Проблеми вдосконалення практики стягнення місцевих податків і зборів
на прикладі м. Ірпеня
Новий етап застосування місцевих податків і зборів розпочався в Україні
після проголошення нею незалежності.
У Законі “Про місцеві Ради, місцеве та регіональне самоврядування”
передбачено право місцевих Рад запроваджувати на своїй території місцеві
податки і збори. Практика їх запровадження протягом 1991-1993 рр. була
пов’язана з правовими конфліктами між органами самоврядування і
прокуратури, викликаними неврегульованістю цього питання на
законодавчому рівні. Стара нормативна база не відповідала новим реаліям.
Спроба вирішення місцевого оподаткування була запроваджена у Декреті
Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” від 20
травня 1993 року, за яким було встановлено 17 видів місцевих податків і
зборів.
Протягом 1993-1997 років законодавство про місцеві податки і збори на
державному рівні неодноразово змінювалось та доповнювалось, в результаті
чого місцевими органами влади вносились відповідні зміни та доповнення,
а це призводило до того, що постійно виникали певні незручності та
суперечності в регулюванні відносин у сфері оподаткування. В свою чергу,
платники податків повинні були пристосовуватись до певних умов
обчислення і сплати податків.
Часті зміни і доповнення законодавства про місцеві податки викликали в
платників нарікання до місцевої влади. Так, протягом 1993-1997 років на
території Ірпінського регіону міською Радою 4 рази приймалися і
вносилися зміни до переліку місцевих податків і зборів.
З початку запровадження Закону місцева рада дуже обережно підходила до
його впровадження в дію, і хоча формально було встановлено 9 видів
місцевих податків і зборів реально не була підготовлена, так би мовити,
правова база, не були розроблені окремі положення, а ті , які були
розроблені несвоєчасно доведені до платників, в результаті чого
надходження до бюджету були незначні.
Під тиском директорського корпусу міста в 1995 році була значно
скорочена база місцевих податків і зборів (їх залишилось тільки 4 види).
І лише з травня 1996 року, після проведення роз’яснювальної роботи серед
платників податків, депутатського корпусу, на сесії міської Ради із 16
видів місцевих податків і зборів, згідно чинного законодавства були
запроваджені 10, ті, які характерні для нашого регіону:
• комунальний податок;
• податок з реклами;
• готельний збір;
• збір за парковку автотранспорту;
• ринковий збір;
• збір за видачу ордера на квартиру;
• курортний збір;
• збір за право використання місцевої символіки;
• збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі;
• збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу
лотерей.
Практика застосування місцевих податків та зборів як в цілому в Україні,
так і в місті Ірпені засвідчує, що їх впровадження поки що вкрай
неефективне і вони своїх функцій не виконують. Так, в 1994 році
планувалось отримати від місцевих податків і зборів 2% доходів
консолідованого державного бюджету, фактична доля їх склала 0,2%, в 1995
році — 0,55% консолідованого бюджету, в 1996 році їх доля складає 0,95%,
а в 1997 році — біля 2% консолідованого бюджету.
З початку дії законодавства “Про місцеві податки і збори” до міського
бюджету надійшло 1448 тис. гривень, в тому числі:
• 1993 рік – 2,1 тис.грн.
• 1994 рік – 137,2 тис.грн.
• 1995 рік – 174,5 тис.грн.
• 1996 рік – 518,2 тис.грн.
• 1997 рік – 445,2 тис.грн.
• I квартал 1998 року – 170,8 тис.грн. при запланованих прогнозних
показниках в сумі 130,0 тис.грн.
.
XZo
oe
Gходній частині міського бюджету відповідно складає:
• 1994 рік – 0,01%;
• 1995 рік – 0,8%;
• 1996 рік – 2,6%;
• 1997 рік – 2,4%.
Прогноз на 1998 рік – 4,7%.
Аналіз показав, що найбільшу питому вагу надходжень до бюджету складають
кошти комунального податку — 76% та ринкового збору —19%.
Що стосується проблеми впровадження та практики стягнення місцевих
податків і зборів на території Ірпінської міської ради, то слід
відмітити, що у адміністративному підпорядкуванні міської ради
знаходяться селища міського типу Буча, Ворзель, Гостомель та
Коцюбинське.
Незважаючи на те, що відповідно до Закону України “Про місцеве
самоврядування в Україні” від 21.05.1997 року селищним радам надано
право самостійно встановлювати місцеві податки і збори в розмірах
визначених Законом.
Специфіка інфраструктури регіону зумовлює місцеві органи влади
встановлювати єдині види, ставки, пільги в місцевому оподаткуванні.
А це не дає універсальної можливості використання податків в
адміністративно-територіальних утвореннях. Практика стягнення та
зарахування місцевих податків показує, що вони надходять до міського
бюджету, а потім перерозподіляються регулюючими нормативами до бюджетів
територіальних громад.
В загальній сумі перерозподілу доходної частини міського бюджету,
місцевих податків і зборів в селищних бюджетах взагалі не
просліджується.
Вдосконаленню також підлягає визначення та облік платників самими
місцевими радами.
Практично в органах місцевого самоврядування немає підрозділу, який би
займався механізмом впровадження місцевих податків.
Однією з проблем вдосконалення практики запровадження і стягнення
місцевих податків і зборів є оновлення правової бази, яка регламентує
місцеві податки і збори в Україні, зокрема, це стосується Декрету
Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 року “Про місцеві податки і
збори”.
На жаль, не вирішує проблеми і новий проект Закону “Про місцеві податки
і збори”, який пропонує відокремлення податків від зборів, зміни деяких
об’єктів оподаткування та відміну деяких податків і зборів.
При розробці нового законодавства потрібно врахувати ті зміни, які
відбулися в останні роки в економіці, у відносинах власності, соціальній
структурі, доходах населення.
Насамперед, доцільно значно розширити перелік місцевих податків і зборів
та повноваження і відповідальність органів місцевого самоврядування щодо
їх запровадження.
Основу місцевого оподаткування повинні забезпечити майнові податки, такі
як:
• податки на нерухоме майно юридичних осіб;
• коштовне нерухоме майно фізичних осіб;
• на землю;
• на спадщину;
• екологічні податки.
А для цього, на мій погляд, потрібно сміливіше йти на
науково-обгрунтовані експерименти на окремих територіях та регіонах
України.
До речі, на території Ірпінського регіону згідно Указу Президента
України від 27.06.1997 року ?588/97 проводиться експеримент щодо
реалізації українсько-шведського проекту розвитку місцевого
самоврядування, відповідно до якого за державної підтримки розпочався
пошук шляхів імплантації в реальне життя інституту місцевого
самоврядування на основі принципів Європейської Хартії про місцеве
самоврядування та досвіду Швеції.
Цей проект покликаний нагромадити досвід розв’язання місцевих проблем
України не за рахунок державного бюджету, а силами і коштами
територіальної громади, і нова модель запровадження місцевих податків і
зборів могла б стати складовою частиною цього Указу.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
