.

Застосування мультимедійних засобів навчання у процесі вивчення краєзнавчого матеріалу в школі І ступеня (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
122 1831
Скачать документ

Застосування мультимедійних засобів навчання у процесі вивчення
краєзнавчого матеріалу в школі І ступеня

 

Одним з напрямів модернізації сучасної освіти є широке використання
компетентнісного підходу, що пов’язано з розширенням освітнього простору
за межі формальної освіти в паралельні структури системи безперервної
освіти і формуванням навичок діяльності у школярів в конкретних
ситуаціях.

Однією з основних проблем компетентністного підходу є створення
загальноприйнятої методики формування ключових компетентностей,
визначення адекватних засобів їх реалізації. Даний підхід вимагає змін у
методиці навчання, оскільки формування компетентностей вимагає створення
певних навчальних ситуацій, що дозволяють учителю моделювати і
здійснювати ефективний контроль за діяльністю учня.

Сьогоденні умови розвитку засобів навчання сучасної шкільної освіти
зумовлюються зростаючими інтеграційними процесами, домінантними
складовими яких є нові інформаційні технології (НІТ).

Характерною рисою НІТ є те, що вони надають практично необмежені
можливості для самостійної та спільної творчої діяльності вчителя та
учнів. З авторитарного носія істини вчитель перетворюється на учасника
продуктивної діяльності своїх вихованців та за допомогою комп’ютера
створює сприятливе середовище для формування власного інтелекту.

Невід’ємною закономірністю вивчення дидактичних умов для застосування
засобів навчання, зокрема комп’ютерно орієнтованих засобів навчання
(КОЗН), зокрема, є врахування особистісних якостей учня молодшої школи,
рівня керівничої компетентності вчителя в умовах навчального середовища
у системі “учень – вчитель – засіб навчання”.

У початкових класах, особливо в першому і другому, повинні
продовжуватися напрями дошкільного розвитку: пріоритетність виховних
завдань, цілісності впливу на дитину на основі взаємозв’язку навчальної
пізнавальної діяльності, використання гри та праці у навчанні,
цілеспрямованого розвитку сенсорних умінь, вправності й координованості
рухів, гостроти зору, уяви, саморегуляції поведінки і
загальномовленнєвого розвитку.

Для учнів молодшого шкільного віку характерними є різниця в
темпераменті, вольових та емоційних рисах, особливостей розумової
діяльності, здібностей, переважаючий розвиток наочно-образної пам’яті,
осмислене запам’ятовування. Разом із цим у молодшому шкільному віці є
наявними необхідність у постійному закріпленні вмінь і навичок, високий
авторитет учителя та його відповідальна роль у формуванні вищезазначених
якостей молодшого школяра [7, 38].

Вважаємо, що мультимедіа-технології як найбільш ефективний і
багатофункціональний засіб, що інтегрує в собі могутні розподілені
освітні ресурси, може забезпечити формування і прояв ключових
компетенцій учня, насамперед, інформаційної і комунікативної [6, 36].

Можна виділити наступні особливості даної технології:

–        якість зображення – яскраве, чітке і кольорове зображення на
екрані; 

–        зручне пояснення виду роботи з різним приладдям;

–        легке усунення недоліків і помилок у слайдах; 

–        детальне пояснення матеріалу або розгляд лише базових питань
теми  залежно від підготовленості учнів; коригування темпу й об’єму
навчального матеріалу;

–        достатньо добре освітлення під час демонстрації презентації
робочого місця учнів;

–        значне підвищення рівня використання наочності на уроці;

–        зростання продуктивності уроку;

–        встановлення міжпредметних зв’язків;

–        можливість організації проектної діяльності під керуванням
викладачів інформатики і вчителів початкових класів;

–        зміна ставлення до ПК: діти починають сприймати його як
універсальний інструмент для роботи в будь-якій області людської
діяльності, а не лише як засіб для гри.

