Скринінг потребнісно-мотиваційної сфери як детермінанти проектної
діяльності соціального спрямування
Якість навчально-виховного процесу визначається тим, наскільки
враховуються і реалізуються потреби кожної дитини та всіх клієнтів
навчального закладу як осередку розвитку громади. Комплекс задоволення
потреб базується на вивченні запиту клієнтів, подальшому плануванні
практичних заходів, які реалізується на основі проектної діяльності.
Метод проектів дозволяє реалізувати діяльнісний підхід у навчанні,
застосувати набуті під час вивчення дисциплін на різних етапах навчання
знання і вміння, інтегрувати їх у процесі роботи над проектом. Саме тому
проектна діяльність як технологія задоволення потреб громади і окремих
її представників, формування творчої особистості на сьогодні є об’єктом
дослідження багатьох учених і практиків.
Для проведення дослідження було використано такі методи: а) анкетування
на предмет вивчення потребнісно-мотиваційної сфери учнів; б) методику
“Стилі реагування в конфлікті” (Томаса), в) інтерв’ю – з метою вивчення
потреб громади мікрорайону; г) вивчення продуктів діяльності учнів
(творів, проектів) – вивчення зовнішніх потреб учнів; д) метод
статистичного оброблення даних.
Загальна кількість респондентів, які взяли участь в дослідженні, – 2395
осіб; з них 960 – учні школи; 860 – батьки; 575 – громада мікрорайону.
Результати дослідження.
1. Отримані в ході вивчення домінування внутрішніх потреб учнів 5-11
класів результати було проранговано за ступенем важливості: 1 – потреба
в безпеці; 2 – потреба у співпричетності, контактах і любові; 3 –
альтруїстична потреба; 4 – потреба у пізнанні; 5 – потреба у
самоствердженні, визнанні й самоповазі; 6 – потреба у матеріальному
добробуті; 7 – потреба у волі та незалежності; 8 – потреба у фізичному
розвитку і силі; 9 – потреба в особистісному розвитку; 10 – потреба у
самодемонстрації; 11 – потреба у задоволенні (рис. 1).
Рис. 1. Результати дослідження домінуючих потреб
Варто зазначити, що потреба у безпеці є базовою потребою людини, однак у
контексті нашого дослідження розглядаємо її лише як основу створення
сприятливого освітнього середовища, комфортного для перебування в
колективі ровесників. Тому другий етап дослідження передбачав вивчення
мікроклімату в колективах, стилів реагування у конфліктних ситуаціях. У
тестуванні взяли участь 754 особи, з них – 478 учнів, 214 батьків, 62
вчителі. Результати дослідження показали, що більшість респондентів
(58%) обирають модель поведінки у конфліктній ситуації “суперництво”,
20% – “пристосування”, 12% – “ухилення”, 10% – “співробітництво”, 5% –
“компроміс” (рис. 2).
Рис. 2. Результати дослідження стилів реагування у конфлікті
За результатами проведеного дослідження реалізується проект “Створення
шкільного центру розв’язання конфліктів”, у ході якого підготовлено 7
медіаторів, які є посередниками у конфліктних ситуаціях між учнями і, на
разі, тренерами програми “Медіація однолітків”.
2. Дослідження потреб громади (жителів мікрорайону) виявило необхідність
створення культурно-розважального центру, оскільки мережа таких закладів
у мікрорайоні взагалі відсутня. Експертами проекту проведено
інтерв’ювання 2395 респондентів; із них 960 – учнів, 860 – батьків, 575
– жителів мікрорайону. За результатами опитування виявлено актуальні
потреби громади і способи їх задоволення. Так, на запитання “Чи потрібен
молодіжний центр в мікрорайоні?” 91% опитаних дали стверджувальну
відповідь (рис. 3, 4, 5).
Рис. 3. Результати опитування учнів
Рис. 4. Результати опитування батьків
Рис. 5. Результати опитування місцевого населення
Одержані дані стали підґрунтям для розроблення проекту “Створення
молодіжного центру”, у структурі якого враховано домінуючі потреби
громади.
3. У ході експериментальної діяльності було проаналізовано метод
проектів, який сприяє розвитку інтелектуальних здібностей учнів,
мотивації до самостійного навчання, поглибленню практичних навичок з
володіння сучасними технологіями для роботи з інформаційними ресурсами з
метою планування і здійснення діяльності [1;4].
Історично метод проектів з’явився у середині минулого століття, коли в
пошуках нових форм організації навчальних занять деякі школи звернулись
до досвіду ВНЗ. Близька до проектних технологій навчання система
організації занять у школі, за якої здійснюється поєднання занять у
великих аудиторіях, у малих групах та індивідуально, одержала назву
“План Трампа”. Ця система була розроблена професором педагогіки зі США
Ллойдом Трампом у 60-х роках XX століття і років тридцять тому
користувалась популярністю у школах Америки [1; 2; 3]. У 80-х роках план
Трампа було модернізовано у лекційно-семінарську систему навчання, що
дотепер використовується деякими педагогами (особливо у викладанні
гуманітарних і природничо-наукових дисциплін).
