Соціально-психологічні засади підготовки майбутніх управлінців в умовах
Болонського процесу
Політичні та соціально-економічні процеси в Україні передбачають
зрушення і в системі вищої освіти. Україна прагне бути європейською
державою, тому модернізація вищої освіти має відбуватися в межах
Болонського процесу, метою якого є створення до 2010 року європейського
освітнього простору в державі. Це повинно підвищити здатність
випускників вищих навчальних закладів освіти до працевлаштування,
розширити мобільність фахівців, збільшити конкурентоспроможність
європейської вищої школи.
Однією з передумов входження країн Європи до єдиного освітнього простору
є трансформація національних систем вищої освіти у напрямі їх адаптації
до сфери праці. Визначальним стає працевлаштування випускника вищого
навчального закладу як інтегрований результат процесу освіти і
професійної підготовки, а не сам процес навчання з його змістовими,
часовими та організаційними ознаками [1].
Підготовка у ВНЗ фахівців, здатних до управлінської діяльності, –
актуальна проблема в сучасних економічних умовах, адже сьогоднішня сфера
економіки і бізнесу потребує висококваліфікованих фахівців, здатних до
самостійного мислення, прийняття відповідальних рішень у галузі
економіки та управління. Завдання підготовки економістів-управлінців
можна вирішувати у вищому навчальному закладі, підвищуючи рівень
викладання фахових економічних дисциплін, цілеспрямовано формуючи у
студентів управлінські вміння і навички, розвиваючи управлінські
здібності, зокрема на основі створення психологічних умов для їх
розвитку.
Алгоритм виявлення майбутніх економістів, схильних до управлінської
діяльності, є досить складним. У підготовці майбутніх економістів до
управлінської діяльності в умовах навчання у вищому навчальному закладі
виокремлюємо кілька етапів.
Перший етап – це діагностика індивідуально-психологічних особливостей,
виявлення природного потенціалу та психологічний відбір серед студентів,
які оволодівають певною професією економічного спрямування, тих, хто має
бажання та необхідні сприятливі психофізіологічні якості (природні
задатки), інші індивідуально-психологічні властивості, необхідні для
здійснення управлінської діяльності.
На другому етапі проводиться поглиблене психологічне обстеження з
виявлення психологічних і соціально-психологічних властивостей,
необхідних для розвитку професійно важливих якостей управлінця,
врахування потенційних можливостей студентів з метою підвищення
ефективності професійного навчання і підготовки їх до управлінської
діяльності. Знання індивідуально-психологічних особливостей студентів
дозволить визначити напрями третього етапу психологічної підготовки.
На третьому етапі проводиться безпосередня професійно-психологічна
підготовка, спрямована на розвиток здібностей до управлінської
діяльності та професійно важливих психологічних якостей студентів –
майбутніх економістів-управлінців – з використанням методів активного
психологічного (індивідуальне консультування, що включає інформування
студентів про їхні психологічні особливості, створення позитивної
мотивації до самореалізації; проведення психологічних тренінгів для
цілеспрямованого розвитку управлінських здібностей) та педагогічного
(професійно-орієнтоване навчання з розвитку вмінь і навичок, необхідних
для здійснення фахівцями економічного профілю управлінської діяльності)
впливів.
Отже, психологічна підготовки починається з діагностики особистісного
потенціалу студентів, які вступили до навчального закладу. Результати
психодіагностики дають інформацію про потенційні можливості
студентів-першокурсників щодо їхніх психофізіологічних і
соціально-психологічних властивостей.
Професійно важливі якості управлінця, основою яких є наявні природні
передумови, – конкретні психофізіологічні базові характеристики – можуть
розвиватися як у реальних виробничих умовах, так і в умовах професійного
навчання. Одним з ефективних методів створення умов, наближених до
реальних виробничих ситуацій, є організація та проведення
спеціалізованих соціально-психологічних тренінгів.
У результаті проведених досліджень доведено, що під час традиційного
професійного навчання у студентів, майбутніх економістів, не
відбувається суттєвих змін у рівнях розвитку показників психологічних
підструктур, які забезпечують успішне виконання управлінських функцій.
Це свідчить про те, що оптимальний рівень розвитку управлінських
здібностей студентів, майбутніх економістів, не досягається лише за
допомогою фахової підготовки – його уможливлення вимагає спеціальної
підготовки, застосування засобів соціально-психологічного впливу. Тому
основною метою статті є теоретичний аналіз тренінгового компонента
програми активного соціально-психологічного навчання з розвитку
управлінських здібностей в умовах навчального процесу економічного вузу.