Долучити дітей до світового банку знань – одне з найважливіших завдань
сучасної освіти. Тому використання комп’ютерної системи стає невід’ємною
складовою вивчення будь-якого предмета. Особливо цікавою є ця робота під
час опанування учнями курсу про рідний край, свою малу батьківщину,
землю, де ти народився. Але не тільки новизна будить творчу уяву дитини.
Значну роль у цьому відіграє і все те, що прийшло до нас із глибини
століть, накопичувалося і передавалось із покоління  в покоління. І
допомогти осягнути це, засвоїти процес усвідомлення того, чим жили, як
працювали, що використовували наші предки, допомагають сучасні
інформаційні технології [1, 49.

Головна мета інтегрованого курсу “Київщинознавство” – формування
національної самосвідомості учнів на основі формування любові до рідної
землі – Київщини та усвідомлення ними себе українцем. Основне завдання
курсу – забезпечення наступності між різними ланками шкільної освіти та
систематизація комплексу знань про рідний край.

 Робота за програмою “Київщинознавство” у початковій школі, набуття
досвіду викладання даної дисципліни, практично переконує, що дана
програма створює умови для формування особистісного ставлення дитини до
тих явищ і процесів, які відбуваються на території Київщини впродовж її
історичного існування. Вона може розглядатись і як своєрідний інструмент
систематизації знань про рідний край, на основі чого створюються
відповідні умови для їхнього практичного застосування.

Учні 2 класу мають дуже незначний життєвий досвід, сприймають елементи
казковості як невід’ємну складову свого світосприйняття.  Вони з
захопленням подорожують в минуле, яке їм здається дивовижним, чарівним і
захоплюючим. Тому для розкриття теми ”Твій рідний край” доцільно ввести
інформацію з минулого нашої Батьківщини. Особливо цікавими для дітей є
елементи дивовижних та фантастичних подій. Це є близьким  їх розумінню,
а тому  сприймається без особливих зусиль.

Пробуджується інтерес до  таємниць буття свого народу, його традицій,
способу життя, до його мрій та сподівань. Діти дуже тонко відчувають
межу між дійсністю та вигадкою, але казковість є частиною цього життя,
тому вагоме значення має використання легенд, повір’їв, казок, наочного
матеріалу. Оскільки курс з “Київщинознавства” для учнів початкової школи
не має відповідного підручника, то відповідно до методичних
рекомендацій, перевагу потрібно надавати відвідуванню музеїв, виставок,
експозицій. Проте, дуже часто  це стає  неможливим через різні
об’єктивні причини. Саме тому розробка циклу уроків-презентацій до
розділу: «Твій рідний край» для 2 класу створила умови для розкриття
 змісту цієї теми повною мірою.  

Уроки-презентації під час вивчення краєзнавчого матеріалу є своєрідними
міні-телепроектами, цікавими для дітей, що створені на доступному рівні
та мають певне змістове та навчальне навантаження. Адже сьогодні
телебачення має суттєве значення в нашому житті ми не можемо уявити себе
без перегляду телевізійних передач. Діти також є безпосередніми
учасниками цього процесу. На жаль, читання художньої та
науково-пізнавальної літератури на у сьогоденні дедалі більше
витісняється  телебаченням. Відсутність фільтрації всього, що бачать
наші діти, призводить до втрати духовності, моралі покоління, яке
підростає. Тому, одним із  визначальних завдань вчителя сьогодні є
потреба продемонструвати, застосовуючи сучасні мультимедійні засоби
навчання, духовність буття нації. Універсальними для вирішення
зазначеної проблеми є уроки вивчення рідного краю.

Під час вивчення теми «Україна – мій рідний край», коли діти
знайомляться із походженням держави, її символів, варто продемонструвати
слайди з різними краєвидами нашої землі, її найбільшими містами, горами,
ріками, полями, лісами. Музичний супровід, слова за кадром, звучання
національного гімну сприяють усвідомленню дітьми себе як частини великої
нації з багатовіковими традиціями та прагненням до власного
волевиявлення, формуванню любові до прекрасної землі – України.

??????????%?ської області у різних їх варіаціях, використати музичний
супровід, розповідь за кадром, щоб показати наочно різницю між поняттями
«Київщина» та «Україна», бо переважна більшість дітей цього не
розрізняють.

