Забезпечення якості навчання на курсах підвищення кваліфікації на основі
проведення діагностування слухачів
На сучасному етапі розвитку освіти в Україні приділяється велика увага
проблемі якості освіти, проголошуючи її «національним пріоритетом і
передумовою національної безпеки держави, дотримання міжнародних норм і
вимог законодавства України щодо реалізації прав громадян на освіту»
[2].
Про актуальність проблеми підготовки педагогічних кадрів, спрямованої на
забезпечення їх готовності до роботи в навчальному закладі, що працює в
інноваційному режимі, свідчать результати наукових досліджень. Так,
Л.Овсянниковою на підставі аналізу даних комплексних соціологічних
досліджень зроблено висновок, що масовий характер освітніх ініціатив
породив стихійність, випадковість, безсистемність інновацій, їх
недостатню соціальну і наукову обґрунтованість. Аналогічні висновки
зроблено і Є.Бондаревською, яка внаслідок узагальнення результатів
теоретико-експериментального дослідження дійшла висновку про те, що
педагогічні колективи, відчуваючи гостру потребу в змінах, відчувають
настільки ж гостру нестачу концептуальних ідей, знань, досвіду
впровадження педагогічних інновацій, знань наукових основ педагогічного
експерименту, інформації про освітні процеси, що відбуваються в регіоні
[1,4].
Суттєва модернізація системи освіти передбачає передусім оновлення
управлінської діяльності керівників освітніх закладів. Нові життєві
умови виявили потребу та необхідність побудови індивідуалізованої
конкурентоспроможної освітньої політики. Вважаємо, що керівник
навчального закладу відіграє у цьому процесі ключову роль. Він
знаходиться у центрі соціально-економічних і педагогічних перетворень,
координує, спрямовує працю педагогів, від його економічної грамотності,
ініціативності, вміння приймати самостійні рішення стратегічного і
тактичного характеру залежить ступінь успішної роботи закладу в цілому.
Державна програма розвитку освіти на 2006–2010 роки визначає як
пріоритетний напрям інноваційний поступ, який буде результативним за
умови впровадження ефективної системи безперервної освіти педагогічних
працівників. Така система передбачає впровадження нових форм підвищення
кваліфікації, які спонукатимуть кожного керівника до постійного
вдосконалення професійної майстерності.
Так, у зміст діяльності інститутів післядипломної педагогічної освіти
покладено інноваційні підходи до процесу підвищення фахової кваліфікації
педагогів. В основних положеннях Концепції післядипломної освіти в
Україні зазначається, що головною метою післядипломної освіти є
забезпечення умов для підвищення кваліфікації фахівців, неперервного
розвитку творчого потенціалу кожного спеціаліста, його інтелектуального
та загальнокультурного рівня; професійно необхідних знань та вмінь;
забезпечення одержання нової кваліфікації, нової спеціальності на основі
раніше здобутої в закладах освіти й досвіду практичної роботи,
поглиблення професійних знань та вмінь; створення умов для самоосвіти
громадян.
Професорсько-викладацьким складом кафедри управління якістю освіти
ХОНМІБО розроблено програми курсів підвищення кваліфікації керівних
кадрів загальноосвітніх навчальних закладів, відповідно до положень
Національної доктрини розвитку освіти та Законів України „Про освіту”
(1996 р.), „Про загальну середню освіту” (1999), Постанови спільного
засідання колегії Міністерства освіти і науки України і Президії
Академії педагогічних наук України „Про концепцію загальної середньої
освіти” № 12/5-2 від 22.11.2001р. та інших документів, що забезпечують
нормативно-правову базу діяльності загальноосвітніх навчальних закладів.
Мета програм – формування методологічної і теоретичної компетентності
керівних кадрів загальноосвітніх навчальних закладів; поглиблення
соціально-гуманітарних знань; ознайомлення з психологічними основами
управління; формування навичок використання засобів
інформаційно-комунікаційних технологій; ознайомлення з управлінськими та
педагогічними інноваціями тощо.
Аналіз навчальної діяльності курсів за категоріями «Директори ЗНЗ»,
«Заступники директорів з НВР» та «Заступники директорів з ВР»
(2006-2008 рр.), які навчаються за зазначеними програмами, показав, що
слухачі на початку навчання відчувають труднощі з таких питань:
модернізація методичної роботи у школі; нові підходи до управління;
організація благодійних фондів в ЗНЗ; моніторинг якості освіти; сучасні
педагогічні технології; використання педагогічних інновацій у
навчальному процесі; раціональна організація внутрішкільного контролю;
планування роботи навчального закладу; інноваційна діяльність закладу
освіти; оформлення шкільного благодійного фонду тощо (діаграма 1-2).
Діаграма 1
Діаграма 2
За результатами опитування, що проводилося в групах керівників НЗ
протягом 2006, 2007, 2008 років, можна зробити низку висновків:
1. Самодіагностика ступеня володіння професійними знаннями керівника
НЗ показала, що практично половина опитаних керівників закладів освіти
потребують доповнення або оновлення професійних базових знань з
управлінської діяльності (діаграма 3).
Діаграма 3
2. Опитування слухачів дало змогу визначити основні питання, на які
керівники навчальних закладів хотіли б отримати відповіді під час
проходження курсів підвищення кваліфікації (діаграма 4).