Відповідно завдання, які ставимо, – розглянути систему
соціально-психологічних тренінгів з розвитку управлінських здібностей і
професійно важливих якостей управлінця, яка може бути реалізована в
умовах реформування вищої освіти відповідно до Болонського процесу.
Програма тренінгових занять зі студентами з теми “Розвиток професійно
важливих якостей управлінця” передбачає розвиток комунікативних навичок,
асертивної поведінки, креативності мислення, розвиток навичок вирішення
проблемних виробничих ситуацій, прийняття зваженого управлінського
рішення, удосконалення навичок роботи з інформацією, моделювання
ситуацій ділової взаємодії. Тренінг містить, крім практичного, й
інформаційно-практичний блок, в якому передбачено засвоєння інформації
про стилі керівництва, поведінки особистості в конфліктних ситуаціях, її
ролі у розвитку власних професійних та життєвих компетенцій тощо. Для
визначення ефективності тренінгу доцільно проводити попереднє і заключне
тестування та анкетування. Найбільш ефективним є використання таких
методик [2]:
1) опитувальника рівня суб’єктивного контролю Є.Ф.Бажина;
2) методики діагностики типу поведінки особистості у конфліктній
ситуації Томаса-Кілманна;
3) методики оцінки стилю керівництва;
4) психогеометричного тесту “Конструктивний малюнок людини з
геометричних фігур”;
5) проективної методики “Обери свій характер”;
6) експрес-діагностики творчого мислення.
Отже, тренінг як метод активного психологічного впливу є методом суто
професійного навчання та ефективним засобом цілеспрямованого розвитку
професійно важливих якостей управлінця у студентів, майбутніх
економістів. Окрім цього, налагоджена система психологічних тренінгів
особистісного розвитку в системі професійного навчання у вищому
навчальному закладі, на нашу думку, дає можливість студентам оволодіти
методами досягнення індивідуальної успішності. Тобто досягнення у
майбутньому життєвого та професійного успіху стає не стільки наслідком
сприятливого зовнішнього соціально-економічного середовища, скільки
справою життєтворчості самого студента.
Окрім запропонованого автором тренінгу з розвитку управлінських
здібностей у студентів, варто використати тренінговий курс, який
складається з декількох незалежних блоків.
Так, упровадження тренінгу “Проблеми вибору” допомагає студентам
усвідомити зроблений професійний вибір і сприяє пошуку активних способів
самореалізації; тренінгу “Система прийняття обґрунтованих рішень” –
ознайомленню майбутніх управлінців з технологіями пошуку оптимальних
управлінських рішень і способами їх реалізації; тренінг “Ефективне
спілкування – запорука професійного успіху” засвоєнню психологічних
закономірностей спілкування, підвищенню рівня наявних комунікативних
навичок.
Цикл тренінгів “Школа успішної кар’єри” спрямований на практичне
засвоєння студентами психологічних умінь ефективної взаємодії, запуск
особистого “механізму успішності”.
Тренінг з розвитку конкурентноздатності готує студентів до подолання
стресів оцінних ситуацій, наприклад, процедури співбесіди під час
працевлаштування. Тренінг “Профілактика психологічного маніпулювання та
контролю свідомості” розвиває такі психологічні якості, як критичність
мислення, рефлексію, асертивність поведінки.
Запропоновані тренінги є також ефективною формою професійного навчання,
адже, окрім розширення інформаційного простору в обраній економічній і
управлінській діяльності, студенти мають можливість опанувати корисні
практичні прийоми, навички, конкретні психологічні технології.
Основні завдання, які можна вирішувати у процесі проведення зазначених
тренінгів із студентами, є такими:
– засвоєння та розширення знань про управлінську діяльність, її
особливості в розрізі сучасного виробництва;
– розвиток і вдосконалення управлінських здібностей;
– формування і закріплення мотивації до управлінської діяльності;
– засвоєння методів становлення команди, оволодіння навичками ефективної
командної роботи;
– удосконалення особистісних психологічних якостей;
– розвиток професійно важливих якостей, необхідних майбутньому керівнику
[3].
Прояв професійного інтересу до управлінської діяльності у студентів,
створення умов з метою розвитку професійних здібностей для здійснення
майбутніми економістами управлінських функцій спонукало до розроблення
програми і запровадження у навчальний процес професійно зорієнтованого
курсу “Психологія менеджменту”.
