.

Основні підходи до розв\’язання проблем муніципального розвитку (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
460 2844
Скачать документ

Основні підходи до розв’язання проблем муніципального розвитку

Нині в Україні існує такі основні підходи до розв’язання назрілих
проблем муніципального і регіонального розвитку. Різниця в них зумовлена
соціально-політичними інтересами різних груп населення, і неоднаковими
підходами фінансово-політичних об’єднань до розв’язання питань про
землю, комунальне майно, місцеву демократію тощо.

Позиція Президента України полягає в тому, що Україна започатковує
політику в сфері муніципального і регіонального розвитку, засновану на
європейських цінностях, засадах демократії та національної єдності,
орієнтована на підвищення економічних та соціальних стандартів життя для
кожного громадянина. На державному рівні визначено, що громади та
створені ними структури управління повинні нести повну відповідальність
за стан справ на місцях. На рівні регіону це було позначено як принцип
“відповідальної регіоналізації”. Першочерговим завданням Президент
вважає пошук раціонального балансу між децентралізацією управління і
єдиновладдям.

Позиція, до якої схиляється Прем’єр-міністр України полягає в тому, що
слід запровадити передусім регіональне самоврядування, ліквідувавши
районні та обласні державні адміністрації та утворивши натомість
виконавчі комітети районних і обласних рад.

По суті, на аналогічних позиціях стоїть Голова Верховної Ради О.О.Мороз.

Інший підхід до подальшого розвитку місцевого самоврядування має частина
членів Асоціації міст України та громад. Вони схиляються до думки про
необхідність посилення, насамперед, фінансової та економічної
самостійності органів місцевого самоврядування. Це вимагає внесення
відповідних змін до Бюджетного кодексу України, Податкового
законодавства тощо. Ряд експертів Асоціації міст України та громад
відстоює так зване “районне самоврядування”. Воно полягає в тому, щоб
перенести основний обсяг повноважень, фінансування та відповідальності
на рівень територіальних громад, межі яких співпадають здебільшого з
межами нині існуючих районів та міст обласного значення. Ця позиція була
відображена у Звернені до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів
України учасників ІІ Українського муніципального форуму стосовно шляхів
зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування.

На сьогоднішній день в Україні не бракує і концепцій та програм
виведення місцевого самоврядування із досить важкого стану. В основі
своїй заходи, які містяться в них, співпадають. Йдеться про
необхідність:

опрацювати концептуальні засади, визначити пріоритетні напрями
проведення змін, спрямованих на децентралізацію державного управління та
зміцнення місцевого самоврядування у контексті принципів Європейської
хартії місцевого самоврядування (Концепція реформування публічної
адміністрації);

розробити та розглянути проекти законодавчих актів, спрямованих на
реалізацію принципів децентралізації державного управління,
субсидіарності, гарантованості прав територіальних громад, партнерство
органів державної влади та органів місцевого самоврядування на розвиток
ефективного місцевого самоврядування на засадах народовладдя, наближення
влади до людини;

регулярно проводити заходи просвітницького, інформаційного та
роз’яснювального характеру щодо необхідності здійснення в Україні
децентралізації державного управління та розвитку ефективного місцевого
самоврядування.

Звертаючись до Верховної Ради України, представники органів місцевого
самоврядування та активісти муніципального руху, вчені та експерти
наголошують, що першочерговими завданнями законодавчого органу країни є:

доопрацювати проект закону України про внесення змін до Конституції
України щодо удосконалення системи місцевого самоврядування (р.н.
3207-1);

вдосконалити законодавче регулювання місцевих виборів;

розглянути та прийняти законодавчі акти щодо проведення в Україні
реформ, спрямованих на розвиток ефективного місцевого самоврядування та
запровадження раціональної системи державного управління. Зокрема, в
проекті Угоди про створення коаліції демократичних сил у Верховній Раді
України V скликання, яка так і не відбулася, називаються такі закони:
“Про територіальний устрій України”, “Про місцеві державні
адміністрації” (нова редакція), “Про місцеве самоврядування громади”,
“Про місцеве самоврядування району”, “Про місцеве самоврядування
області”, “Про службу в органах місцевого самоврядування” (нова
редакція), “Про місцеві податки та збори”, а також про внесення змін до
Бюджетного кодексу України.

