Програмно-цільове проектування та моніторинг упровадження профільного
навчання в старшій школі регіону
Актуальність проблеми. Сьогодні молодь після закінчення школи має широкі
можливості вибору професії. Але рівень отриманих випускником
загальноосвітнього навчального закладу знань з того чи іншого предмета
не завжди відповідає вимогам вищого навчального закладу, у якому йому
хотілося б продовжити навчання. Потреби регіонального ринку праці у тій
чи іншій професії також, зазвичай, випускнику невідомі. Оптимальним
способом подолання означених проблем вважаємо упровадження у старшій
школі профільної освіти.
З метою створення цілісної науково-педагогічної моделі профільного
навчання в системі загальної середньої освіти регіону, а разом з тим –
відповідного оновлення структури, змісту, форм і методів
навчально-виховного процесу в старшій школі Харківським обласним
науково-методичним інститутом безперервної освіти започатковано
програмно-цільовий проект «Профільна старша школа (2007–2010 роки)» [1].
Проектом передбачено реалізацію низки завдань, а саме:
– обґрунтування та розроблення моделі організації допрофільного та
профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах різних
типів;
– визначення оптимальних форм організації допрофільної підготовки та
профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах кожного
району (міста) області;
– створення й експериментальна апробація інструментарію моніторингу
якості профільного навчання в старшій школі,
– розробка моделі оцінювання якості роботи школи з питань упровадження
профільної освіти старшокласників;
– визначення та експериментальна апробація інструментарію для виявлення
профільних інтересів учнів, освітньої кон’юнктури, прогнозування попиту
на ті чи інші професії;
– узагальнення регіонального досвіду впровадження профільного навчання;
– розроблення рекомендацій для закладів системи загальної середньої
освіти регіону щодо організації допрофільної підготовки та профільного
навчання в старшій школі.
Методи і форми реалізації програмно-цільового проекту є такими: обласні
(районні, міські) науково-практичні конференції, Інтернет-конференції,
обласні (районні, міські) науково-методичні, науково-практичні,
інструктивно-методичні семінари, семінари-практикуми, курси підвищення
кваліфікації, дні аналізу та регуляції.
Проект реалізується на трьох рівнях: обласному, районному (міському) та
на рівні закладу освіти. Напрямами реалізації програмно-цільового
проекту є організаційний, науково-інформаційний, експериментальний,
інноваційний, науково-практичний, аналітичний.
Організаційний напрям передбачає такі заходи:
– інформування загальноосвітніх навчальних закладів і закладів системи
загальної середньої освіти про запровадження програмно-цільового проекту
«Профільна старша школа»;
– створення тимчасових творчих колективів, які будуть співпрацювати над
реалізацією програмно-цільового проекту.
Науково-інформаційний напрям полягає в такому:
– підготовці науково-методичних матеріалів для проведення заходів у
межах реалізації програмно-цільового проекту;
– створенні серії видань з питань профільного навчання старшокласників;
– проведенні науково-методичних семінарів з теми «Організація
профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах»,
Інтернет-конференції «Науково-методичний супровід організації
профільного навчання в старшій школі»;
– організації роботи спеціальних курсів для директорів, заступників
директорів загальноосвітніх навчальних закладів;
– здійсненні освітньо-інформаційної діяльності на курсах підвищення
кваліфікації директорів, заступників директорів з навчально-виховної,
науково-методичної роботи, учителів загальноосвітніх навчальних
закладів.
Експериментальний напрям реалізується в межах регіональної
експериментально-дослідної роботи з проблеми «Моніторинговий,
науково-методичний і організаційний супровід процесу модернізації
загальної середньої освіти в Харківській області».
Сутність інноваційного напряму в такому:
– організації роботи творчих груп: з розроблення моделі організації
допрофільного та профільного навчання в загальноосвітніх навчальних
закладах Харківської області з урахуванням особливостей регіону; з
визначення оптимальних форм організації профільного навчання в
загальноосвітніх навчальних закладах кожного району (міста) області; з
розроблення моделі оцінювання роботи загальноосвітнього навчального
закладу щодо організації профільного навчання;
– розробленні і апробації інструментарію моніторингу якості профільного
навчання в старшій школі;
– розробленні і апробації інструментарію для виявлення профільних
нахилів учнів та освітньої кон’юнктури.
Науково-практичний напрям передбачає таку діяльність:
– організацію і проведення днів аналізу і регуляції в районах області;
– проведення моніторингу якості профільного навчання в старшій школі;
– проведення діагностичних досліджень з виявлення профільних нахилів
учнів, освітньої кон’юнктури і прогнозування попиту на професії;
– проведення індивідуальних консультацій в Інтернет-режимі з проблем
функціонування профільної старшої школи та науково-методичного супроводу
навчально-виховного процесу у класах з допрофільним і профільним
навчанням;
– вивчення досвіду роботи загальноосвітніх навчальних закладів з питань
упровадження допрофільного та профільного навчання.
