.

Модель і технологія формування дослідницьких умінь керівників загальноосвітніх навчальних закладів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
149 1661
Скачать документ

Модель і технологія формування дослідницьких умінь керівників
загальноосвітніх навчальних закладів

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими
науковими чи практичними завданнями. Необхідність формування
дослідницьких умінь керівників ЗНЗ обумовлена тим, що важливою проблемою
сьогодення є проблема професійної компетентності керівника ЗНЗ, яку ми
розуміємо як “єдність його теоретичних знань, практичної та
психологічної готовності здійснювати всі види управлінської діяльності”,
зокрема і науково-дослідницьку діяльність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано
розв’язання даної проблеми і на яких спирається автор. Проблема
формування дослідницьких умінь у працівників педагогічної сфери
досліджувалась з різних аспектів і була об’єктом вивчення багатьох
науковців, серед яких К.А.Абульханова-Славська, А.І.Арнольдов,
Є.А.Орлова та інші.

Дослідницька діяльність керівників і педагогів, організація та
управління експериментом у школі добре вивчені й детально висвітлені в
працях таких вчених, як В.С.Безрукової, В.І.Загвязінського,
В.В.Краєвського, А.М.Новікова, Т.Г.Новікової, Н.В.Нємової, А.Г.Сиденко,
М.Н.Скаткіна, В.А.Сластьоніна, М.М.Поташника, Т.І.Шамової, І.Д.Чечель та
інших.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким
присвячується означена стаття. Проте, не дивлячись на активне наукове
розроблення проблеми дослідницької діяльності, маємо констатувати, що у
проаналізованих нами роботах висвітлено лише окремі її аспекти. А
проблема формування дослідницьких умінь керівників ЗНЗ в системі
післядипломної педагогічної освіти є новою, такою, що ще не знайшла
свого висвітлення у теорії та практиці.

Формулювання цілей статті (постановка завдання) – наукове обґрунтування
моделі та технології формування дослідницьких умінь керівників ЗНЗ в
системі післядипломної педагогічної освіти як системи методологічних
підходів, методів і прийомів, що відображають стратегію та логіку
процесу формування дослідницьких умінь керівників ЗНЗ в установах і
закладах системи післядипломної педагогічної освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих
наукових результатів. Як відомо, склад моделі залежить від мети
дослідження; її складові повинні давати можливість відслідковувати певні
сторони, характеристики об’єкта дослідження. Концептуально модель
повинна складатись із модулів, які відображають конкретні сутнісні
сторони змісту педагогічного процесу, що вивчається.

У розробленій моделі розкрито структуру процесу формування дослідницьких
умінь керівників ЗНЗ в установах і закладах післядипломної педагогічної
освіти. Зміст цієї моделі обумовлений замовленням суспільства на
фундаментальну підготовку творчої особистості керівника ЗНЗ. Щодо змісту
підготовки зауважимо, що він має віддзеркалювати сутність дослідницької
діяльності керівника ЗНЗ, тобто охоплювати знання та вміння, необхідні
для її здійснення.

Визначення структурних складових, на яких будується модель, є важливим
етапом процесу моделювання. Неструктурованих моделей, як і систем, у
природі не існує. Виокремлення і побудова структури моделі базується на
визначенні інтегрованих головних складових системи, що моделюється. Збір
та аналіз інформації, необхідної для побудови моделі, обов’язкова
систематизація інформації на тій чи іншій основі є наступним етапом
процесу моделювання. Проаналізована та систематизована інформація
теоретичного й практико-технологічного спрямування у сукупності всіх
конструктивних складових стає моделлю конкретного процесу, що, у свою
чергу, дає можливість розробляти науково обґрунтовану програму його
здійснення.

Рис 1. Структурні складові моделі формування дослідницьких умінь
керівників ЗНЗ

Розкриємо структурні складові моделі формування дослідницьких умінь
керівників ЗНЗ.

Одним з найважливіших принципів структурної організації багаторівневих
систем є принцип ієрархічності, який передбачає впорядкування взаємодії
між рівнями. Ієрархічно побудована система формування дослідницьких
умінь повинна передбачати такі складові: мета та її концептуальне
обґрунтування; принципи формування дослідницьких умінь керівників ЗНЗ;
наукові засади та складові головних блоків структури змісту
дослідницької діяльності керівників ЗНЗ; суб’єкти формування
дослідницьких умінь керівників ЗНЗ; процес формування. Результатом
реалізації такої системи має бути сформована готовність керівників ЗНЗ
до дослідницької діяльності у межах і потребах ЗНЗ.