Частина фахівців підкреслює, що закони треба приймати комплексно, а це,
в свою чергу, приводить нас до висновку про доцільність створення
Муніципального кодексу України. До речі, ця позиція знайшла відображення
у рекомендації 102 (2001) щодо місцевої та регіональної демократії в
Україні Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи від 13
листопада 2001 року, в якій Україні пропонувалося якомога швидше
розробити та прийняти Муніципальний кодекс на основі Європейської хартії
місцевого самоврядування.

Муніципальна громадськість звернулася до Президента України з проханням
провести засідання Національної ради з питань державного управління та
місцевого самоврядування з метою обговорення основних напрямів,
стратегії та шляхів реформування публічної адміністрації, процесів
децентралізації державного управління, розвитку ефективного місцевого
самоврядування та подальшого впровадження форм безпосередньої
демократії.

Звертаючись до Кабінету Міністрів вчені та експерти вважають, що він міг
би зосередитись на розробці підходів щодо запровадження ефективних
механізмів реалізації бюджетної та податкової політики, соціальних
стандартів як основи для визначення розміру фінансового нормативу
бюджетної забезпеченості за кожним видом видатків місцевих бюджетів та
розгляді питання про збільшення обсягів трансфертів вирівнювання
місцевим бюджетам для забезпечення виплат заробітної плати працівникам
бюджетної сфери та здійснення інших соціальних видатків.

Неурядові громадські організації та асоціації органів місцевого
самоврядування мають сконцентруватися на розвитку партнерських взаємин з
органами державної влади і місцевого самоврядування, сприяти
консолідації зусиль органів управління, бізнесових структур та
громадських організацій у вирішенні питань місцевого самоврядування,
проведенні постійного моніторингу та аналізу заходів, здійснюваних
державою у сфері інтересів місцевого самоврядування.

Наукові установи та вищі навчальні заклади мусять забезпечити здійснення
розробки проблем, пов’язаних з удосконаленням місцевого самоврядування
та подальшим розвитком громадянського суспільства; приділити
першочергову увагу підготовці муніципальних службовців та наукових
кадрів — фахівців в галузі державного управління та місцевого
самоврядування.

??????????Y?х парламентських слухань та рішеннях Х і ХІ Всеукраїнських
муніципальних слухань, про які вже йшлося вище. Однак, як показав
аналіз, проведений фахівцями Фонду сприяння місцевому самоврядуванню,
рекомендації, як і багато інших аналогічних документів, майже ніхто не
виконує, і не думає виконувати.

Наріжними каменями інституційного та правового забезпечення реформи
системи місцевого самоврядування, як передбачають експерти
муніципального руху, будуть питання про зміну формату відносин між
органами місцевого самоврядування і місцевими державними адміністраціями
та утворення виконавчих органів районних і обласних рад.

З цим питанням пов’язане і реформування місцевої виконавчої влади. Щодо
необхідності ліквідації районних державних адміністрацій досягнуто
суспільний компроміс, обговорюється лише час та порядок їхньої
ліквідації. Разом з тим, питання про місце місцевих державних
адміністрацій в областях, містах Києві та Севастополі ще потребує
додаткових дискусій.

Переважна більшість функцій та повноважень обласних та Київської міської
державних адміністрацій може бути передана відповідно новоутвореним
виконавчим органам обласних рад та виконавчому органу Київської міської
ради. Обласні та Київська міська державні адміністрації можуть бути
реорганізовані у єдині координаційно-наглядові органи префекторального
типу.

На думку фахівців, районні державні адміністрації можна буде
ліквідувати, а переважну більшість їх функцій та повноважень передати
новоутвореним виконавчим органам районних рад. Виходячи з необхідності
забезпечення ефективності здійснення контрольно-наглядових та
координаційних функцій на рівні району існує доцільність в утворенні на
базі ліквідованих районних державних адміністрацій районних та міськ- і
міжрайонних органів супрефекторального типу.

Громади та органи місцевого самоврядування громад, районів та регіонів
повинні мати можливість вільно співпрацювати для реалізації спільних
інтересів жителів. Мають бути створені умови для об’єднання ресурсів
громад, районів та регіонів з метою реалізації спільних проектів,
спільного утримання бюджетних установ чи об’єктів місцевої
інфраструктури, надання адміністративних та інших публічних послуг. Для
спільного надання публічних послуг за спільним рішенням органів
місцевого самоврядування можуть утворюватися органи управління, яким на
встановлений строк делегуються повноваження органів місцевого
самоврядування, що їх утворили.

