Впровадження кредитно-модульної системи навчання: проблеми і перспективи
Нині у системі вищої освіти України активізувалися процеси її
реформування, що зумовлено вимогами Болонського процесу і пов’язано із
входженням України до єдиного європейського та світового освітнього
простору. З метою реалізації європейських підходів до освіти, дотримання
світових освітніх стандартів (градація дипломів, єдина система додатків
до дипломів, розвиток європейських стандартів якості, розширення
мобільності студентів) та для ефективного і поступового переходу від
традиційної системи освіти в Україні до нової, спрямованої на реалізацію
ідей Болонської конвенції, було розроблено національну модель
кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП).
Рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України (протокол №2/3-4
від 28.02.2003 р.; протокол № 5/5-4 від 24.04.2003 р.) було розпочато
проведення педагогічного експерименту з впровадження КМСОНП у вищих
навчальних закладах України ІІІ-IV рівнів акредитації.
Апробація моделі здійснювалася у великій кількості ВНЗ. Варто зазначити,
що наявні значні і позитивні зміни як наслідок трансформації системи
освіти в результаті проведення такого експерименту. Вітчизняні вчені
Р.Басій, Г.Кир?якулов, О.Зенін, Е.Крюков, Ю.Борисова, В.Васильєв,
О.Дікова-Фаворська, Г.Мошковська, С.Забара, В.Кремень, М.Степко,
Я.Болюбаш, В.Шинкарук, В.Грубінко, І.Бабин, М.Павлович, Т.Цукатова [1;
2; 4; 6; 9 та ін.] активно досліджують питання впровадження
кредитно-модульної системи навчання, проблеми та зрушення у зв’язку із
зазначеним, підвищення якості української освіти, конкурентоздатності
майбутніх фахівців. КМСОНП активно впроваджується у навчальний процес,
поступово реформуючи існуючу систему навчання. Це спричиняє виникненню
низки питань у сьогоденні, які маємо намір розглянути у статті в
контексті загальної проблеми – переходу від традиційної системи навчання
до кредитно-модульної як перспективної і обов’язкової умови входження
України в європейський освітній простір.
Мета вищої освіти на сучасному етапі полягає у підготовці фахівців, які
мають перейти від індустріального до інформаційно-технологічного
простору на основі інноваційності навчання, і зумовлена впровадженням
кредитно-модульної системи. У зв’язку з цим педагогічна діяльність
набуває нових якостей, реалізовуючи таким чином традиційну систему
навчання. Тому для науковців і тих, хто цікавиться освітніми процесами
в Україні, набуло актуальності питання порівняння новітньої і
традиційної систем організації навчального процесу для визначення
проблем, які виникають у навчальному процесі, і позитивних результатів,
на яких варто акцентувати увагу.
Висвітлення результатів аналізу та узагальнення наявних підходів до
впровадження КМСОНП у навчальний процес, проблем, переваг і перспектив,
пов’язаних з нею.
Для надання допомоги ВНЗ у здійсненні ефективного переходу на нову форму
організації навчального процесу Міністерство освіти і науки України
підготувало “Тимчасове положення про організацію навчального процесу в
кредитно-модульній системі підготовки фахівців” та Програму проведення
педагогічного експерименту щодо впровадження КМСОНП у ВНЗ ІІІ-IV рівнів
акредитації [7]. Окрім цього, для студентів, які навчаються за
освітньо-професійною програмою магістратури, та аспірантів було
впроваджено навчальну дисципліну “Вища освіта і Болонський процес”
(відповідно до наказу МОН України №414 від 21 травня 2004 р.). З метою
координації діяльності ВНЗ Міністерством освіти і науки України було
розроблено такі документи: Програма дій щодо реалізації положень
Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на
2004-2005 роки (наказ МОН України №49 від 23 січня 2004 р.);
рекомендації щодо її впровадження з визначенням особливостей цього
процесу (накази МОН України №812 від 20 жовтня 2004 р. та №774 від 30
грудня 2005 р.); План дій щодо забезпечення якості вищої освіти України
та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на
період до 2010 року (наказ МОН України №612 від 13 липня 2007 р.).