Матеріал, дібраний до вивчення тем «Без верби і калини нема України»,
«Тепло отчого дому», «Подорож у давню українську хату», «Криниця на
подвір’ї», допомагає наочно продемонструвати, якими були будинки, хатні
речі, внутрішнє  оздоблення хати, предмети побуту наших предків. Діти
ясніше  усвідомлюють, що саме батьківська хата з  пічкою-годувальницею, 
калина з вербою, криниця біля дому, квітник з мальвами, незабудками і є
тими цінностями, знання про які передавались із покоління в покоління і
дійшли до наших днів. Побачене нікого не залишає байдужим, сприяє
усвідомленню та розумінню матеріалу, робить урок ефективним та цікавим.
  

Вважаємо, що створення та використання уроків-презентацій дає
максимальний ефект у початковій школі. Життєвий досвід дітей ще досить
незначний і тому малюнки, портрети, експозиції, які можна демонструвати
за допомогою комп’ютерної техніки, створюють на уроках особливу
атмосферу та настрій. За допомогою мультимедійних презентацій,
відповідного комп’ютерного забезпечення, діти мають можливість
познайомитись зі знахідками старовини, побачити побут, спосіб життя
людей, їх основні види занять у ході уроку. Дітям варто продемонструвати
фрагменти історичних фільмів, хроніку, мультфільми, що допомагають
зробити навчально-виховний процес цікавим, захоплюючим [5, 172].

Методика використання мультимедійних технологій у процесі вивчення
матеріалу про рідний край сприяє наступному:

–        посиленню мотивації навчання учнів; 

–       вдосконаленню системи управління навчанням на різних етапах
уроку;

–       зростанню якості навчання і виховання, підвищенню інформаційної
культури учнів; 

–       підвищенню рівня обізнаності учнів щодо сучасних інформаційних
технологій; 

–       демонстрації можливостей комп’ютера не лише як засобу для гри.

Уроки з мультимедійним супроводом допомагають ефективно вирішувати
наступні дидактичні завдання:

–       сформувати мотивацію до навчання взагалі;

–       засвоїти базові знання з предмета;

–       сформувати навички самоконтролю.

Дану технологію можна розглядати як пояснювально-ілюстративний метод
навчання, основним призначенням якого є організація засвоєння інформації
на основі сполучення навчального матеріалу з його зоровим сприйняттям
[6, 32].

Відомо (дослідження інституту Євролінгвіст, Голландія), що більшість
людей запам’ятовують 5% почутого і 20% побаченого. Одночасне
використання аудіо- і відеоінформації підвищує запам’ятовування до
40-50%.

Під час використання на уроці мультимедійних технологій структура уроку
принципово не змінюється. У ньому, як і раніше, зберігаються всі основні
етапи, змінюються, можливо, тільки їх тимчасові характеристики.
Необхідно відзначити, що етап мотивації в даному випадку збільшується і
несе пізнавальне навантаження. Це необхідна умова успішності навчання,
оскільки без інтересу до здобуття знань, без уяви і емоцій немислима
творча діяльність учня [3, 12].

Учнів привертає новизна проведення мультимедійних уроків. У класі під
час таких уроків створюються умови для активного спілкування, за якого
учні прагнуть висловити думки, вони з бажанням виконують завдання,
виявляють цікавість до матеріалу, що вивчається. Учні вчаться самостійно
працювати з навчальною, довідковою та іншою літературою з предмета. Дана
технологія може використовуватись для анонсування теми уроку, як
супровід до пояснення вчителя, як інформаційно-навчальний посібник та
для контролю знань.

 Тому застосування інформаційних технологій у курсі вивчення
краєзнавства створює широкий спектр можливостей для реалізації
дидактичної мети, розвитку творчості, формування образного мислення та
виховання любові до рідного краю (таблиця 1).

