UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМодифікації поліфункціональності художньої образності в повістях Тараса Шевченка (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3086
Скачало156
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Модифікації поліфункціональності художньої образності в повістях Тараса

Шевченка

 

На початку ХХІ ст. у дослідженні історії української літератури нікого

не здивуєш несподіваними поглядами на відоме, усталено досліджене,

класичне явище. Минулися часи епатуючих статей і шокуючих монографій,

надійшла найближча пора прискіпливого і виваженого аналізу твору як

тексту, літератури як специфічного мистецького явища.

 

Російськомовні повісті Тараса Шевченка не належать до тієї частини

літератури ХІХ ст., щодо якої науковці досягли об’єктивного прочитання

фактично до кінця минулого сторіччя. Вони розглядались дослідниками

переважно у декількох літературознавчих варіаціях, серед яких:

випадковий епізод у творчості Кобзаря, самоствердження митця під час

заслання, що доводило б його творчі можливості, аналог чи опозиція до

одноіменних українських поем, прагнення ознайомити російського читача з

українськими реаліями або вузькосоціологічне прочитання їх проблематики.

Проте такий аналіз не вводить повісті до загального комплексу

Шевченкової мистецької спадщини. Наприкінці дев’яностих необхідність

оновлення погляду на літературний процес неминуче привабила

літературознавців до російськомовної прози Кобзаря. Зокрема Н.Р.Демчук

зверталася до дослідження художнього світу прози Шевченка на рівні

мікропоетики [4], В.Г.Терещенко вивчала проблему автора в її

біографічному

 

аспекті [11], Н.М.Грицюта розглянула повість “Близнецы” в контексті

розвитку європейського роману виховання [3]. Проте у цих повновартісних

дослідженнях повісті не аналізуються через їх єдність з поетичною та

живописною творчістю митця, що довело б спільні для них художні

закономірності, зокрема спорідненість ідеологем, концептуальних

елементів, художніх прийомів та багато інших особливостей.

 

Чому ж не так багато дослідників зверталось до російськомовних повістей

Шевченка, ще менше з них зупиняються на характеристиці їхньої

образності? М.Зеров, на жаль, виніс цим творам однозначний вирок:

”.найслабша, найнепомітніша частина його [Шевченка: примітка наша –

О.Є.] літературної спадщини” [7, 175]. Не спонукають літературознавців

до роздумів навіть такі видатні попередники як О.Білецький, який у

статті “Російська проза Т.Г.Шевченка” з’ясував деякі художні аспекти як

змістовного, так і формального рівня

 

текстів [2]. Проте впродовж багатьох років панувала переважно точка

зору, яка прямо стверджувала або ж натякала, що повісті Шевченка

сприймаються швидше як цікавий казус, ніж як можливий об’єкт дослідження

значної мистецької цінності.

 

Усупереч стереотипам, серед сучасних потрактувань прози Шевченка осібне

місце посідають дослідження Ю.Барабаша, монографія якого “Коли забуду

тебе, Єрусалиме.” Гоголь і Шевченко: Порівняльно-типологічні студії” та

численні статті на новітньому науковому рівні розкривають глибинну

сутність текстів російськомовних повістей в річищі світогляду митця,

біографічних колізій, літературного процесу через призму зв’язків,

збігів та прямих паралелей з прозою М.Гоголя. Відтак відкриті принципово

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