Аналіз матеріалів Доповідної записки про стан проведення педагогічного
експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації
навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів
акредитації та Національного звіту України про впровадження положень
Болонського процесу свідчить про те, що у зазначеному експерименті бере
участь 106 ВНЗ України – це близько 120 тисяч студентів (5189
академічних груп) за 75 напрямами підготовки (наказ Міністерства освіти
і науки України №812 від 20 жовтня 2004 р.). Досвід, набутий у ході
цього експерименту, показав, що модульна форма організації навчання,
безперечно, сприяє позитивним змінам у навчальному процесі, водночас
передбачає прийняття певних додаткових заходів для досягнення мети
експерименту [5].
Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це новітня
модель національної системи вищої освіти, яка враховує засади
Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS) і є
найбільш оптимальним варіантом для зміни наявної системи вищої освіти
України.
Зазначена система є сумісною із ECTS, оскільки співвідношення між
національними та ECTS кредитами становить 1:1 [8]. Однак, на основі
аналізу практики впровадження КМСОНП, можна зробити висновок про
виникнення низки проблем, пов’язаних з цим процесом, оскільки він є
складним, динамічним і довготривалим. Серед дослідників існують різні
погляди на впровадження кредитно-модульної системи навчання і проблеми,
пов’язані з трансформацією традиційної української вищої освіти, переваг
і перспектив нової моделі навчання.
Насамперед науковцями визначено такі типові “проблемні” зони, що
виникають у процесі впровадження КМСОНП:
– неузгодженість затверджених МОН України стандартів спеціальностей, а
саме: навчальні плани різних спеціальностей, що належать до одного
напряму підготовки, не відповідають один одному за змістом (нормативна
складова);
– зменшення часу на фундаментальну підготовку у вищій школі;
– невідповідність обсягу самостійної роботи, яка повинна була
збільшитись, а обсяг лекцій і семінарів зменшитись;
– постійні зміни у нормативному забезпеченні інновацій;
– упровадження студентського самоврядування;
– відсутність у системі вищої освіти інституції тьютора;
– низький рівень матеріально-технічного забезпечення навчального процесу
у вітчизняних ВНЗ;
– складність у створенні університетської автономії [2].
Такі “проблемні зони” уповільнюють зростання відповідальності студента
за результати його навчання, самовизначеності і самооцінки результатів
своєї діяльності, участі в управлінні навчальним процесом.
Вітчизняні вчені О. Дікова-Фаворська і Г. Мошковська визначають такі
проблеми, пов’язані з новаторством у вищій освіті:
– ускладнення діяльності з розроблення курсів у зв’язку із швидким
розвитком технологічної основи навчання;
– необхідність спеціальних навичок і прийомів у викладачів ВНЗ для
розроблення навчальних курсів;
– посилення вимог до якості навчальних матеріалів у зв’язку з
відкритістю доступу до них, посилення контролю за їх якістю;
– посилення функції підтримки студента, допомога йому в організації
індивідуального навчального процесу;
– обов’язкова наявність зворотного зв’язку викладача з кожним студентом,
що навчається за КМСОНП [4].
Приєднуємось до думки авторів, що усунення цих проблем сприятиме
підвищенню якості навчання, зростанню ролі студента як суб’єкта
освітньої діяльності завдяки його участі у формуванні індивідуального
навчального плану і гуманізації стосунків між викладачем та студентом.
ань залишається за викладачем. Такий підхід дозволяє розвивати креативні
здібності і сприяє здоровій конкуренції. Мобілізація творчого потенціалу
студента, формування дослідницьких навичок С.Забара вважає перевагами,
які є наслідком впровадження базової форми навчання із застосуванням
модульно-рейтингової технології [6, с.113]. Це сприяє збільшенню частки
науково-дослідної, творчої діяльності студентів.