На початку XX ст. у м. Далтон (США) педагог Елен Паркхерст запропонувала
лабораторний план організації занять: учителі видавали письмове завдання
кожному учню, уроки відмінялися [3; 4]. Учні працювали над матеріалом
індивідуально і здавали вчителю звіт про виконану роботу. Лабораторний
план організації занять став відомий у всьому світі під назвою
«Дальтон-плану». І хоча у своєму первісному варіанті він проіснував
недовго (оскільки учням було не під силу самостійне засвоєння
навчального матеріалу), дальтон-план розглядають як започаткування
проектного навчання.
Проектне навчання іноді трактують як альтернативу класно-урочної системи
навчання. Однак деякі науковці вважають, що його варто використовувати
як доповнення до інших видів навчання. У сучасній школі можна виділити
чотири основні напрями, при яких ефективно застосовувати метод проектів:
1) проект як метод навчання на уроці;
2) проектні технології дистанційного навчання;
3) для формування дослідницьких навичок школярів у позаурочній роботі;
4) як метод організації дослідницької діяльності вчителів [1; 2; 3; 4].
Існують різні підходи до класифікацій проектів, видове різноманіття яких
сягає двадцяти. Серед них найбільш розповсюдженими є дослідницькі
проекти, творчі, рольові, ігрові, інформаційні, практико-орієнтовані.
У педагогічній практиці під час вивчення соціогуманітарних дисциплін
найчастіше використовуються дослідницькі, інформаційні і творчі види
навчальних проектів.
Дослідницькі проекти потребують добре обміркованої структури, визначеної
мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної
значущості, продуманості методів, зокрема й експериментальних методів
оброблення результатів. Вони підпорядковані логіці дослідження і мають
відповідну структуру: визначення теми дослідження, аргументація її
актуальності, визначення предмета і об’єкта, завдань і методів,
визначення методології дослідження, визначення способів розв’язання
проблеми.
Інформаційні проекти спрямовані на збирання інформації про який-небудь
об’єкт, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз
і узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої
структури, можливості систематичної корекції у ході роботи над проектом.
Структуру такого проекту можна позначити таким чином: мета проекту; його
актуальність; методи отримання інформації та її оброблення; результат
(стаття, реферат, доповідь, відеофільм); презентація. Такі проекти
можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, їх модулем.
j?
?
??????????????????ультату, прийнятій групою логіці спільної діяльності,
інтересам учасників проекту. Учасники заздалегідь визначають результати
діяльності і форму їх представлення – рукописний журнал, колективний
колаж, відеофільм, вечір, свято тощо. Це передбачає розроблення сценарію
фільму, програми свята, макету журналу, альбому, газети тощо.
Проектне навчання може реалізуватися за різними варіантами, наприклад:
1) за тривалістю роботи над завданням (від одного уроку до півріччя або
року – курсові проекти);
2) за формами організації (індивідуальна або групова робота);
3) за формами представлення результатів роботи (письмовий чи усний звіт,
презентація, захист).
Учені-педагоги, які досліджують проблеми проектних технологій навчання,
зазначають, що у процесі роботи над проектом відбуваються залучення
учнів до реальної діяльності у предметній галузі, в якій виникло
завдання; розвиток навичок самостійної роботи у процесі виконання
проекту; розвиток ініціативи і творчості [1; 2; 4 та ін.].
Основні характеристики проекту.
Діяльність під час роботи над проектами мають низку особливих ознак, а
саме:
– спрямованість на досягнення конкретних цілей;
– координоване виконання взаємозалежних дій;
– обмеженість у часі реалізації з визначеним початком і кінцем;
– неповторність та унікальність.
Спрямованість на досягнення цілей.
Проекти спрямовані на одержання спрогнозованих результатів – на
досягнення цілей. Саме визначені цілі є рушійною силою проекту; всі
зусилля учасників проекту спрямовані на їх досягнення. Проект, зазвичай,
припускає цілий комплекс взаємопов’язаних цілей. Той факт, що проекти
орієнтовані на досягнення мети, має величезний внутрішній зміст для
управління ними. Насамперед передбачається, що важливою рисою управління
проектами є точне визначення і формулювання цілей, починаючи з вищого
рівня до найбільш деталізованих цілей та завдань.
Використовуючи у своїй роботі проектне навчання, переконалися, що за
допомогою застосування методу проектів вирішується ціла низка
різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань. Цілями
формування змістовного компонента, що має існувати як інтегрована
цілісність, є такі: орієнтація на актуалізацію знань, які вже є, на
здобуття нових, формування вмінь самостійно конструювати свої знання;
орієнтуватися в інформаційному просторі; аналізувати, наближувати,
синтезувати знання окремих наук; розглядати явище чи процес як
інтегрований об’єкт; активно критично мислити, висувати гіпотези, робити
висновки.
Результатом попередніх досліджень, вивчення проектних технологій стало
створення і реалізація низки проектів. Насамперед, міні-проекту “Дитина
під парасолькою прав”.