Таблиця 1

 

Можливості використання мультимедійних технологій на різних етапах уроку

 

 

Етапи уроку Зміст Мета Умови досягнення позитивного результату

Організаційний Демонстрація теми і мети уроку Підготувати учнів до
роботи на уроці Доброзичливий настрій вчителя; швидке включення класу в
діловий ритм;

Перевірка домашнього завдання Демонстрація правильних результатів,
додаткової інформації,

запитань для перевірки знань, тестове опитування Виявити

рівень правильності виконання учнями домашнього завдання Виявлення факту
виконання домашнього завдання у класі;

З’ясування причин невиконання домашнього завдання окремими учнями

Актуалізація опорних знань Запитання і завдання, які полегшують вивчення
нової теми; коротке узагальнення з вивченого

матеріалу Поповнити знання учнів, пригадати раніше вивчений матеріал
Формування дидактичної мети разом з учнями використання різноманітних
прийомів організації діяльності учнів

Формування нових понять, постановка проблеми Основні поняття, схеми,
таблиці, малюнки, анімація, відеофрагменти, які розкривають зміст нового
матеріалу Демонстрація нового навчального матеріалу Використання
різноманітних  способів активізації мисленнєвої діяльності учнів,
залучення їх до пошукової роботи,  самоорганізація навчання,

систематизація нових знань

Формування навичок, їх застосування Запитання і  завдання, які вимагають
мисленнєвої активності і творчого усвідомлення матеріалу, подолання
труднощів у виконанні завдань Реалізація власних проектів, групова
робота, тренувальні завдання Використання різних способів закріплення
знань; поповнення, уточнення, аналіз і доповнення повідомлень з теми,
намагання проаналізувати тему, вміння учнів дізнаватися та співвідносити
факти з власним досвідом

Контроль та перевірка Завдання різного рівня складності, використання
нестандартних ситуацій, Організація контролю і самоконтролю Використання
різних способів контролю і самоконтролю навчальних досягнень;
рецензування робіт, позитивних моментів з відповідним аналізом

 

Під час використання мультимедіа-презентації у процесі пояснення нової
теми варто дотримуватися лінійної послідовності кадрів для показу
цікавих унаочнень моменти теми. На екрані можуть також з’являтися
визначення, схеми, які діти записують у зошит (за наявності технічних
можливостей короткий конспект змісту презентації може бути роздрукований
для кожного учня), тоді як вчитель, не витрачаючи час на повторення,
встигає розповісти більше. 

У навчанні особливе значення надається сьогодні власній діяльності
дитини, її пошуку, усвідомленню і застосуванню нею нових знань. Учитель
у такому разі є організатором процесу навчання, керівником самостійної
діяльності учнів, який надає їм потрібну допомогу і підтримку.

Список використаної літератури

1. Арапов М. Когда текст обретает смысл: Об использовании информационных
технологий в гуманитарном образовании // Знания – сила. – 2003. – № 1. –
С.47-51.

2. Білоконна Н.І. До проблеми використання інформаційних технологій у
навчальному процесі/ Н. І. Білоконна, С. П. Білоконний// ІІ Славянские
педагогические чтения: Тез. докл. междунар. конф., 16 – 18 окт. 2003г. –
Тирасполь, 2003. – С. 49-53.

3. Гнатюк Д. ІТ – технології – перепустка до майбут.: Інформаційні
технології в школі // Директор школи. – 2003. – руд. (№47). – С.15-16;
Груд. (№48). – С.12-13.

4. Кравчук О. Застосування інформаційних технологій на уроках в
початковій школі // Рідн. шк. – 2004. – №1. – С.44-46.

5. Маркус Н.В. Особливості застосування інформаційних технологій як
засобу гуманізації навчання молодших школярів // Оновлення змісту, форм
та методів навчання і виховання в закладах освіти: 3 б. наук. пр. /
Рівнен. держ.гуманіт. ун-т. – Рівне, 2002. – Вип.23. – С.171-173.

6. Новиков С.П. Применение новых информационных технологий в
образовательном процессе  // Педагогика. – 2003. – № 9. – С.32-38.

7. Суховірський О. Психологічні передумови використання комп’ют. засобів
і технологій в початковій школі // Проблеми почат. ланки освіти в
контексті розвитку світових тенденцій: Матеріали міжнародн. Наук.-практ.
конф. – К.; Хмельницький; Івано-Франківськ, 2003. – С.37-42.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020