UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГуманізм, духовність у сучасному інформаційному суспільстві (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1530
Скачало117
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Гуманізм, духовність у сучасному інформаційному суспільстві

 

 

Образ філософії (її універсальна рефлексія з приводу самої

себе – саморефлексія), що розробляється та розвивається на засадах

діалектико-матеріалістичної методології, істотно (якісно) відрізняється

від будь-якої з версій (минулих, сущих та майбутніх), що розроблялись,

розробляються та, цілком вірогідно, ще тривалий час розроблятимуться в

сучасній позанауковій філософській традиції. Відрізняється як метод і як

теорія, оскільки вони є найбільш адекватними реальній та дійсній

практиці філософського наукового пізнання та знання, послідовним та

перманентним розвитком (збагаченням) своїх власних засад (принципів,

законів, категорій), що воєдино уможливлюють буття цієї філософії в

якості наукової: субстанції матерії, універсальності розвитку, взаємодії

всього зі всім, відображення тощо. Але головний принцип цієї філософії,

що складає її серцевину та пафос, – це гуманізм. Утвердження

самоцінності та самоцільності (не своєцінності та своєцільності) кожної

людини, а відтак, – багатьох і всіх. Дійсний гуманізм, як та єдина

соціальна форма буття, яка спроможна в дійсності за допомогою дійсних

засобів забезпечити буття в такій якості дійсної людини (людей,

людства). А оскільки це так, то й утвердження в формі практичної

всезагальності творчості як єдино можливого способу здійснення

гуманізму, як найбільш розвиненої форми розвитку. Але все це, або ж,

принаймні, майже все, на превеликий жаль, ще й дотепер звучить в цій

філософії нечітко. Приглушено надлишковою її загносеологізованістю (як

ще донедавна – заідеологізованістю). Тож не варто дивуватись тому, що

дані обставини спроможні справити (і суціль - справляють) на пересічну

людину, котра виявляє інтерес до філософії і є в ній надто спокушеною,

враження, що перед нею – безлюдна філософія. Що перед нею філософія, яка

цілком свідомо цурається та уникає смисложиттєвих, екзистенційних

вимірів буття, ігнорує і соціокультурну (в тому числі і пізнавального

процесу) зумовленість усього, з чим вона має

справу саме як філософія.

 

Рівень практичної всезагальності історії (гуманізму, свободи, творчості,

істинної культури) цілком і повністю визначається тим, наскільки

практично всезагальним став процес перетворення наукової філософії,

всього комплексу наукового людинознавства та суспільствознавства в

програму та технологію щоденного (буденного) життєбуття соціуму та

людини. Лише такий стан речей буде знаменувати собою момент "добудови

доверху" єдиної загальнолюдської науки, і тим самим – перетворення її на

безпосередню продуктивну силу суспільства (і кожної особистості як

безпосереднього суб'єкта та її носія). Сьогодні вже є цілком очевидним,

що продукування речей – то є лише та вихідна база, на якій формується

виробництво ідей, а перше та друге – умова для здійснення найскладнішого

з видів продукування особистості. При цьому принципово важливо, щоб

суспільні відносини (а саме вони і складають сутність людини) були не

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