Аналітичний напрям реалізації проекту передбачає виконання такої роботи:
– створення бази даних загальноосвітніх навчальних закладів щодо
впровадження допрофільного та профільного навчання (за напрямами і
профілями);
– узагальнення результатів моніторингу якості профільного навчання в
старшій школі;
– створення моделі організації допрофільного і профільного навчання в
загальноосвітніх навчальних закладах Харківської області;
– включення моделі (протоколу) оцінювання роботи загальноосвітнього
навчального закладу щодо організації профільного навчання у Програму
державної атестації загальноосвітніх навчальних закладів у Харківській
області;
– узагальнення регіонального досвіду організації профільного навчання
в загальноосвітній школі;
– підготовку видань з питань організації допрофільного і профільного
навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, відповідного
науково-методичного і психолого-педагогічного супроводу;
– розроблення рекомендацій для загальноосвітніх навчальних закладів і
закладів системи загальної освіти щодо організації профільного навчання
в старшій школі.
Поступовий розвиток профільної освіти в регіоні, низка невирішених на
практичному рівні питань щодо сталого функціонування профільної старшої
школи, необхідність створення системи централізованої і ефективної
координації науково-методичного супроводу допрофільного та профільного
навчання методичними службами районів і міст області зумовили створення
системи моніторингу якості запровадження профільного навчання в старшій
школі у Харківському регіоні. Метою моніторингових досліджень визначено
вивчення стану запровадження профільного навчання для проектування його
оптимальної моделі в кожному районі (місті) області та в регіоні в
цілому [5].
Для досягнення поставленої мети було визначено завдання:
– вивчити умови для реалізації допрофільного та профільного
навчання в регіоні;
– дослідити ефективність запровадження напрямів профілізації в
закладах системи загальної середньої освіти регіону;
– дослідити динаміку запровадження окремих напрямів (профілів)
навчання у районах (містах) області;
– прогнозувати розвиток мережі класів з (допрофільним) профільним
навчанням у регіоні;
– дослідити вплив профільного навчання на якість освіти в регіоні;
– надати науково-обґрунтовані рекомендацій щодо організації в
закладах системи загальної середньої освіти допрофільної підготовки та
профільного навчання.
Аналітична робота в межах моніторингу проводиться за певними напрямами,
а саме:
– аналіз мережі класів з допрофільним і профільним навчанням;
– запровадження окремих навчальних профілів і напрямів
профілізації;
– аналіз результатів державної підсумкової атестації у профільній
старшій школі;
– дослідження впливу розширення мережі профільних класів на вибір
учнями профільних предметів для проходження державної підсумкової
атестації за курс повної загальної середньої освіти;
– дослідження залежності між якістю кадрового складу вчителів і
мережею класів з допрофільним (профільним) навчанням.
Зупинимось на окремих аспектах моніторингових досліджень.
У регіоні в 2007/2008 навчальному році спостерігається тенденція щодо
істотного зменшення кількості 8-9-х класів з допрофільним навчанням і
стабілізації мережі 10-11-х профільних класів, найбільша кількість яких
була відкрита у 2004 та 2005 роках.
Фактичні показники стану впровадження профільного навчання в Харківській
області мають істотну розбіжність із прогнозованими на час прийняття
Концепції профільного навчання в старшій школі (2003 р.), і це
об’єктивно пояснюється не тільки труднощами самого процесу
прогнозування, а й недостатнім обсягом фінансування робочих навчальних
планів (виділення коштів на реалізацію профільного навчання в
однокомплектних школах сільської місцевості), неналежним рівнем
матеріально-технічного забезпечення навчально-виховного процесу в
профільній школі. Окрім того, відбувається переорієнтація мережевої
організації системи загальної середньої освіти на створення районних і
шкільних освітніх округів, спостерігається тенденція збільшення попиту
учнів, їхніх батьків на отримання повної загальної середньої освіти у
класах універсального профілю.
??o?ня (обов’язкові вимоги до відкриття профільного класу в
однокомплектній сільській школі) та відносну легкість навчання в
гуманітарних класах для учнів з початковим і середнім рівнями навчальних
досягнень.
За даними моніторингових досліджень лише 63% учнів 15-річного віку
визначилися щодо профілю навчання у старшій школі. Нами проведено
анкетування цієї вікової групи з метою визначення відповідності існуючої
мережі профільних класів потребам учнів. Анкетуванням було охоплено 564
учні 10-х класів і 510 учнів 11-х класів 49 загальноосвітніх навчальних
закладів Харківської області.
