.

Психологічний супровід обдарованої дитини як методологічна складова організаційного розвитку гімназії (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
259 4622
Скачать документ

Психологічний супровід обдарованої дитини як методологічна складова
організаційного розвитку гімназії

У сучасних умовах оновлення системи національної освіти, в основі якої –
особистісно зорієнтований підхід до дитини, важливе значення має
психологізація освітнього середовища, оскільки навчально-виховний процес
не прирівнюється лише до передавання відомостей про основи наук або
життя, забезпечуючи здобуття учнями академічних знань. Загальноосвітній
навчальний заклад, будучи початковим соціальним інститутом, повинен
готувати школярів до життя. Тому з кожним роком все більше актуальними
стають можливості психології, необхідність її практичного застосування в
організаційному розвитку освітнього закладу.

Гармонійно розвиненому суспільству не байдуже, яким буде громадянин:
лише висококваліфікованим ремісником чи, крім здобуття фахової
підготовки, він стане інтелігентною, вихованою людиною. Для сучасного
суспільства оптимально саме в системі освіти, за допомогою її змісту та
форм, впливати на психологічні засади розвитку навчального закладу,
формування юної особистості.

Києво-Святошинська районна класична гімназія є одним із закладів, в
якому, працюючи з обдарованими дітьми, формують компетентну творчу
особистість. Більшість дослідників сходяться на думці, що обдарованість
означає поєднання у людини розвинених здібностей. Для прикладу,
Р.С.Нємов так визначає обдарованість: поєднання різних високо розвинених
здібностей, зокрема здібності до різних видів діяльності називають
обдарованістю”.

У Києво-Святошинськiй районній класичній гімназії на основі
профільно-орієнтованих програм освіти і виховання здійснюється
всебічний розвиток учнів, їх фахово-професійна орієнтація на здобуття
майбутньої професії. Тому в закладі освіти психологічна служба
послідовно вибудовує свою роботу відповідно до нових вимог сучасної
освіти обдарованої дитини; надає необхідну професійну увагу кожній
дитині; допомагає вчителям визначити форму і зміст роботи з кожним
учнем з тим, щоб забезпечити всебічний розвиток школяра з урахуванням
його можливостей, унікальності та самобутності. Психологічна служба має
у своєму розпорядженні 2 кабінети психолога (початкова та середня
школи), тренінгову залу, кімнату психологічного розвантаження. На
сьогодні психологічна служба налічує п’ять працівників, між яким чітко
розподілені обов’язки; водночас вони тісно співпрацюють один з одним
для покращення психологічного клімату в закладі. Цього року було також
створено кафедру психології.

Обдарована дитина – національне надбання держави, запорука
матеріального, культурного та морального прогресу будь-якого
суспільства. Тому в закладі створено цілісну систему психологічного
супроводу навчання та виховання обдарованої дитини. К.Д.Ушинський
стверджував: “Якщо хочеш виховати людину всебічно розвинену, то треба,
перш за все, пізнати її всебічно”.

У закладі навчаються обдаровані учні з різних шкіл району, які
попередньо успішно склали випробувальні іспити. Загальновідомою є
істина про те, що коли змінюється середовище, в якому навчається дитина,
змінюються її уявлення про себе, свої творчі можливості. Потреби часу
передбачають, щоб зміни у ставленні дитини до власного „Я” були
позитивними. Для цього наставникам потрібно допомогти дитині пізнати
себе, інших людей; навчити її відчувати власний стан, аналізувати
поведінку, адекватно оцінювати реальні успіхи, запобігати невдачам з
психологічного дисбалансу між власним внутрішнім світом і зовнішнім
впливом на дитину.

У роботі психологічної служби гімназії визначено мету, завдання, засоби
досягнення поставлених завдань:

Мета діяльності зазначеної служби: всебічне дослідження особистості
дитини з метою її гармонійного розвитку, усвідомленого вибору майбутньої
професії.