Упровадження моделі формування дослідницьких умінь керівників ЗНЗ
передбачає створення комплексу організаційно-педагогічних умов
(наявність концепції формування дослідницьких умінь керівників ЗНЗ,
врахування комплексу чинників, що впливають на організацію навчального
процесу, створення необхідної кадрової та матеріально-технічної бази,
відповідне дидактико-методичне забезпечення, впровадження новітніх
педагогічних технологій, реалізація системи стимулів навчання,
здійснення диференційованого та індивідуального підходів до навчального
процесу тощо), спрямованих на оптимізацію процесу навчання слухачів,
керівників шкіл, активізацію їхнього творчого потенціалу.

Процес формування дослідницьких умінь керівників передбачає якісний
перехід від низького рівня до більш високого, такий перехід може
відбутися за умови навчання на основі активних діяльнісних форм. У
процесі навчання слухачів, керівників ЗНЗ, на курсах підвищення
кваліфікації нами застосовувались інтерактивні методики: ділові ігри,
парні та групові вправи, мініпроекти тощо.

Процесуальний аспект управління формуванням дослідницьких умінь
керівників ЗНЗ у дослідженні розглядаємо на основі поняття “технологія”.
Розроблена і реалізована нами технологія управління формуванням
дослідницьких умінь керівників ЗНЗ представлена такими послідовно
здійснюваними, взаємопов’язаними етапами: аналітико-підготовчим,
пошуково-проектувальним, результативно-оцінним.

З метою оптимізації процесу підготовки розроблена
організаційно-методичну систему формування дослідницьких умінь
керівників ЗНЗ, яка складається з низки компонентів: цільового, який
передбачає визначення мети навчання; мотиваційного – створення
позитивного ставлення до дослідницької діяльності, потреби в
самореалізації як керівника-дослідника; змістовного – освоєння
методології і методів психолого-педагогічних досліджень керівниками
ЗНЗ; процесуального – визначає особливості організації дослідницької
діяльності в різноманітних її видах і формах, обумовлює вибір методів
дослідницької діяльності; контрольно-корегувального – передбачає
визначення і реалізацію відповідних видів і форм контролю і корекції
дослідницької роботи слухачів, керівників шкіл; результативного –
визначає готовність до дослідницької діяльності, набуття певного
досвіду, сформованість дослідницьких умінь. Методика організації
дослідницької роботи спрямована на активізацію самостійних дослідницьких
пошуків керівників ЗНЗ. Розроблено також комплекс навчальних завдань та
методик, спрямованих на оптимізацію навчання і стимулювання інтересу
керівників до дослідницької роботи.

Робота з формування дослідницьких умінь умовно була поділена на декілька
взаємопов’язаних етапів. На першому етапі відбувається діагностика
сформованості дослідницьких знань і вмінь керівників шкіл, їх аналіз та
обговорення, які здійснюють розробник спецкурсів і учасники
експерименту, проводиться ознайомлення слухачів, керівників ЗНЗ, із
сутністю педагогічного дослідження, його основними характеристиками та
класифікаціями. Теоретична робота полягає в ознайомленні слухачів зі
змістом навчального матеріалу, на якому базується дослідницька
діяльність, повідомленні даних про дослідницьке завдання, про структуру
дослідницької діяльності, про способи та методики активізації пошуку
вирішення творчих завдань, які сприяють досягненню мети дослідження.
Метою цього етапу є теоретико-методологічна підготовка керівників ЗНЗ.
Слухачі здобувають знання з методології наукового дослідження, вчаться
моделювати пізнавальні та професійні управлінські й педагогічні
завдання, аналізувати отримані результати.

На другому етапі здійснювалося практичне відпрацювання елементів
наукового дослідження за допомогою дидактичних таблиць. На цьому етапі
слухачі набувають найважливіших умінь дослідження – розробляти науковий
апарат дослідження, вибирати методи дослідження та здійснювати його
інформаційне забезпечення, тобто набувають умінь самостійно здобувати,
аналізувати та обробляти інформацію, працювати з першоджерелами. На
цьому етапі слухачі також здійснюють вибір напряму та розпочинають
роботу над самостійно обраною темою дослідження.

