UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваХудожня версія самотності у прозі Г. Пагутяк: особливості ідеостилю (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5812
Скачало284
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Художня версія самотності у прозі Г. Пагутяк: особливості ідеостилю

 

Феномен самотності – характерна складова феномена людського існування.

Його дослідження займає важливе місце у “кордоцентричній” традиції

української філософської класики. Так “філософія серця” Памфила Юркевича

вказує на первинність емоційно-почуттєвого фактору в українській

психіці, внаслідок якого виникає відносне уникання об’єктивного світу,

оскільки почуття – це внутрішнє явище, найменш пов’язане із зовнішнім

світом [16]. Дмитро Чижевський наголошує на “рисах психологічного складу

українця”, виділяючи серед них емоціоналізм та індивідуалізм, який “може

вести до самоізолювання, до конфлікту з усім та усіма” [14, 19]. На

основі кордоцентризму специфічною українською рисою Микола Шлемкевич

вважав втечу від життя у власну душу. Аналізуючи феномен Григорія

Сковороди, він приходить до думки про поширений психологічний тип

української людини, означаючи його “сковородянською людиною”

[15, 20-21]. У творчості Г. Сковороди дійсно актуалізується розуміння

позитивного смислу самотності як свідомого усамітнення заради

одухотворення, заради глибинної комунікації з Богом.

 

Для Галини Пагутяк характерне тяжіння до психологічного та

феноменологічного повноцінного відтворення переживання самотності, адже

ця категорія розглядається в її творчості як гуманістична характеристика

людства, через яку воно спізнає глибини буття в парадигмах хаосу й

упорядкованості.

 

Метою статті є дослідження художнього відтворення феномена самотності у

прозі Г. Пагутяк, виокремлення форм її символізації в художньому тексті

та виявлення провідних ознак її письменницького стилю.

 

Щодо аналізу творчості Г. Пагутяк, то її першу книгу “Діти” аналізував

М. Жулинський [6], який спостеріг нестандартність авторського погляду,

оригінальність деяких стильових знахідок, своєрідне поєднання

реалістичних і фантастичних елементів її прози. В. Агеєва рецензувала

збірку Г. Пагутяк “Потрапити в сад” [1], відзначила глибокий психологізм

та інтелектуалізм, жанрово-стильові особливості її прози; виявила

типологічну спорідненість її прози з історико-фантастичною прозою

В. Шевчука. Частково проблему поетики роману “Господар” Г. Пагутяк

дослідила Н. Синицька [13]. У своєму авторському проекті “Приватна

колекція” В. Габор щодо прози Г. Пагутяк відзначає

фантастично-символічну манеру її письма, національну автентичність та

жанрові особливості її прози [3]. Але досліджень у річищі ідентифікації

жіночого письма Г. Пагутяк у світлі концептуалізації феномена самотності

немає.

 

Актуальною проблемою сучасних досліджень з літератури, вважає В. Агеєва,

є спрямування гендерної та феміністичної теорії до проблем психологічної

ідентифікації власне жіночого письма: “Феміністська теорія цікавиться

також психологією творчості жінок-письменниць. Адже на всіх рівнях

художньої структури, не лише зовнішньо-проблемному, але й у майстерності

характеротворення, особливостях психологічного аналізу, на власне

мовному рівні тут можна побачити багато відмінностей у порівнянні з

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