Діаграма 4
$
3. Анкетування з метою визначення професійних потреб керівників
навчальних закладів показало, що слухачі особливо потребують подальшого
вдосконалення знань і умінь з таких питань: особистісна, економічна,
правова підготовка; психологічна підготовка, загальноосвітня підготовка
(у межах професійної діяльності) (діаграма 5).
Діаграма 5
Так, на підставі результатів опитування визначено самооцінку рівня
професійної компетентності за критеріями Т.М.Сорочан, яка показала, що
найбільші утруднення сьогодні викликає соціально-економічна компетенція,
що передбачає оволодіння навичками менеджменту та маркетингу в освіті
(діаграма 6).
Діаграма 6
На курсах підвищення кваліфікації керівних кадрів упроваджуються такі
форми підвищення кваліфікації: очно-заочна форма (72 години очного
навчання, 72 години заочного навчання для кадрового резерву ЗНЗ; для
керівних кадрів загальноосвітніх та дошкільних закладів – 108 годин
очного навчання, 36 годин заочного навчання); заочна форма (108 годин
заочних і 36 годин очних); очно-дистанційна форма (108 годин очних і 36
годин дистанційних); індивідуальна (24 години очних, 18 годин
консультацій та 108 годин самостійної роботи); очна (144 години).
Співробітниками кафедри управління якістю освіти та Центру дистанційної
освіти ХОНМІБО розроблено схему запровадження дистанційного навчання на
курсах підвищення кваліфікації керівних кадрів системи освіти, що
розрахована на 144 навчальні години, з них 108 годин – очне навчання, 36
годин – дистанційне навчання.
Дистанційний етап навчання, на відміну від очного, спрямований на
забезпечення алгоритмізованої самостійної роботи слухача. Відповідно до
плану курсів (табл. 1) алгоритмізується самостійне вивчення навчального
матеріалу.
Таблиця 1
Приклад плану дистанційного курсу “Актуальні питання управління сучасною
школою”
Тема Зміст
Вступний тиждень ДН Ознайомлення з планом роботи у курсі дистанційного
навчання. Створення власного графіка роботи у курсі. З’ясування можливих
труднощів та визначення способів їх подолання
Проблема якості в освіті у контексті реформування національних освітніх
систем Характеристика національних освітніх систем. Поняття та
показники якості освіти
Методологічні та теоретичні основи управління Поняття, підходи,
технологія цільового управління; створення цільової програми
Вимірювання ефективності управління загальноосвітнім навчальним закладом
Критерії, технології, інструментарій вимірювання якості освіти
Формування інформаційного простору загальноосвітнього навчального
закладу Орієнтовні структура і положення програми інформатизації ЗНЗ
Управління інноваційними процесами в загальноосвітньому навчальному
закладі Умови створення інноваційного середовища в закладах освіти,
технології впровадження сучасних освітніх інновацій
Організація дослідно-експериментальної роботи в закладах освіти
Порядок, умови та механізм організації дослідно-експериментальної роботи
в ЗНЗ
Організаційна культура і психологічний клімат педагогічного колективу
Цінності, ідеали, норми і правила організаційної культури
Основи самоменеджменту Управління собою, управління часом, управління
мотивацією
Підсумковий тиждень дистанційного навчання Підбиття підсумків
самостійної роботи. Вихідне анкетування
З метою організації та проведення моніторингу якості освітньої
діяльності курсів підвищення кваліфікації керівних кадрів системи
освіти за очно-дистанційною формою навчання було розроблено і стосовно
інструментарію, що передбачає послідовне систематичне відстеження в
динаміці процесу дистанційного навчання протягом усього навчального
періоду, якості виконання практичних завдань, засвоєння змісту програми
підвищення кваліфікації (діаграма 7).
Діаграма 7
Також проводиться оцінювання практичних завдань, за наслідками якого
здійснюється визначення найкращих робіт за кожною з тем дистанційного
курсу із доведенням цієї інформації до слухачів курсів (рис. 1, 2.)
Рис. 1. Найкращі практичні роботи за темою “Сучасні підходи управління
якістю освіти в ЗНЗ”
Рис. 2. Моніторинг якості навчальної діяльності слухачів курсів
підвищення кваліфікації керівників ЗНЗ за результатами 1-4 тижня
навчання
Отже, використання системи діагностування рівня володіння професійними
якостями, компетенціями керівників загальноосвітніх навчальних закладів,
урізноманітнення форм навчання на курсах підвищення кваліфікації
керівних кадрів дає такі можливості: якнайповніше задовольнити потреби
керівних кадрів відповідно до фахових зацікавлень і рівня професійної
підготовки; створити умови для системної самоосвіти протягом усього
міжатестаційного періоду; забезпечити безперервність фахового
вдосконалення.
Список використаної літератури
1. Концепція педагогічної освіти. – К.: Міністерство освіти України,
Інсттут змісту i методів навчання, Інститут педагогіки i психології АПН
України, 1978. – 20 с.
2. Наукові основи управління школою: Навчальний посібник для
директорів шкіл та факультетів підготовки i підвищення кваліфікації
організаторів народної освіти / Під ред. Г.В. Єльникової. – Харків: ДГП,
1991. – 170 с.
3. Покроєва Л.Д., Полякова Г.А., Рябова З.В., Хворостенко І.І.
Моніторинг якості освіти в Харківському регіоні: післядипломна освіта. –
Харків.: ХОНМІБО, 2006. – 78 с.
4. Управление современной школой / Под ред. М.М. Поташника. – М.:
Мысль, 1995. – 462 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