Програмою передбачено, що у процесі вивчення предмета “Психологія
менеджменту” студенти повинні засвоювати насамперед питання ролі
психологічного чинника в управлінні, оптимального розподілу професійних
і соціальних ролей у колективі, лідерства й керівництва, психологічних
механізмів прийняття управлінських рішень, психологічного забезпечення
вирішення проблем управління організацією в умовах ринкової системи
господарювання.
Після вивчення курсу студенти повинні засвоїти особливості взаємин і
спілкування людей у процесі виконання спільних завдань, вміти
враховувати індивідуально-психологічні особливості персоналу,
використовувати способи активізації діяльності персоналу на основі
формування стійких мотивів, генерації і пошуку нових ідей та володіти
вміннями застосовувати психологічні методики для визначення придатності
індивіда до менеджерської діяльності, методи відбору кадрів, поділу і
кооперації праці, а також методи створення іміджу організації.
Важливою умовою розвитку управлінських здібностей майбутніх економістів
є формування у студентів стійких мотивів навчально-професіональної
діяльності. Інтерес до процесу оволодіння управлінською діяльністю та
пов’язаною з нею психологічною підготовкою у процесі вивчення предмета
“Психологія менеджменту” сприяє розвитку у студентів управлінських
здібностей. Зосередження їхньої уваги на навчальній діяльності, на
конкретній темі, фактах створює умови для виникнення зацікавленості
змістом навчання і змістом майбутньої професійної менеджерської
діяльності.
Головним у розвитку управлінських здібностей є спрямування навчальних
зусиль студентів у напрямі від “споглядання” через “інтерес діяча” до
“професійного інтересу”.
Для цього потрібно, щоб інформаційний вплив на студентів був сильним,
яскравим, вражаючим. Ці завдання можна реалізувати на основі
професійно-орієнтованого підходу до організації навчання, що надає
можливості для успішного розвитку вмінь і навичок, необхідних в
управлінській діяльності. Під час засвоєння студентами особливостей
управлінської діяльності потрібно прагнути, щоб у них у процесі навчання
переважав позитивний емоційний стан. Поява внутрішньої потреби в
самостійних діях, спрямованих на удосконалення своєї професійної
підготовки, яка включає в себе і психологічну підготовку, буде свідчити
про перехід студента на більш глибокий рівень інтересу – на “інтерес
діяча”. Це характеризується таким:
– розкриттям здібностей до управлінської діяльності;
– мимовільною і довільною увагою до діяльності, яку організує сам
студент;
– наявністю активних зусиль з тим, щоб за можливості займатися цією
діяльністю;
– переживанням позитивних емоцій, свідомий пошук їх поновлення.
Психологічна підтримка студентів, які виявили “інтерес діяча”,
передбачає забезпечення емоційного підкріплення під час оволодіння ними
вміннями і навичками своєї майбутньої професії. Якщо управлінська
діяльність стає особисто значимою і займає важливе місце у ціннісних
орієнтаціях студента, у нього виникає чисто професійний інтерес. Для
зазначеного стану характерними є інтенсивність уваги, вольових зусиль,
постійність, усвідомленість інтересу. Саме цей рівень розвитку
професіональних інтересів особистості до управлінської діяльності
забезпечує найбільші позитивні зрушення в мотивах і нахилах і в цілому у
формуванні управлінської спрямованості студентів.
Управління колективною увагою студентів, її залучення і мобілізація
відбувається під час застосування рольових ігор, вирішення управлінських
завдань, проведення психологічного тестування, постановки запитань,
формулювання завдань, пов’язаних із психологічними закономірностями
майбутньої професії.
Для формування вміння ставити мету під час оволодіння студентами
вміннями і навичками управлінської діяльності застосовується метод
проблемного навчання, прийомів, які вчать їх планувати і обґрунтовувати
свої дії. З метою розвитку у студентів прагнення до досягнення
поставленої мети передбачається створення ситуацій успіху; пропонуються
варіативні завдання із застосуванням карток із зразками розв’язання
завдань (алгоритмами дій), опорних конспектів; спонукання студентів до
формулювання проблеми; застосування прийомів, які виховують професійно
важливі вольові якості (такі, як вміння перебороти труднощі, витримку,
терпеливість, стійкість, настирливість тощо). Самооцінка студентами
результатів оволодіння навичками управлінської діяльності (емоційне
відношення до результату) формується під час оцінювання викладачем не
тільки рівня теоретичних знань і практичних умінь студентів, але і
якості їхньої навчальної діяльності (темпу і повноти виконання завдань),
якостей особистості, які при цьому проявляються, ступеня самостійності,
відповідальності, цілеспрямованості [4].
