UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСпособи вираження національної духовності у масовій літературі донбасу 1945-1970 рр. (на матеріалі творчості Микити Чернявського та Павла Байдебури) (
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2024
Скачало143
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Способи вираження національної духовності у масовій літературі донбасу

1945-1970 рр. (на матеріалі творчості Микити Чернявського та Павла

Байдебури)

 

“Донбас не тільки віддавна привертав увагу українських письменників, –

він, і сам як український край, населений переважно українською людністю

(хоч гостинний і до переселенців різних національностей), дав багато

яскравих талантів усій українській культурі, в тому числі й літературі”

[3].

 

Задекларована назва на тлі відомих історичних та сучасних реалій постає

певним оксюмороном: поняття “національне” і “Донбас” протягом багатьох

десятиліть вважалися несумісними і такий стан речей всіляко

підтримувався та пропагувався владою. Із здобуттям незалежності у 1991

році цей міф почав потроху розвінчуватися: виявилося, що на Донбасі в

різні часи діяв не один десяток талановитих україномовних письменників,

що в своїй творчості виявили себе як національно свідомі особистості та

постали носіями прадавніх українських звичаїв і традицій. Але дуже скоро

ми стали спостерігачами штучного відродження зазначеного міфу, який і

став козирною картою в руках окремих політиків та протягом останнього

часу нав'язливо озвучувався ЗМІ, що вже в котрий раз дезорієнтувало і

так нестійку щодо національної орієнтації основну масу населення

донбаського регіону. Відповідно до цього, знов постала необхідність

доводити одну й ту ж саму теорему, що в інших регіонах України вже давно

стала аксіомою: “Ми – українці, ми – носії національної духовності” і

лише після її теоритичного доведення буде можливим практичне подолання

кризи національної самоідентифікації мешканців регіону. Для цього в

першу чергу необхідно, враховуючи історичний контекст, крок за кроком

проаналізувати духовне життя краю на предмет відображення в ньому

українських національних традицій, звичаїв, мови, тобто всього того, що

прийнято називати національною духовністю. У нашій статті ми зосередили

увагу лише на одному з аспектів цього багатогранного питання, а саме –

на виявленні рис національної духовності у масовій літературі Донбасу

повоєнних років, що буде зроблене на прикладі творів двох представників

зазначеної літератури – романів “Людям важче” Микити Чернявського та

“Вогонь землі” Павла Байдебури.

 

Отже, найперше питання, яке виникає у зв’язку із запропонованою темою –

питання про значення національної духовності для Української нації

1945-1970-х рр., а зокрема для Донбаського регіону. “Нація – це

сукупність людей, що має власну назву, свою історичну теріторію, спільні

міфи та історичну пам’ять, спільну масову, громадську культуру, спільну

економіку і єдині юридичні права та обов'язки для всіх членів”, –

визначає поняття нації Е. Сміт [8, 7]. Що ж являє собою українська нація

у повоєнні роки? Це нація, що повністю позбавлена владою самостійності

не тільки в економічному, але й в культурному плані: для цього було

створено офіційну масову соцреалістичну культуру, що мала на меті

змінити національну самоідентифікацію населення України (і мала на це

силу, бо за Е. Смітом спільна масова, громадська культура є однією з

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