UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІнтертекст як вияв взаємодії високої і масової літератур (на матеріалі творчості Леоніда Талалая) (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4737
Скачало168
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Інтертекст як вияв взаємодії високої і масової літератур (на матеріалі

творчості Леоніда Талалая)

 

Терміни “висока” та “масова” літератури ототожнюються з літературними та

соціокультурними явищами і найчастіше характеризують текст як одиницю,

що функціонує в певному культурному середовищі. При зміні певної

культурної епохи, художнього мислення та цінностей виникають дискусії з

приводу вартості надбань художньої літератури. При чому, на динамічність

цього процесу вказували у своїх дослідженнях ще М. Бахтін, Ю. Тинянов,

Я. Мукаржовський.

 

Ю. Лотман у статті “Про зміст та структуру поняття “художня література”

наголошував, що “поняття масової літератури – поняття соціологічне (в

термінах семіотики – “прагматичне”). Воно стосується не стільки

структури того або іншого тексту, скільки його соціального

функціонування в загальній системі текстів, які складають певну

культуру. Таким чином, поняття це, в першу чергу, визначає відношення

того або іншого колективу до певної групи текстів. Один і той же твір

може з однієї точки зору включатись до цього поняття, а з іншої –

 

виключатись. Так, поезія Тютчева, з пушкінської точки зору, була фактом

масової літератури; Бєлінський відносив до неї і Баратинського. Але для

нас Тютчев також до неї не відноситься, як не відноситься до неї

Баратинський для Пушкіна” [5, 209]. Тому, ці дві категорії (“висока” та

“масова” літератури) – змінні складові літературної системи. Вони іноді

переносять на собі кардинальні зміни, по-різному інтерпретуються

прибічниками різних літературних шкіл і напрямів.

 

Поділ літератури на “високу” (елітарну) та “масову” (низьку) – це

феномен новітніх часів, і залежить від соціально-культурного

розшарування суспільства та рівня його освіти. Сьогоднішні

літературознавці “високу” літературу визначають як літературу

письменства, розрахованого на витончене естетичне сприйняття, на

інтелектуально освіченого читача, що вимагає значної обізнаності з

надбаннями світової культури. Вона випереджає середній рівень духовного

розвитку суспільства, задає високі зразки для наслідування. В розвитку

літератури елітарність протистоїть масовості. Елітарна творчість є у

багатьох письменників-класиків: Т. Шевченка (поезії останніх років),

І. Франка (філософська лірика), Лесі Українки (драматургія),

М. Рильського, М. Зерова, Є. Плужника, М. Бажана, О. Ольжича,

Є. Маланюка, Г. Чубая та ін. В ХХ ст. (особливо в другій половині)

виявилася тенденція різкого розмежування елітарної модерної та масової

літератури. Реакцією на цей процес став HYPERLINK

"http://ostriv.in.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=2391&Item

id=-5" \l "117" постмодернізм , коли в одному творі поєднуються

“пласти”, розраховані на масового читача і на елітарного. “Масова”

художня література, розрахована на масового читача, його середній рівень

розвитку. Головна функція масової літератури – розважальна, проте

високоякісна здатна також піднімати важливі проблеми, ставити високі

ідеали, покликати до наслідування.

 

Запропонована нами стаття належить до досліджень у галузі теорії

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