Завдання полягають у такому:

– виявлення і розвиток задатків та здібностей кожного учня;

– збільшення стійкості дітей у ситуаціях „мінливості” суспільства;

– допомога у практичному застосуванні здобутих знань;

– підвищення загальнокультурного та інтелектуального рівнів учнів.

Особливого значення в гімназії набуває розвиток здатностей творчих учнів
до саморегуляції, вироблення гнучкості мислення, його нешаблонності.

Для забезпечення досягнення поставлених цілей психологічною службою
гімназії розроблено психологічну методологію роботи з обдарованою
дитиною, а також – психологічну модель обдарованої дитини, випускника
гімназії; чітко визначено завдання психологічної служби з
використання потенційних можливостей класичної гімназії у формуванні
розвиненої творчої особистості. Ці можливості дуже великі, а саме:

1. Органічне поєднання процесу навчання та виховання, спрямоване на
краще розуміння дитиною власної особистості, розвиток уміння практично
застосувати здобуті знання.

2. Створення умов для проведення навчання та виховання гімназистів
відповідно до положень особистісно орієнтованої освіти.

3. Моделювання умов, максимально наближених до реального майбутнього
життя.

4. Спрямованість навчально-виховного процесу на формування життєвих
компетенцій гімназистів.

Психологічний супровід обдарованої дитини здійснюємо за двома основними
напрямами:

1. Практична робота психолога з учнями, батьками, педагогічним
колективом навчального закладу:

– психодіагностика різних сфер обдарованості учня;

– консультування кураторів, учителів, учнів та батьків щодо
психологічної структури особистості;

– моніторинг і прогностика індивідуального розвитку обдарованої дитини;

– психолого-розвивальна робота з обдарованими дітьми за результатами
діагностування;

– психологічна адаптація до навчання та життєвої діяльності;

– формування соціально-корисних життєвих перспектив.

2. Навчальний процес, який здійснюється на уроках з психології за
авторською програмою психолога гімназії „Основи психології” за
розділами:

1 клас гімназії (5-й загальноосвітньої школи) – „Загальні основи
психології особистості”;

2 клас гімназії (6-й загальноосвітньої школи) – „Пізнавальна
діяльність”;

3 клас гімназії (7-й загальноосвітньої школи) – „Психологія людських
взаємин”;

4 клас гімназії (8-й загальноосвітньої школи) – „Психологія соціальних
відносин”;

5 клас гімназії (9-й загальноосвітньої школи) – „Психологія конфлікту”;

6 клас гімназії (10-й загальноосвітньої школи) – „Психологія інтимних
відносин”;

7 клас гімназії (11-й загальноосвітньої школи) – „Індивідуальність”.

Інтерактивний характер навчального процесу в гімназії передбачає
використання гімназійного соціуму як лабораторії, в якій відбувається
процес пізнання. Працюючи в життєвій лабораторії, дитина самостійно з
великим задоволенням робить ту справу, яку вона обрала, тобто є
дослідником. Вона не тільки вивчає основи психології, а й здійснює
дослідження власної особистості на практиці.

Після першого класу гімназії дитина має знання про особливості своєї
нервової системи, свій характер, здібності, нахили, волю та гамму
власних емоцій.

У другому класі гімназії учні вивчають особливості своєї пізнавальної
діяльності, а саме: сприйняття, увагу, пам’ять, мислення, уяву,
мовлення.

Далі, у третьому класі, гімназисти вивчають і порівнюють індивідуальні
особливості спілкування, стиль спілкування, вивчають мову тіла, вчаться
слухати і говорити.

Четвертий рік навчання за курсом “Основи психології” забезпечує
гімназистам набуття досвіду про соціальні відносини, про самопочуття
людини у групі, власний статус у міжособистісних відносинах, про
лідерство та ефективність групової діяльності.

У п’ятому класі гімназії учні вивчають таке важливе поняття, як
конфлікт, його причини, наслідки, способи вирішення.