Результати анкетування показали, що переважна більшість респондентів
навчається у профільних класах природничого (23,9%),
фізико-математичного (21,5%), філологічного (17,2%), універсального
(12,3 %) напрямів. Мотивацією вибору певного профілю у значної частини
старшокласників (30,3%) є схильність й особиста зацікавленість у
вивченні конкретного циклу предметів. Думки інших респондентів
розподілилися таким чином: вважають, що школа не в змозі забезпечити
викладання необхідного для них профілю навчання – 18,4%; планують
продовжити навчання у вищому навчальному закладі відповідного напряму –
16,4%; – визначились із майбутньою професійною діяльністю – 14,1%;
здійснили вибір профілю через наполягання батьків – 9,2%; у виборі
профілю віддали перевагу бажанню бути разом із друзями – 4,9%; не мали
жодних мотивів щодо навчання у профільному класі — 6,8%.
Результати анкетування свідчать про несформованість в учнів старших
класів профільної мотивації, неспроможність або випадковість визначення
ними професійних намірів. Одночасно і ЗНЗ ще недостатньо спрямовують
молодь до майбутньої професійної діяльності, а тому 33,6% учнів не
готові до свідомого вибору й оволодіння професією.
У 2007 році з метою сприяння створенню ефективного освітнього
середовища, оптимальних умов для профілізації старшої школи вперше
проведено національне моніторингове дослідження стану впровадження
профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах України.
Дослідження було спрямоване на з’ясування суспільної і педагогічної
думки щодо впливу на якість профільного навчання різних форм його
організації, проблем, які виникають у процесі організації допрофільної
підготовки та профільного навчання безпосередньо в навчальному закладі,
а також виявлення найефективніших способів реалізації завдань
запровадження профільного навчання в старшій школі.
У межах цього дослідження проводилося анкетування керівників
загальноосвітніх навчальних закладів Харківського регіону, учнів 11-х
класів і їхніх батьків. Опитування керівників 129 ЗНЗ (з них 67 –
міських загальноосвітніх навчальних закладів та 62 – загальноосвітні
навчальні заклади сільської місцевості) дозволило зробити певні
висновки. У 66% загальноосвітніх навчальних закладів, керівники яких
узяли участь в опитуванні, допрофільна підготовка учнів розпочинається у
8–9-х класах відповідно до положень Концепції профільного навчання в
старшій школі. Тільки навчальні заклади для обдарованої молоді
(гімназії, спеціалізовані школи з поглибленим вивченням предметів)
починають готувати дітей до профільного навчання з 5-го та 1-го класу
відповідно.
Переважна більшість респондентів вважає, що розпочинати цю роботу в
загальноосвітній школі варто з 5-го класу (27%), з 6–7-го (21%) або з
8-го класу (33%). Здійснювати допрофільну підготовку з 1-го класу
запропонували 13% опитуваних, що, на нашу думку, є суперечливим. Хоча
зрозуміло, що у спеціалізованих школах поглиблене вивчення окремих
предметів (наприклад, іноземної мови, предметів художньо-естетичного
циклу) відбувається з початку навчання, тобто з 1-го класу.
З метою виявлення схильності та зацікавленості учнів у вивченні певних
предметів, свідомого вибору ними профілю навчання у старшій школі в
загальноосвітніх навчальних закладах впроваджуються різні форми
допрофільної підготовки. Так у 72,1% шкіл працюють факультативи,
предметні гуртки, наукові товариства, у 55,8% — спеціальні курси,
поглиблено вивчають предмети у 48,8% ЗНЗ. Директори загальноосвітніх
навчальних закладів однаково оцінюють ефективність усіх цих форм
організації навчання, не надаючи переваги жодному.
Для прийняття рішення щодо запровадження у навчальному закладі певного
профілію для директора важливим є: результати діагностики схильностей та
інтересів учнів (26,4%), освітні запити батьків старшокласників (24,8%),
професійна, методична та психологічна готовність учителів до викладання
профільних предметів (21,7%), наявний досвід організації навчання за
певним профілем (15,5%), науково-методичне забезпечення та супровід
профільної освіти (10,9%).
У той же час під час комплектування класів з профільним навчанням
насамперед враховуються: мотивація учнів (41,1%), напрям їх допрофільної
підготовки (27,9%), бажання батьків (16,3%).
Значно менше впливають на формування профільних класів рекомендації
вчителів-предметників (7,0%), рівень навчальних досягнень учня з
дисциплін, що є провідними для обраного профілю навчання, (3,9%),
результативність участі школярів у предметних олімпіадах, турнірах,
конкурсах (3,9%).
Основними проблемами в організації профільного навчання в старшій школі
керівники загальноосвітніх навчальних закладів назвали незадовільне
навчально-методичне забезпечення, оскільки на сьогодні відсутні
підручники з профільних предметів, і низький рівень організаційної
допомоги з боку місцевих органів управління освітою. На жаль, тільки
6,2% опитуваних вбачають виникнення проблем у запровадженні профільного
навчання в непідготовленості або неспроможності вчителів якісно
викладати профільний предмет. Тільки 3,1% респондентів вважають
необхідною умовою організації ефективного профільного навчання наявність
сучасної матеріально-технічної бази.
