.

Оцінювання стану та організаційного розвитку освітніх систем і принцип невизначеності (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
143 1201
Скачать документ

Оцінювання стану та організаційного розвитку освітніх систем і принцип
невизначеності

В умовах демократизації управління освітніми системами зростає інтерес
науковців і практиків до методик кількісного і якісного оцінювання стану
функціонування та організаційного розвитку об’єктів управління.
Актуальними стали різноманітні системи рейтингових, факторних,
кваліметричних оцінювань регіональних освітніх систем діяльності
навчальних закладів, їх компонентів тощо.

Але досить часто набір параметрів, які використовуються в цих системах,
є внутрішньо суперечливим і надуманим, а об’єкт оцінювання після
застосування до нього «новітньої» методики скоріше нагадує купу
«перемитих» деталей, ніж життєздатний діючий механізм. Зрозуміло, що
довіра до таких систем оцінювання є низькою.

Ситуація значно ускладнюється у випадках аналізу теорії і практики
управління організаційним розвитком, коли потрібно одночасно давати
оцінку як результатам функціонування системи, так і ефективності заходів
(здебільшого цілеспрямованим акціям та проектам), завдяки реалізації
яких забезпечуються ті або інші зміни.

Мета дослідження. Здійснити пошук загальних принципів формування системи
параметрів оцінювання стану та організаційного розвитку освітніх систем.

Результати теоретичного аналізу проблеми. Для розв’язання цієї досить
складної наукової проблеми потрібно правильно обрати
теоретико-методологічну основу дослідження, створити відповідну модель
освітньої системи. У процесі дослідження необхідно також забезпечити
вивчення поведінки моделі під час впливу на неї внутрішніх і зовнішніх
факторів, аналогічних тим, які діють на реальні освітні системи. За
результатами поведінки моделі можна зробити висновки про властивості
реальних освітніх систем і закономірності їх функціонування.

Методологічною основою цього дослідження обрано синергетику – науку, яка
досліджує загальні закони самоорганізації складних систем довільної
природи. Теоретичною основою дослідження є теорія БМ-систем («систем без
меж») або теорія освітніх мереж, створена автором статті у 2001-2002
роках. Ця теорія є аналітичною інформаційною теорією, положення якої
досить широко висвітлено у педагогічній літературі [1].

Для нашого дослідження важливими є кілька положень цієї теорії, зокрема,
твердження про те, що освітні системи є відкритими і не мають меж, а їх
структура складається з ядра (макрорівень) та зон слабкого, помірного і
сильного впливу на мікрорівнях та мегарівнях. Це твердження є очевидним,
адже практично всі ресурсні потоки, які, взаємодіючи в ядрі освітньої
системи і тим самим забезпечуючи ті або інші результати її
функціонування, формуються зокрема і далеко за її межами на мікрорівні
(рівень індивідів) та мегарівнях (соціальні групи, класи, регіони тощо).

Не менш важливим для нас є і положення теорії освітніх мереж, яке
окреслює такі властивості структури освітніх систем, як взаємна
проникність їх компонентів, тобто підсистеми нижчого рівня є одночасно
компонентами підсистем вищого рівня. Наприклад, група учнів класу має
власні системні властивості, яких не мають окремі особи, що до неї
входять. Ця ж група разом з іншими групами входить до структури класу і
вже на цьому підсистемному рівні (класному) з’являються нові інтегральні
властивості. Класи входять до потоків і школи (початкова, основна,
старша). Разом вони утворюють макрорівень, на якому проявляються нові
загальносистемні інтегральні властивості, невластиві нижчим рівням
системи.

У теорії освітніх мереж інформаційною моделлю освітніх систем є кортеж,
до складу якого входять множина мікропараметрів (множина А), множина
макропараметрів (множина В), множина законів самореалізації (множина Х)
або організаційна культура системи як сукупність корпоративної культури
(К) та технологій (Т), які застосовуються в даній системі (підсистемі)
[2]. Тобто

S=

або

S=, де L Список використаної літератури 1.                 Осадчий І. Г. Синергетика в управлінні освітою: основи теорії БМ- систем // Завуч. – №17-18(95-96). – червень, 2001. 2.                 Осадчий І. Г. Основи теорії БМ- систем: інформаційні моделі освітніх систем //Директор школи, ліцею, гімназії. – №1. –  2003. – С. 74-86.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020