У шостому класі гімназії учні засвоюють нове про дружні відносини,
кохання, шлюб, сімейні відносини, основи сексології; у сьомому класі під
час засвоєння розділу “Індивідуальність” розкривається сутність поняття
“індивідуальність”, гімназисти створюють власну модель та модель
навколишнього світу, розглядають стереотипи поведінки, вивчають поняття
“стрес”, систему психологічних захисних механізмів людини.

Варто зазначити, що паралельно з курсом “Основи психології” у п’ятому
гімназійному класі (9 клас загальноосвітньої школи) проводиться
профорієнтаційна робота, що базується на вже здобутих дитиною знаннях
про свою особистість. Здобуті знання систематизуються, доповнюються
профорієнтаційними методиками та індивідуальними або груповими
консультаціями психолога. Останніми роками впроваджуються також
індивідуальні картки учнів, у які вони самостійно вписують відомості про
себе, а потім роблять певні висновки, приймають рішення про подальше
навчання з урахуванням власних бажань і можливостей. Отже, наприкінці
п’ятого гімназійного класу учні мають можливість зробити усвідомлений
вибір своєї майбутньої професії та прийняти рішення про зміст подальшого
навчання. Тобто гімназисти разом з батьками обирають ті напрями і ті
галузі, в яких вони будуть мати можливість найкраще себе реалізувати.

Важливим підґрунтям психологічного супроводу є спрямованість на власні
потреби дитини, які є актуальними для неї в даний час, важливими нині, а
не в майбутньому. На цих засадах побудовано парадигму психологічного
супроводу в навчальному закладі, а саме:

– наукове психолого-методичне забезпечення;

– створення соціально-психологічних умов для успішного психологічного
розвитку учнів в умовах гімназійної взаємодії;

– творчий розвиток внутрішнього світу кожної дитини, пріоритетність її
потреб, цілей, перспективність її розвитку;

– психологічне поєднання основних напрямів роботи – учень, учитель,
батьки.

gd?(8

та умов, за яких формується життєва компетентність учня на основі
сучасних технологій. Отже, творчій діяльності учня сприяє насамперед
психологічне здоров’я гімназиста, що забезпечує нормальний розвиток
природних здібностей дитини.

Психологічне здоров’я гімназиста – це створення позитивної
“Я-концепції”, позитивного психологічного клімату в гімназійному соціумі
та встановлення нових відносин співробітництва. Вважаємо, що головне
завдання – дати поштовх до прояву внутрішніх сил і можливостей
особистості учня, активізувати і використати їх для більш повного і
вільного розвитку школяра. Важливу роль відіграють і психологічні
ресурси обдарованої дитини. Тому психолог повинен з’ясувати, а потім –
і розвинути психологічні ресурси дитини, а саме:

– здатність акумулювати знання про навколишній світ;

– чітке закріплення розрізнення суб’єкта та об’єкта зовнішнього світу;

– забезпечення цілеспрямованої діяльності;

– вибіркове ставлення до дійсності.

Завдання психолога – допомогти дитині у її розвитку, враховуючи
особливості обдарованих учнів. На основі тверджень психологів і власних
спостережень зробили висновок, що обдарована дитина володіє позитивними
якостями і властивостями: виявляє науковий підхід до проблем, підвищену
здатність до навчання, швидке оволодіння матеріалом, компетентність,
легке та міцне засвоєння матеріалу, нестандартне мислення, оригінальне
вирішення завдань, різноманітність інтересів, допитливість розуму, гарну
пам’ять, фантазію, уяву, схильність до розвивальних ігор.

Але разом з цим існують так звані негативні супутники розвитку творчої
особистості: егоїстичність, завищена самооцінка, комплекс „Я не такий”,
розкиданість інтересів, зверхність, вразливість, схильність до стресів,
демонстративність. Працювати з такими дітьми водночас і цікаво, і важко.
Тому пріоритет надається визначенню життєвого досвіду гімназистів,
рівня розвитку загальних здібностей кожного, інтересів, інтелектуального
розвитку, якостей та акцентуацій характеру обдарованої дитини.

