UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСучасний літературний простір крізь призму жіночої прози (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось10129
Скачало379
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Сучасний літературний простір крізь призму жіночої прози

 

Сучасне письменство є явищем складним та неоднозначним, проте,

безперечно, що художній процес відбувається дуже динамічно. І саме

жіночі тексти значною мірою визначають обличчя української літератури.

Погоджуємось з Г. Улюрою, що жінки-прозаїки знакове і деякою мірою

передбачуване явище, зумовлене специфікою сучасного літературного

процесу як постколоніального етапу буття національної літератури

[14, 65].

 

Від часу появи “зразкового” тексту українського постмодернізму – роману

О. Забужко “Польові дослідження з українського сексу” змінилися

соціально-політичні обставини, культура, спосіб мислення і нове

покоління українських письменниць по-іншому обсервує дійсність. Метою

нашого дослідження є виокремити основні моделі сучасної жіночої прози

 

(на прикладі романів С. Пиркало “Не думай про червоне: Роман не для

молодшого шкільного віку” та І. Карпи “Перламутрове порно (Супермаркет

самотності)”) і, порівнявши з твором О. Забужко “Польові дослідження з

українського сексу”, з’ясувати інтерпретаційні стратегії щодо засадничих

понять українського жіночого постмодерну: фемінізму, націоналізму,

автобіографізму.

 

Специфікою вітчизняного культурного простору є відставання критичного

дискурсу від появи художніх текстів, тому подібна проблема практично не

розглядалась. Існує ціла низка цікавих досліджень про творчість

О. Забужко, зокрема Г. Грабовича [4], О. Карабльової [8], Н. Монахової

[10], Т.Тебешевської-Качак [13]. Сучасний літературний процес аналізують

І. Бондар-Терещенко [2], Т. Гундорова [3], Т. Денисова [5]. У розвідках

В. Агеєвої [1], Н. Зборовської [7], С. Павличко [11], Г. Улюри [15]

з’ясовуються особливості жіночої літератури. У роботі опираємося на

порівняльно-історичний метод, феміністичну критику, а також біографічний

та психоаналітичний наукові підходи.

 

Роман О. Забужко, як і сто років тому новела О. Кобилянської “Природа”,

скандалізував “пристойне товариство”, звикле до стереотипів, у тому

числі й літературних. Задуманий як твір-провокація він, безперечно,

виконав свою місію і підірвав, зрушив, демонтував традиційні норми й

поняття, по суті ознаменувавши собою початок нової ери в українському

письменстві. Прикметно, що О. Забужко стала не просто митцем-новатором,

а кинула своєрідний виклик, вийшовши поза межі подвійної маргіналізації.

 

Однією з головних ідеологічних основ тексту був фемінізм, який дав

початок цілій літературній школі. Значення роману О. Забужко важко

переоцінити, адже він відновлював традицію українського жіночого

письменства к. ХІХ – поч. ХХ ст., закладену творчістю Н. Кобринської,

Олени Пчілки, Лесі Українки, О. Кобилянської, Є. Ярошинської, перервану

несприятливими соціально-політичними обставинами.

 

Для героїні О. Забужко фемінізм розглядався у контексті однієї із свобод

демократичного посттоталітарного суспільства і трактувався більше на

рівні ідеологічної декларації, ніж практичного опору. Він втілювався в

її житті як постійна опозиція до традиційної моралі, поборення

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