ: без вітру й дощу немає життя на Землі.
Поряд із ними – матінка Коляда, яка породила Божича-Сонце та синє небо:
без світла й тепла теж нема життя на Землі.
Тут живуть і Дажбог, котрий вкриває Землю лісами та гаями, та богиня
Жива – саме життя, що засіває Землю житом, пшеницею і всякою пашницею.
…На святому лані
Богині стережуть земні джерела:
Водою з хвилями живими править Дана,
А Лада – веснами, вогнем веселим.
А навкруги витають дивні духи:
Житами розкошує рогатий польовик,
Русалок водяних тяга за вуха,
Господарює хвацько велет-лісовик…
Я. Шекера
А на полі, із зернинки, що висіяла богиня Жива, виріс маленький
тендітний колосок, котрий дав усім живим істотам життя, бо жито –
значить жити. Потягнулись до колосочка всі живі створіння: птахи, звірі,
люди. Дякуючи йому, розрісся людський рід. Та ось тільки люди збирали з
колоска зернинки та просто жували їх. Правда ж, не зовсім смачно?
І тоді з’явився на Землі дивний чоловік, котрий пообіцяв людям те зерно
змолоти, зробити тісто і спекти в печі хліб.
Не сподобалось це Чорнобогові. Послав він Мару та Змія-Дракона спалити
мудреця.
’
?
o
b
d
’
o
d
Тричі нещадний вогонь знищував працю чоловіка і тричі чоловік знову
починав усе спочатку. Побачила наполегливість людини богиня Жива (боги
завжди допомагають роботящим і наполегливим), допомогла: пригостила
молодильним яблучком, нарекла богом Сварогом і ще й в одруження свою
рідну сестру Берегиню дала.
І таки спік Сварог Першу Хлібину – запашну й золоту, як Сонце, – і виніс
її людям. Вкусили люди теє диво й силу відчули в собі неймовірну,
збагнули, що приніс Сварог їм велике щастя, і міць, і здоров’я, і
довголіття.
А Берегиня взялась усе це Добро оберігати. Заповідала: ніколи, за при
яких обставин не кривдити хліба.
Та якось в одному помешканні ніжна Матуся взялась навчати доньку
господарювати.
– А можна я випечу колобка? – сором’язливо запитала дівчинка. –
Смачнючий буде!
– Чого б і ні, – підохотила доньку ненька, добре знаючи, що граючись,
малята набираються Розуму, а без Розуму ой як тяжко подолати Зло і
Погань.
Взяла мала господиня до рук шматочок тіста та й зліпила з нього колобка.
– Плиг! – підскочив колобок на столі та й плюхнувся в сільничку.
Що робити? Солоне тісто ні людина, ні тварина з’їсти не зможе, а
викидати – великий гріх!
– А що, коли використати неслухняного солоного колобка для навчання та
розвитку малят? – запропонувала Берегиня.
Так і вчинили. І з тих пір в Україні господині почали ліпити із солоного
тіста маленькі фігурки, які потім зберігали у своїх оселях роками,
передаючи з покоління в покоління як маленькі обереги свого роду й перші
паростки великого українського таланту.
Учитель непомітно вдягає на руку ляльку-колобка.
Колобок. Добрий день! Це я, колобок. Я дуже люблю ходити в гості та
показувати різні фокуси. Я вмію творити чудеса: по-різному
перевтілюватись. Ось цей гарний голуб – це я, оце кумедне жабеня – теж
я. Я можу стати літачком і човником, рибкою й зайчиком, котиком і
собачкою… Усього не перелічити.
Будь-який хлопчик чи дівчинка можуть стати витівниками й навчитись
перетворювати простий, усім знайомий колобок на різні фігурки.
Спробуйте, пофантазуйте. Якщо забули, як ліпити, не біда. Помніть мене
трішки, зігрійте у своїх долоньках, і ваші руки все згадають.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності та повідомлення завдань
майстер-класу
Учитель. Діти! Сьогодні й до нас на урок закотився цей диво-колобок, і
нині чудеса творити з вами розпочнемо з колобка ми. Спробуємо пізнати
красу форми через просторові перетворення, підключивши свою уяву,
фантазію та пам’ять, створимо власний спільний проект – картину-барельєф
«Народження колоска»; хоча би злегка «доторкнемось» до витоків рідного
народу.
А як приємно буде вашим друзям чи рідним отримати в подарунок
декоративне панно-барельєф, що слугуватиме ще й оберегом!
Допоможуть нам у цьому незвичайні стеки, виготовлені з підручних
матеріалів, які вдало передають фактурну поверхню виробу, й, звичайно ж,
солоне тісто.
Засторога! Покажіть, як слід подавати один одному ножиці. Пригадайте, що
стеки – колючі.
Учитель. А зараз до роботи. Перед вами – заготовка картини-барельєфа
«Народження колоска» за щойно розказаною мною легендою. Придивіться
уважно. Яких, на вашу думку, істот не вистачає на ній? Створіть їх
власноруч і доповніть полотно.
Таблиці-опори підкажуть вам, як перетворити колобки на тих істот, які
завітали на гостини до колоска, щоби привітати його з днем народження та
й смачненькими зернятами поласувати.
ІV. Практична робота вихованців
Учитель допомагає індивідуально, націлює дітей на те, що таблиці не
вимагають повного копіювання фігурок, а слугують лише для розвитку
образного та асоціативного мислення. Елементи роботи у групах.
V. Моніторинг заняття
Презентація виробів. Вихованці прикріплюють клеєм ПВА свої фігурки на
площину-заготовку та пояснюють, чому саме, на їхню думку, цій істоті
місце на картині.
На наступному уроці, коли тісто добре висохне, діти розфарбують свої
вироби та покриють їх лаком, що і стане заключним етапом роботи над
барельєфом.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