Основна концепція психологічного супроводу в гімназії полягає у
своєрідному русі певним „шляхом”. Для того, щоб цей рух був успішним,
усім учасникам потрібно чітко знати „етапи шляху” та усвідомлювати
форми і методи власної діяльності на шляху розвитку гімназії. У нашому
навчальному закладі розроблено основні етапи психологічного супроводу
обдарованої дитини, кожен з яких має відповідні, відмінні від інших,
завдання, зміст, організацію діяльності тощо.

Перший етап – „Комплексна психодіагностика” – це система сучасних
технологій психологічного діагностування дітей, учителів і батьків на
різних етапах навчання за основними напрямами: „Пізнавальна діяльність”,
„Якості особистості”, „Я – соціум – ми”, „Професійна орієнтація”.

Так, наприклад, у перший рік навчання вивчаємо стан адаптації учнів до
навчання в гімназії, психологічні особливості дитини – темперамент,
характер, мотивацію гімназійного навчання. Окрім психодіагностичного
інструментарію цей етап включає психологічний аналіз отриманих
результатів, аналіз продуктів творчої діяльності учнів та спостереження
окремих конкретних випадків навчальної діяльності та поведінки.

Другий етап – „Гімназист”. Він полягає у створенні банку даних про
психологічні особливості учня, класного колективу за результатами
діагностування, яке назвали „Веселка класів”. Це робочий матеріал, що
постійно поповнюється даними про клас і кожну дитину зокрема.

Це етап розробки рекомендацій і порад щодо розвитку творчих здібностей
учня і класного колективу, розробки і добору розвивальних програм, а
також групової та індивідуальної розвивальної діяльності з кожним
гімназистом для вдосконалення його пізнавальної та емоційно-вольової
сфери за програмами „Шлях до успіху”, „Я – особистість”, „Гімнастика
мозку”, „Сходинки зростання” тощо. У цей же час реалізується програма
„Основи психології” на уроках і факультативних заняттях з психології.

Третій етап – „Педагоги” – включає моніторинг організаторських,
рефлексивно-аналітичних, комунікативних здібностей педагога; оцінку
творчого потенціалу вчителя; психолого-методичну допомогу та
консультування з проблем обдарованості для самовдосконалення педагога;
рекомендації щодо роботи самого педагога з обдарованою дитиною –
„Психологічна абетка”; роботу психологічного семінару-практикуму для
вчителів „Школа партнерства”, завданням якого є гармонізація
внутрішнього світу педагога, реалізація його професійного зростання і
зосередження уваги педагогічних працівників на потребі учня.

Четвертий етап – „Батьки” – має на меті моніторинг соціального статусу
родини, умов розвитку обдарованої дитини в родині, діагностування рівня
батьківських відносин, психологічну просвіту батьків щодо становлення і
розвитку творчої особистості, індивідуальне консультування батьків та
надання індивідуальних рекомендацій з розвитку творчої особистості
дитини.

Зазначені основні етапи роботи взаємопов’язані та обумовлюють
багатовекторність вибору форм роботи з творчим потенціалом дитини.

Окрім того, у роботі психологічної служби використовується градація
обдарованості, що була розроблена психологами США Г. Кафом та А. де
Хааном, в якій творчий потенціал має 4 рівня: здібний учень, обдарована
дитина, яскрава обдарованість гімназиста, високий творчий потенціал
дитини; також ураховуються визначені види обдарованості (за Г.Кафом та
А.де Хааном) – наукова, інтелектуальна, технічна, літературна, музична,
спортивна, артистична, художня. Також розділяємо думку психологів
(Д.Векслера, Г.Айзенка, Р.Стернберга, Л.Термена) про те, що креативність
є компонентом загальної розумової обдарованості. Тому широко
застосовуємо тести на виявлення рівня розвитку інтелекту, часто
порівнюємо їх з рівнем творчих здібностей, і ці дані використовуємо у
розвивальній роботі з дітьми.