Окрім того, впровадження КМСОНП надає можливість використання більш
широкої шкали оцінки знань, підвищує об’єктивність оцінювання знань
студентів [9]. На нашу думку, внесення змін до чинних нормативних
документів щодо оцінювання навчальних досягнень студентів за шкалою ECTS
прискорить і полегшить процес впровадження інноваційної системи
навчання.
Вивчення існуючого стану впровадження КМСОНП свідчить про те, що вона
натепер реалізується повною мірою, оскільки існують, крім зазначених, й
інші взаємопов’язані проблеми, які стосуються студента, а саме:
– відсутність психологічної підготовки студента до навчання за
кредитно-модульною системою;
– необхідність адаптації до нових умов і вимог навчального процесу.
Щоб розв’язати першу із названих проблем, потрібно, вважаємо,
підготувати студента психологічно, пояснити, у зв’язку з чим
відбуваються зміни, які переваги буде мати насамперед він сам (за умов
новітньої моделі саме студентові надаються ширші права і можливості у
навчальному процесі) і чим йому це допоможе у майбутньому. Потрібно
також скоординовувати його дії і допомогти поступово зрозуміти важливу
роль самостійної роботи, адже від цього залежить у майбутньому здатність
фахівця самостійно приймати рішення, розв’язувати важливі та
перспективні проблеми. Психологічно підготовлений студент швидше і легше
може адаптуватися до нової системи навчання, яка сприяє розвитку творчих
здібностей, підвищує якість засвоєння навчального матеріалу завдяки
систематичній роботі студентів протягом певного періоду навчання.
Водночас визначаємо і такі способи вирішення загальних проблем, які
виникають під час впровадження КМСОНП:
– уточнення тлумачення основних понять і визначень КМСОНП;
– узгодження стандартів спеціальностей;
– здобуття студентами більшого обсягу знань із суспільно-гуманітарних
дисциплін за умови не викладання їх практично орієнтованими курсами;
– забезпечення організаційно-методичного забезпечення самостійної роботи
студентів;
– розроблення нових і внесення і затвердження змін до чинних нормативних
документів, що регламентують порядок упровадження нової системи
організації навчального процесу;
– створення інституції тьютора у системі вищої освіти;
– удосконалення матеріально-технічного забезпечення навчального процесу
у ВНЗ;
– розроблення і використання нового навчально-науково-методичного
забезпечення КМСОНП;
– модернізація форм і змісту індивідуальної роботи студентів;
– підвищення психолого-педагогічної підготовки викладачів (проведення
курсів, семінарів, організація обміну досвідом тощо).
На нашу думку, вирішення проблем, що виникають у процесі впровадження
кредитно-модульної системи навчання, на основі запропонованих способів
забезпечить адаптацію системи вищої освіти української держави до норм і
стандартів Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) та її узгодження
зі змістом та організацією освітньої діяльності, які відповідають
вимогам Болонського процесу. Адаптація та оптимізації вищої освіти
нададуть можливість насамперед підвищити якість підготовки кадрів і
задовольнити вимоги, які ставлять перед спеціалістом-початківцем сучасні
організації і суспільство в цілому, водночас – урахувати переваги
кредитно-модульного підходу порівняно з традиційними.
Узагальнюючи зазначене вище, визначаємо, що перевагами
кредитно-модульної системи навчання, на нашу думку, є таке:
– організація навчання, за якої враховуються інтереси і здібності
студентів;
– посилення індивідуалізації взаємостосунків викладача зі студентами;
– посилення контролю за діяльністю студентів викладачем протягом
семестру, що активізує його роботу протягом усього періоду навчання;
– підвищення мотивації студентів до навчання та їх відповідальності за
його результати;
– зростання самостійності, самовизначеності, самопізнання і самооцінки
процесу і результату своєї діяльності за рахунок самостійної роботи, яка
є базовою формою навчання відповідно до концепції Болонської системи
освіти;
– закріплення самостійних досягнень;
– об’єктивність оцінювання знань студентів.