Навчально-дослідницька робота слухачів на другому етапі включає
проведення нескладних досліджень в межах конкретного спецкурсу та
виконання дослідницьких міні-проектів на базі загальноосвітнього
навчального закладу під час планової управлінської практики, у
результаті якої вони засвоюють різноманітні діагностичні методики.

Третій етап передбачає самостійне вивчення методології та методів
педагогічного дослідження керівниками ЗНЗ під час дистанційного етапу
курсів підвищення кваліфікації.

На завершальному етапі слухачі набувають умінь проводити опис
педагогічного досвіду, пишуть курсові роботи, демонструють результати
власної дослідницької діяльності, виступають на науково-практичних
конференціях, демонструючи вміння відстоювати актуальність наукової
проблеми, правильність способу її вирішення, аргументувати висновки та
власні дослідницькі позиції. Здійснюється повторна діагностика рівня
сформованості дослідницьких знань і вмінь, рефлексія керівників щодо
власної готовності до дослідницької діяльності та ретельний аналіз
результатів і недоліків. Завершальний етап експерименту дозволяє, за
необхідності, здійснити корекційну роботу у вигляді додаткових
консультацій, рекомендацій із самоосвіти, опрацювання практичного
досвіду за обраними проблемами або участі у спеціально організованому
додатковому навчанні, після завершення якого керівники переконуються у
результативності проведеної роботи.

Результативно-оцінний етап здійснюється двома способами: самооцінкою
рівня володіння дослідницькими вміннями слухачами, керівниками ЗНЗ, та
оцінкою експертів. Самооцінка рівня сформованості дослідницьких умінь
слухачами здійснювалася за допомогою анкетування. Експерт оцінював
анкети, заповнені слухачами, керівниками ЗНЗ, та підсумковий продукт –
творчу випускну роботу слухачів.

Стан сформованості дослідницьких умінь керівників визначається за
допомогою таких визначених критеріїв: наявність позитивного ставлення до
дослідницької діяльності; наявність теоретичних знань про об’єкт (ЗНЗ)
дослідження, володіння методологією та методами педагогічного
дослідження, сформованість спеціальних дослідницьких умінь та знань
особливостей дослідницької діяльності в ЗНЗ, що відповідало певному
рівню – високому, достатньому або низькому.

Важливе значення для ефективного вирішення окресленої проблеми має
упровадження спецкурсів “Технологія проведення науково-педагогічного
дослідження у школі” та “Дослідницька діяльність керівника ЗНЗ: теорія
та практика”, в межах яких у слухачів формується цілісне уявлення про
методи наукового пізнання, розвивається здатність до творчої
самореалізації та саморозвитку.

Запропонована модель дає можливість розробити та реалізувати на практиці
систему формування дослідницьких умінь керівників ЗНЗ в установах і
закладах післядипломної педагогічної освіти.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному
напрямі. Автором обґрунтовано комплекс принципів формування
дослідницьких умінь керівників ЗНЗ, що покладені в основу розроблення
схеми структурних складових моделі формування дослідницьких умінь
керівників ЗНЗ, а саме: науковості, системності, цілепокладання,
керованості, наступності та єдності навчального і дослідницького
процесів, узгодження колективних й індивідуальних форм дослідницької
діяльності, єдності дискурсивного та інтуїтивного у дослідницькій
діяльності, а також запропоновано наукові засади і складові головних
блоків структури змісту дослідницьких умінь керівників ЗНЗ. Структура
розробленої моделі формування дослідницьких умінь керівників ЗНЗ в
установах і закладах післядипломної педагогічної освіти складається з
трьох основних модулів: науково-теоретичного, операційно-дієвого і
критеріально-оцінного. Процес формування включає діагностику та аналіз
вихідного рівня дослідницьких знань та вмінь, а також проектування,
планування, організацію й регулювання процесу формування вмінь та оцінку
досягнутих результатів.

На основі системного аналізу отриманих матеріалів дослідження
обґрунтовано методику визначення рівнів сформованості дослідницьких
умінь керівника ЗНЗ. З цією метою визначено відповідні критерії та
механізми оцінки за шкалою, що передбачає зміст дослідницьких умінь,
ситуації їх прояву, критерії оцінки. Інтегральна оцінка рівня готовності
керівників ЗНЗ до дослідницької діяльності виводиться на основі оцінок
мотиваційного, когнітивного, орієнтувального та операційного
компонентів.