Таким чином, завдяки реалізації психологічного супроводу кожен гімназист
усвідомлює власні можливості, готовність до праці, самостійно і свідомо
робить свій вибір напряму і профілю навчання. У цьому йому допомагає
програма “Основи психології”, під час якої учні поетапно дізнаються про
свою особистість; індивідуальні, групові консультації психолога;
розвивальні програми.

Ефективність психологічного супроводу в закладі визначається за
допомогою здійснення оперативного оцінювання психологічного впливу,
експрес-діагностики для встановлення рівня та динаміки прогнозування,
особистісного зростання та психологічного комфорту, на основі
порівняння отриманого результату з розробленою моделлю випускника
гімназії та за допомогою анкетування.

Психологічний супровід обдарованої дитини завершується реальним,
конкретним результатом, зокрема це:

– визначення спільно з дитиною її інтересів, здібностей, рівня творчого
потенціалу, виду обдарованості тощо;

– усвідомлення гімназистом свого багатогранного „Я”, тих, хто оточує,
формуванням сукупності уявлень про себе, свій внутрішній світ;

– розуміння сутності пізнавальної діяльності – мислення, пам’яті,
уяви, тренінг творчої уяви та мислення;

– формування таких якостей мислення, які дозволяють учневі по-новому
сприймати навчальний матеріал із забезпеченням зворотного зв’язку;

– навчання гімназистів новим способам дій і поведінковим реакціям,
експериментування з новими стратегіями і стилями поведінки;

– формування міжособистісних стосунків в класі, засвоєння законів
психологічної сумісності, засобів ефективної групової діяльності;

– допомога гімназисту в усвідомленому, особистісному виборі у складному
сучасному житті;

– уникнення психологічного дисбалансу між внутрішнім світом і
зовнішнім впливом;

– формування конкурентноспроможної особистості, яка не тільки
характеризується високим рівнем інтелектуального розвитку, а є
психологічно підготовленою до повноцінного життя у сьогоденні.

Структура психологічного супроводу не є догмою, вона може динамічно
змінюватися залежно від обставин роботи у кожному конкретному випадку.

Як бачимо, динамічна та гнучка методика психологічного супроводу в
гімназії оптимізує навчально-виховний процес і одночасно є важливою
для гімназистів в аспекті їх підготовки до дорослого життя; її
реалізація сприяє підтримці тільки того, що вже є в дитині, але
недостатньо розвинене, насамперед стимулює розвиток „самості”.

Вибір „дороги життя” робить сама дитина. Дорослий лише допомагає
дитині повноцінно жити у складному світі і підказує, орієнтує дитину до
того чи іншого вибору.

Психологічний супровід у гімназії організовано як процес цілісного
впливу на всебічний соціально-психологічний розвиток дитини, який
коротко можна сформулювати так: “Я знаю, для чого мені потрібно все, що
я пізнаю. Я знаю, де і як я можу це застосувати”.

Список використаної літератури

1. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание / Р. Бернс. – М. : Наука,
2005. – 96 с.

2. Битянова М. Р. Организация психологической работы в школе / М. Р.
Битянова. – М. : ГЕНЕЗИС, 2000. – 298 с.

3. Божович Л. И. Психология формирования и развития личности / Л. И.
Божович. – М. : Наука, 2000. – 368 с.

4. Главник О. І. Корекційна робота психолога / О. І. Главник. – К. :
Шкільний світ, 2006. – 109 с.

5. Дружинин В. Д. Развитие и диагностика спосібностей / В. Д. Дружинин.
– М. : Наука, 2006. – 181 с.

6. Реан А. А., Коломинский Я.Л. Социальная педагогическая психология /
А. А. Реан, Я. Л. Коломінський. – СПб. : Питер Ком, 1999. – 416 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020