Ще одним вагомим і позитивним чинником кредитно-модульного підходу є
рейтингова система оцінювання знань студентів, сутність якої полягає в
тому, що студент виконує всі види навчальних робіт у межах залікової
одиниці, на основі чого виводиться підсумкова оцінка. Є помилковим
урахування лише результатів підсумкового контролю. Студент отримує бали
за кожний вид роботи певної залікової одиниці, а також за результати
підсумкового контролю. Загальна оцінка виставляється згідно із сумарною
кількістю балів як за всі види робіт у межах залікової одиниці, так і за
результати підсумкового контролю. Рейтингова система передбачає як
додавання, так і віднімання балів.
Водночас наголошуємо, що враховуючи всі переваги нової моделі
навчального процесу, не варто відсторонюватись від надбань традиційної
системи освіти. Вважаємо, що у підготовці майбутніх фахівців за вимогами
Болонської конвенції на основі кредитно-модульного навчання вищі
навчальні заклади мають урахувати і залишити один із важливих
компонентів традиційної системи навчання, а саме: надання випускникам
знань з історії, філософії, культурології (вивчення
суспільно-гуманітарних дисциплін). Це забезпечує, насамперед, здобуття
знань, необхідних для професійної діяльності, і водночас сприяє розвитку
високого рівня культури особистості (Європейська система освіти
передбачає для бакалавра більшість практично орієнтованих курсів, а
дисципліни фундаментального напряму вивчаються у магістратурі).
Таким чином, розглянувши стан впровадження КМСОНП, проблеми, переваги і
перспективи, пов’язані з ним, доходимо висновку, що цей процес зумовлює
перехід від педагогіки з ознаками авторитаризму до педагогіки
тактовності та толерантності, за якої у навчанні студентів ураховуються
їхні природжені здібності, психологічні особливості кожного з них.
Адаптація системи вищої освіти України до основних принципів
європейської вищої освіти, забезпечення її узгодження зі змістом та
організацією освітньої діяльності відповідно до вимог Болонського
процесу, врахування переваг КМСОНП сприятимуть підвищенню рівня вищої
школи української держави, забезпеченню можливості її входження до
єдиного європейського освітнього і наукового простору. Проте це
спричиняє виникнення низки проблем, що потребують вирішення, а саме:
питання професійної підготовки майбутніх фахівців різних галузей в
умовах кредитно-модульної системи навчання, удосконалення змісту,
розроблення і застосування інноваційних методів навчання, що забезпечило
б підвищення рівня якості освіти і конкурентоспроможності фахівців,
випускників вищих навчальних закладів.
Список використаної літератури
1. Басий Р., Кирьякулов Г., Зенин О., Крюков Э. Первый опыт внедрения
кредитно-модульной системы обучения на кафедре анатомии человека //
Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції “Питання
впровадження кредитно-модульно-рейтингової системи у навчальний процес”.
– Київ, 26 січня 2007 р. – У 2 т. – Т.2. – С. 193-205.
2. Борисова Ю., Васильєв В. Деякі аспекти впровадження
кредитно-модульної системи організації навчання у закладах вищої освіти
// Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції “Питання
впровадження кредитно-модульно-рейтингової системи у навчальний процес”.
– Київ, 26 січня 2007 р. – У 2 т. – Т.2. – С. 227-234.
3. Вища освіта України і Болонський процес: Навч. посіб. / За заг. ред.
В.Г.Кременя. – Київ-Тернопіль: Богдан, 2004. – 368 с.
4. Дікова-Фаворська О.М., Мошковська Г.П. Організація
навчально-виховного процесу за кредитно-модульною системою // Матеріали
науково-практичного семінару “Кредитно-модульна система організації
навчального процесу”. – Київ, 3 грудня 2007 р. – С. 10-15.
5. Доповідна записка Колегії Міністерства освіти і науки України про
стан проведення педагогічного експерименту щодо впровадження
кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих
навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації. –
http://www.mon.gov.ua/education/higher/bolon/r_coll.doc
6. Забара С. Організація самостійної роботи студентів в умовах
кредитно-модульної системи // Матеріали науково-практичного семінару
“Кредитно-модульна система організації навчального процесу”. – Київ, 3
грудня 2007 р. – С. 112-114.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