Мета проекту:
– сприяти просвітництву щодо прав дітей на основі організації семінарів,
круглих столів, тренінгів, лекторій, спільних виставок, дискусійних
клубів для учнівської молоді м. Білої Церкви;
– розширити рівень поінформованості школярів і їхніх батьків про
реалізацію програми “Залучення дітей з особливими потребами до
загальноосвітніх шкіл в Україні”.
Партнери проекту:
– реабілітаційний центр “Злагода”;
– центр “Шанс” (для дітей-інвалідів);
– центр соціальної служби для молоді м. Білої Церкви;
– благодійна організація “Червоний Хрест”;
– громадська організація “Дзвони Чорнобиля”.
Результативність. 18 травня 2007 року учні школи взяли участь у
суспільній акції школярів України “Громадянин”. За результатами
оцінювання Міністерством освіти і науки України, Всеукраїнською
асоціацією викладачів історії та суспільних дисциплін “Нова доба”
учнівський колектив школи став призером і нагороджений дипломом за
проектом “Дитина під парасолькою прав”. Цей проект був представлений на
конкурс благодійних проектів “Добро починається з тебе”, ініційований
Міжнародним Благодійним Фондом “Україна – 3000”, який очолює Катерина
Ющенко.
Ще одним реалізованим проектом є проект “Створення молодіжного центру”.
Його мета: використання ресурсу громади для створення молодіжного
центра, а пріоритетним напрямом діяльності визначено удосконалення
культурно-освітнього рівня молоді на основі організації її дозвілля.
Результативність. 24 березня 2008 року учнівський колектив школи взяв
участь у конкурсі проектів, ініційованому Міністерством регіонального
розвитку та будівництва України. Зазначений проект школярів було
визначено одним із найкращих, молодіжна рада школи нагороджена почесною
грамотою за активну громадську позицію та успішну партнерську співпрацю
з органами місцевого самоврядування.
Учні школи в 2007-2008 н.р. взяли участь в інтелектуальній
грі “Менеджер”, ініційованої ректоратом Київського міжнародного
університету.
Завданням для команд було розроблення і захист бізнес-проекту компанії.
Команда учнів нашої школи розробила бізнес-проект ПМ “Череда”, провідним
видом діяльності в якому визначено виробництво і реалізацію продукції з
молока, а головними цілями – максимізація прибутку, збільшення обсягів
виробництва молока і покращення його якості. Каналом реалізації
продукції визначено оптовий збут.
Команда школи стала дипломантом гри і отримала диплом “Магістр гри –
2008” за найкращу презентацію бізнес-проекту компанії. Школа нагороджена
почесним дипломом за виховання творчої гармонійної інтелектуально
розвиненої особистості, за сприяння профільному самовизначенню
старшокласників.
З метою розвитку творчого потенціалу учнівської молоді,
підвищення їхньої компетенції у розробленні проектів найактивніші
учасники були запрошені на навчання до Білоцерківського інноваційного
бізнес-інкубатору, який здійснює підготовку кадрів до роботи у сфері
малого бізнесу, зокрема у менеджменті, економіці, інформаційних
комунікацій. Здобуті знання учні нині використовують на практиці,
розробляючи бізнес-проекти. Так, проект “Рука допомоги” учениці 10-А
класу Кухаренко Ольги визнаний найкращим. Як пріоритетний напрям
діяльності цього проекту є соціально-психологічна адаптація дітей у
дитячих будинках, а метою і завданнями визначено таке:
– організації ініціативної групи молоді з метою відвідування
щосуботи і щонеділі дитячих будинків;
– спілкування з дітьми дитячих будинків;
– захист прав дітей, які потребують опіки і піклування.
Висновки. Отримані дані дослідно-експериментальної роботи свідчать про
необхідність вивчення потреб клієнтів навчального закладу як передумови
планування напрямів розвитку школи, реалізації практичних заходів на
основі проектної діяльності. Вважаємо, що саме такий діяльнісний підхід
сприятиме розвитку творчості всіх суб’єктів навчально-виховного процесу.
Педагогічна творчість, як і будь-яка інша, починається з виникнення
проблемної ситуації, коли з’являється потреба у вирішенні практичного
завдання, що потребує передбачення. На цій закономірності наголошував
В.О.Сухомлинський, говорячи про те, що справжня творчість полягає в
умінні бачити не тільки сьогодення, але і те, як воно буде змінюватись у
майбутньому. Тому, на нашу думку, важливою ознакою педагогічної
діяльності у сучасності є критичний погляд на використовувані методики
навчання і виховання, своєчасна відмова від застарілих прийомів,
уникнення умовностей і спрощень, і, водночас, використання інноваційних
технологій, що сприяють формуванню життєвих компетентностей учнівської
молоді.
Список використаної літератури
1. Гутман Г.Д. Учебные мини-проекты на Delphi. – М.: Чистые пруды, 2005.
– 32с.
2. Дашниц Н.Л. Телекоммуникационные проекты в современной школе //
Информатика и образование. – 2001. – № 2. – С. 63-65.
3. Иванова Л. Проектирование в обучении: дидактические принципы //
Учитель. – 2004. – №6. – С.11-15.
4. Освітні технології: Навчально-методичний посіб./За ред. О.М.Пєхоти –
К.: А.С.К., 2001. – 256с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
