UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМіфопоетичні моделі популярної української радянської літератури (роман м. Стельмаха “Чотири броди”) (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9084
Скачало306
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Міфопоетичні моделі популярної української радянської літератури (роман

м. Стельмаха “Чотири броди”)

 

Питання масової літератури та її місця в українському письменстві лише

починають осмислюватися вітчизняним літературознавством. Звісно,

розв’язання цих проблем потребує як пошуку ґрунтовних теоретичних

підходів, так і аналізу індивідуальної своєрідності багатьох постатей

українського літературного процесу. Важливе місце в історії вітчизняного

письменства ХХ ст. посідає творчість М. Стельмаха. Літературний доробок

письменника неможливо оминути на шляху до розробки об’єктивної історії

української літератури. Окрім незаперечних досягнень в галузі мистецтва

слова, твори М. Стельмаха, на відміну від багатьох “класиків

соцреалізму”, мали значну популярність серед читачів, яку не втратили й

сьогодні. Саме ці чинники, на нашу думку, дають підстави порушувати

проблему кореляції творів М. Стельмаха та явищ масової літератури, яку

ми й спробуємо розглянути у цій статті.

 

Теоретичні питання сутності та функціонування масової літератури

досліджували такі науковці, як І. Ільїн [3], В. Руднєв [12], В. Халізєв

[16, 127-140] та ін., дане явище в контексті тоталітарної культури на

матеріалі української літератури розглядав зокрема В. Пахаренко [9].

 

В. Халізєв, коментуючи монографію американського вченого Дж. Кавелті,

виділяє такі питомі риси масової літератури: “Вона виражає “ескапістські

переживання” людини, відповідаючи потребі втекти від життя з його

одноманітністю, нудьгою і повсякденним роздратуванням, – потребі в

образах упорядкованого буття і, головне, у розвазі” [16, 131].

 

А основу масової літератури, на його думку, “становлять стійкі “базові

моделі” свідомості, властиві всім людям” [16, 131]. Але водночас

В. Халізєв зазначає, що “немає підстав вимірювати вартість творів і

письменників їхнім успіхом у публіки, їх популярністю, відомістю”

[16, 139]. Подібної думки, хоча й з іншим понятійним підходом,

дотримується й І. Ільїн: “Чому ми вважаємо за можливе розмежовувати

масове й тривіальне мистецтво і відповідно масову й тривіальну

літературу? Тому що масовість мистецтва не пов’язана безпосередньо з

його естетичною цінністю. Як відомо, і велике мистецтво може стати

масовим явищем” [3, 81].

 

До аналізу творчості М. Стельмаха зверталося багато дослідників.

Сьогодні його творам, як i в минулому, не бракує суперечливих, а то й

відверто негативних оцінок. Одним із давніх опонентів письменника був

І. Кошелівець. Впадаючи у тi самі теоретичні контроверзи, роману “Чотири

броди” вiн дав таку оцiнку: “Оповідає Стельмах, що на селі за

колективізації була нужда, з якої причини? Бо колишній гетьманський

каратель, а тепер глитай Магазаник, замаскований посадою лісника,

невідомо яким чином зібрав збіжжя з усього села й закопав його в лiсi. У

вислiдi трудно було людям виживати, але до вимирання не дійшло, бо

добрий комуніст Данило Бондаренко викрив глитайську схованку й роздав

хліб селянам. Коли я таке читаю – мені знову роман сприймається як

пародія: не було таких Магазаникiв, не було добрих Бондаренкiв!”

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