У сфері здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм окремих
повноважень органів виконавчої влади необхідно регламентувати порядок
взаємодії та сфери відповідальності між органами місцевого
самоврядування та органами виконавчої влади, а також встановити
залежність між здійсненням зазначених повноважень та їх матеріальним і
фінансовим забезпеченням з боку держави.

Необхідно заборонити делегування чи надання повноважень від органів
місцевого самоврядування органам виконавчої влади.

Система органів місцевого самоврядування має бути вдосконалена
відповідно до нових завдань, які вони виконуватимуть, а також для
забезпечення впливу громадян на вирішення питань місцевого значення.
Важливим завданням є формування районними та обласними радами своїх
виконавчих органів.

Розподіл повноважень між органами та посадовими особами місцевого
самоврядування в цілому повинен визначатися законом, але окремі питання,
які є важливими виходячи з необхідності забезпечення гнучкості у виборі
управлінських моделей вирішення питань місцевого значення та участі
громадян у здійсненні місцевого самоврядування мають вирішуватися
статутами відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Структура системи органів місцевого самоврядування базуватиметься на
розподілі повноважень та взаємодії представницьких і виконавчих органів.

Роль органів самоорганізації населення у вирішенні питань місцевого
значення, вважають експерти, має бути посилена, у тому числі шляхом
надання їм нових функцій.

Ґрунтуючись на найкращих практиках мають бути вдосконалені існуючі та
запроваджені нові форми участі громадян у здійсненні місцевого
самоврядування та підтримки органами місцевого самоврядування
громадської ініціативи.

Найскладніше завдання адміністративно-територіальної реформи (реформи
системи публічного управління на місцях) полягає в тому, щоб вибудувати
багаторівневу систему публічної влади і закріпити за кожним рівнем,
кожною гілкою влади відповідальність за забезпечення чітко визначеного
переліку суспільних потреб та ресурси на їх реалізацію. Розподіл всієї
суми управлінських функцій та публічних послуг між різними рівнями та
гілками влади і управління необхідно здійснити на основі комплексного
функціонального обстеження всіх рівнів виконавчої влади та місцевого
самоврядування. Одночасно, необхідно провести обстеження
соціально-економічного стану кожної адміністративно-територіальної
одиниці. Це дасть змогу розподілити повноваження не тільки за принципами
субсидіарності і ефективності, але і економічної доцільності (шляхом
формування спроможних територіальних громад на базовому та районному
рівнях).

Слід забезпечити гарантії дотримання державою зобов’язань щодо
фінансової підтримки виконання повноважень місцевого самоврядування,
визначених чинним законодавством, та тих, що будуть делегуватися
державою місцевому самоврядуванню. Необхідно запровадити процедуру
відмови місцевого самоврядування від виконання делегованих повноважень у
випадках неповного їх фінансування державою та передачі їх виконання
державним адміністраціям.

Адміністративна та адміністративно-територіальна реформи повинні
поєднуватися з реформами освітньою, пенсійною, бюджетною, податковою
тощо.

Сьогодні публічна влада України, що уособлена органами державної влади
та органами місцевого самоврядування, має відповісти на актуальний
історичний виклик, який полягає у нагальній необхідності вирішення
проблеми цивілізованої взаємодії та співпраці із громадянським
суспільством і створення сприятливих умов для його саморозвитку. Ця
проблема має вирішуватись на усіх рівнях управління та
адміністративно-територіального устрою і, перш за все, у територіальних
громадах. Ефективне вирішення цієї проблеми визначає долю України: в
сучасному світі перспективи у розвитку країни відкриваються тільки тоді,
коли влада й громадянське суспільство не тільки вступають у діалог, але
й налагоджують сталу взаємодію, що включає участь громадянського
суспільства у державних справах, всіляке сприяння з боку влади його
саморозвитку.

Таким чином, сьогодні склалася ситуація взаємної зацікавленості у
співпраці з метою взаємопідсилення двох потоків процесу демократизації
країни: місцевого самоврядування та громадянського суспільства.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020