Установлено, що надійними методами оцінювання сформованості
дослідницьких умінь керівника ЗНЗ є такі методи, як самооцінка,
експертна оцінка, педагогічне спостереження, тестування та випускні
творчі роботи. Раціональне їх поєднання дає можливість визначати рівень
сформованості дослідницьких якостей та вмінь і дозволяє здійснювати
корекцію діяльності слухачів, керівників ЗНЗ. Одержана інформація
доповнюється заключенням спеціалістів-психологів, що базується на
результатах спостережень, бесід, інтерв’ювання, анкетування,
ситуаційного експерименту, психологічного тестування.

Розроблена в дослідженні дидактична система формування дослідницьких
умінь керівників побудована на основі взаємодії всіх суб’єктів
освітнього процесу. Вона реалізується з урахуванням основних тенденцій,
закономірностей, принципів та підходів до навчання дорослих;
методологічних функцій дослідницької діяльності в освіті та сукупності
загальнометодологічних і частково наукових принципів: системності,
цілісності та інтегрованості; діалектичної єдності теоретичного й
емпіричного знання про соціальну реальність; діалектичної єдності
репродуктивної і дослідницької діяльності; розвивального і виховуючого
характеру дослідницької діяльності; самостійної роботи
слухачів-керівників шкіл в дослідницькій діяльності за умови
опосередкованого управління викладачем; інтеграції змісту навчальних
дисциплін і наукових досліджень; раціонального систематичного поєднання
навчальної і дослідницької діяльності слухачів; добровільності вибору
напряму і теми дослідницької діяльності слухачами.

Процес формування дослідницьких умінь керівників закладів освіти
передбачає якісний перехід від низького рівня до більш високого; такий
перехід відбувається за умови навчання на основі активних діяльнісних
форм. Ефективними у процесі навчання слухачів, керівників ЗНЗ, на курсах
підвищення кваліфікації виявилися інтерактивні методики: ділові ігри,
парні та групові вправи, міні-проекти тощо.

Процесуальний аспект управління формуванням дослідницьких умінь
керівників ЗНЗ у дослідженні розглядається на основі поняття
“технологія”. Розроблена і реалізована нами технологія управління
формуванням дослідницьких умінь керівників ЗНЗ представлена такими
послідовно здійснюваними, взаємопов’язаними етапами:
аналітико-підготовчим, пошуково-проектувальним, результативно-оцінним.

Ефективне формування дослідницьких умінь керівників ЗНЗ в установах і
закладах післядипломної педагогічної освіти визначається комплексом
наступних педагогічних умов: організацією цілеспрямованого дидактичного
процесу поетапного формування дослідницьких умінь; використанням
практико орієнтованих дослідницьких завдань, що включаються у навчальну,
а також практичну діяльність слухачів, керівників ЗНЗ, та управлінську
практику; установкою на єдине розуміння сутності і змісту дослідницької
діяльності в ЗНЗ всіма суб’єктами освітнього процесу; діалогом як формою
суб’єкт-суб’єктної взаємодії в освітньому процесі.

Результати експерименту підтвердили ефективність розробленої моделі.
Одержані дані дозволили зробити висновок, що порівняно з контрольними в
експериментальних групах значно зросли показники достатнього і високого
рівнів сформованості дослідницьких умінь слухачів, керівників ЗНЗ.
Разом із тим проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми
формування дослідницьких умінь керівників ЗНЗ, а передбачає продовження
наукової роботи.

Список використаної літератури

1. Бабанский Ю.К. Проблемы повышения эффективности педагогических
исследований: (Дидактический аспект). – М.: Педагогика, 1982. – 192 с.

2. Безрукова В.С. Директору об исследовательской деятельности школы. –
М.: Сентябрь, 2002. – 160 с.

3. Теоретико-прикладні аспекти управління закладами освіти:
Науково-методичний посібник / Л.М.Калініна, Н.М.Островерхова,
А.Ф.Остапенко та ін.; За ред. Л.М.Калініної. – К.: ПП Компанія „Актуал.
освіта”, 2002. – 310 с.

4. Чечель И.Д. Управление исследовательской деятельностью педагога и
учащегося в современной школе. – М.: Сентябрь, 1998 – 144 с.

5. Эксперимент в школе: организация и управление / Под ред.
М.М.Поташника / Рекомендации для руководителей школ и учителя. –
М.,1992. – 213 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020