Отже, вивчення предмета “Психологія менеджменту” спрямоване на розвиток
управлінських здібностей студентів, в межах чого відбувається і розвиток
їхніх природних задатків, зокрема, до управлінської діяльності та
професійних інтересів в цілому, поглиблення інтересу студентів до
професії економіста-управлінця.
Важливим напрямом психологічної підготовки майбутніх
економістів-управлінців, що створює умови для розвитку професійно
важливих якостей управлінця, є розвиток комунікативних здібностей.
Робота у цьому напрямі починається під час вивчення предмета “Психологія
і педагогіка”. Мета цього етапу – активізувати потребу студентів до
самовдосконалення у сфері спілкування, теоретично підготувати їх до
практики особистісного зростання.
Ще одним напрямом психологічної підготовки майбутніх спеціалістів до
управлінської діяльності є формування їхньої емоційно-вольової сфери,
перш за все, – емоційної стійкості, здатності до саморегуляції
поведінки. Для цього студентів знайомлять з прийомами активізації
процесу самовиховання волі, вироблення звички подолання негативних
емоцій і вміння досягти релаксації, тобто переключення уваги на свій
внутрішній світ.
Підвищення інтелектуальних показників розвитку студентів забезпечується
у вищому навчальному закладі безпосередньо змістом навчальної
діяльності, проте врахування індивідуальних особливостей механізмів
їхньої інтелектуальної діяльності (задатків) значно підвищує
ефективність розвитку інтелектуальних можливостей юних людей.
Підготовка майбутніх фахівців економічного профілю до управлінської
діяльності відбувається і в процесі вивчення фундаментальних та фахових
навчальних дисциплін. Значну роль у цьому відіграють новітні технології
навчання, відповідний добір форм і методів професійної підготовки.
Студент тільки тоді набуває професійно важливих якостей, коли сам
здобуває нові знання і творить, самостійно формує вміння і навички,
розвиває власні здібності у процесі самостійної діяльності. В результаті
цього він стає самостійною особистістю, діє цілеспрямовано, впевнено і
творчо, послідовно засвоює справу і досягає у професійній сфері значних
результатів.
Забезпеченню вимог сьогодення до підготовки економіста-управлінця сприяє
широке застосування у навчальному процесі сучасних активних методів
навчання – ситуаційних вправ, ділових і проблемних ігор,
кейс-технологій, рольового аналізу конкретних економічних та
управлінських ситуацій тощо.
В умовах проблемного навчання процес засвоєння перестає бути лише
інтелектуальним процесом, він стає процесом особистісним. Це означає,
що, крім мислення, у проблемній ситуації задіяні емоційні, вольові та
інші пізнавальні процеси, тобто приводяться в дію всі найважливіші
психічні властивості особистості.
Отже, програма розвитку управлінських здібностей студентів ВНЗ
економічного профілю, на нашу думку, має базуватися на таких засадах:
1. Психодіагностика індивідуальних особливостей студентів, насамперед
виявлення природних задатків, є сприятливим фактором підвищення
ефективності професійного навчання і розвитку професійних здібностей.
2. Застосування методів активного психологічного впливу – системи
психотренінгів – сприяє розвитку у студентів професійно-важливих
якостей, необхідних економісту-управлінцю.
3. Формуванню стійких умінь і навичок, необхідних для здійснення
управлінської діяльності, сприяє проведення спеціального професійно
орієнтованого навчального курсу “Психологія менеджменту”.
Список використаної літератури
1. Журавський В.С. Вища освіта як фактор державотворення і культури в
Україні. – К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 2003. – 416 с.
2. Ильин Е.П. Психология индивидуальных различий. – СПб.: Питер, 2004. –
701с.
3. Романовський О.Г. Вища освіта на зламі тисячоліть. – Книга 1:
Ефективна підприємницька освіта як фундамент економічного розвитку
демократичного суспільства. Наукове видання. – К.: Деміур, 2000. – 248с.
4. Массанов А.В. Психологическая подготовка студентов к профессиональной
деятельности // Наука і освіта. Наук.-практичний журнал. 2004. – №3. –
С. 123.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