У дослідженні стану впровадження профільного навчання в загальноосвітніх
навчальних закладах взяли участь також 695 учнів 11-х класів (з них: 378
учнів міських шкіл і 317 учнів навчальних закладів сільської місцевості)
та батьки 724 учнів 11-х класів (з них: 368 батьків учнів навчальних
закладів міст області та 356 — шкіл сільської місцевості).
Результати анкетування виявили в основному позитивне ставлення учнів
11-х класів і їхніх батьків до впровадження профільного навчання у
старшій школі. Старшокласники (53,6%) і їхні батьки (55,1%) вважають
профілізацію актуальною й необхідною умовою у розвитку
навчально-пізнавальних інтересів, здібностей і потреб учнів у процесі їх
загальноосвітньої підготовки і професійного самовизначення.
Щодо мотивації власного вибору профілю навчання думки старшокласників
розподілилися таким чином: обрали профіль відповідно до допрофільної
підготовки в 9-му класі 73% випускників; визначились із конкретною
професією або напрямом майбутньої діяльності, який відповідає профілю
навчання в школі, 50,4% учнів 11-х класів.
Більшість опитаних учнів і батьків задоволені рівнем викладання
профільних дисциплін у школі. Проте старшокласники (62,9%) та їхні
батьки (53,5%) зазначили, що не мали можливості змінити профіль за
бажанням, що суперечить основним принципам, на яких ґрунтується
профільне навчання, зокрема принципу гнучкості. Тільки 44,7% випускників
володіють інформацією про вищі навчальні заклади Харківського регіону та
умови вступу до них. Про ринок праці регіону, основні тенденції його
розвитку знають лише 22,7% учнів і 31% батьків. Це дозволило зробити
висновок про те, що під час організації профільного навчання в старшій
школі не забезпечуються наступно-перспективні зв’язки між загальною
середньою і професійною освітою, що є одним із завдань профільного
навчання в старшій школі відповідно до Концепції.
Висновки. Отже, результати моніторингового дослідження якості
запровадження профільного навчання в старшій школі у Харківському
регіоні сприяло виявленню низки проблем, які пов’язані з недостатньою
роботою педагогічних колективів щодо професійної орієнтації молоді,
відсутністю впливу вчителів-предметників на формування профільних
класів, непріоритетним ставленням адміністрації окремих ЗНЗ до якості
викладання профільних предметів тощо.
Зазначимо також, що сьогодні запровадження профільного навчання в
закладах системи загальної середньої освіти регіону насамперед
ґрунтується на реальних (найчастіше, явно недостатніх) можливостях його
ресурсного забезпечення (кадрового, навчально-методичного,
матеріально-технічного, фінансового). Проблемним питанням на
загальнодержавному і регіональному рівнях залишаються забезпечення
навчально-виховного процесу навчально-методичними комплексами, що
включають не тільки програми для базових, профільних і спеціальних
курсів, а й підручники, методичні посібники й засоби навчання.
Способи вирішення виявлених проблем на рівні загальноосвітнього
навчального закладу вбачаємо у створенні системи психолого-педагогічного
супроводу навчального процесу в класах допрофільної підготовки та
профільного навчання, спрямуванні роботи адміністрації і педагогічних
колективів на забезпечення умов для професійного самовизначення
випускників шкіл, формування у них життєвих компетенцій, здатності
адаптуватися у соціумі. Комплексного підходу потребують питання якості
та результативності профільної освіти, підвищення професійної
компетентності педагогічних працівників. Одним із вагомих факторів у
вирішенні цих завдань є дієвий розвиток інтеграційних процесів у системі
«ЗНЗ – вищий навчальний заклад».
Список використаної літератури
1. Вольянська С.Є. Профільна старша школа. Програмно-цільовий проект
// Програмно-цільові проекти (з досвіду роботи Харківського регіону) /
За заг. ред. Л.Д. Покроєвої. – Харків: ХОНМІБО, 2007. – С. 64-74.
2. Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформаційний
збірник Міністерства освіти і науки України. – 2003. – №24.– С. 3-15.
3. Підласий І.П. Діагностика та експертиза педагогічних проектів:
Навчальний посібник. – К.: Україна, 1998. – 343 с.
4. Скаткин М.М. Методология и методика педагогических исследований.
– М.: Педагогика, 1986. – 152 с.
5. Шевченко Н.В. Моніторинг якості загальної середньої освіти.
Програмно-цільовий проект // Програмно-цільові проекти (з досвіду роботи
Харківського регіону) / За заг. ред. Л.Д. Покроєвої. – Харків: ХОНМІБО,
2007. – С. 87-94.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
