UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРобота навчально–методичного кабінету історії та основ правознавства щодо впровадження інтерактивних технологій навчання у процесі вивчення суспільно-
АвторВід користувача сайту
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1458
Скачало143
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Робота навчально–методичного кабінету історії та основ правознавства

щодо впровадження інтерактивних технологій навчання у процесі вивчення

суспільно-гуманітарних дисциплін

 

 

Глобальні зміни, що відбулися в Україні протягом останніх 10-15 років:

здобуття державної незалежності, становлення ринкової економіки,

демократизація суспільства - стали реальним підґрунтям для подальшого

поступу нашої країни до суспільства нового типу.

 

Сучасне суспільство ставить нові вимоги перед освітою.

"Технологія завтрашнього дня, - зазначав англ. філософ О. Тоффлер, -

потребує не мільйонів поверхово начитаних людей, готових працювати в

унісон на безкінечних монотонних роботах, не людей, які виконують

накази, не зморгнувши оком, але людей, котрі можуть приймати критичні

рішення, які можуть знаходити свій шлях в новому оточенні, які достатньо

швидко встановлюють нові стосунки в реальності, що швидко змінюється"

[1,6].

 

Образно кажучи, сьогодні той, хто будує міст, повинен

будувати його не тільки технічно грамотно, а й красиво – так, щоб він

не розділяв, а й з'єднував протилежні береги. Відповідно, вчитель

повинен виховувати сьогодні не виконавця, а будівничого, здатного

усвідомити свою місію. У цьому контексті варто нагадати відому притчу,

згідно з якою в одного будівничого спитали:” Що ти робиш?” Той мовив:

”Тягаю каміння”. А інший на це ж питання відповів:” Я будую Собор

Святого Петра” [3,6]. Тому перший крок до вирішення даної проблеми -

розглядати дитину як життєве явище, а не педагогічне, вбачаючи в ній не

об’єкт впливу, а особистість, що інтенсивно розвивається.

 

Активність, самостійність, творчість, здатність адаптуватися до

стрімких змін у світі – ці риси особистості стають найважливішими на

сучасному етапі історичного розвитку. Їх формування вимагає нових

підходів до процесу навчання. Оновлення форм організації

навчально-виховного процесу в Національній доктрині розвитку освіти

визначено одним із пріоритетних напрямів державної політики в освітній

галузі [2,4]. Традиційна система освіти потребує серйозних змін. На

жаль, школа все ще залишається організацією, що навчає. Вона ще й досі

не є установою, в якій навчається. Вихід з цього становища можна

знайти, як вважає В. Горбатенко, доктор політичних наук, "пильніше

придивившись до учнів, до причин провалів окремих реформ, часткових

успіхів окремих педагогів, щоб поширювати і множити цей досвід" [3,6].

 

XXІ ст. відкриває обрії інноваційного типу навчання, що ґрунтується на

особистісно орієнтованій освітній парадигмі. Складовою успіху справи

здійснення реформ є особистість учителя, здатного гнучко реагувати на

зміни, оскільки вони поступово перетворюються на самодостатню цінність.

 

У вік глобальної інформації дидактична функція вчителя змінюється і

формулюється так: не передавати знання, а вчити, як здобувати їх.

Діяльність учителя полягає не стільки в тому, що він несе інформацію

дітям, скільки в умінні бути організатором її засвоєння, поводирем у

лабіринті знань. Відомо, що численні факти добре запам’ятовують

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