UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГенезис неоромантизму (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2202
Скачало147
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Генезис неоромантизму

 

Дискусійний простір, в якому перебуває проблема походження та

інтерпретації неоромантизму, зумовлений актуальними в наш час проблемами

його категоріальної присутності: від генези до технології оприявлення і

способу функціонування в художньому тексті. Метою наших студій став

пошук витоків досліджуваного поняття та кодифікація його семантики,

оскільки це явище вже більше століття простежується в літературних

процесах багатьох народів і репрезентувало себе як глибокий,

поліаспектний феномен мистецько-культурного поступу людства.

 

Вперше про неоромантизм, як стверджує В.Толмачов, заговорили на межі

1880-90-х років в берлінському артистичному середовищі. Запозичене,

очевидно, у французьких критиків, це слово набуло популярності, але

використовувалось на відміну від них зі стверджувальним, а не заперечним

сенсом, указувало на необхідність подолання провінціалізму німецького

побутописання 1870-80-х років, а також впливу французької літератури і

ширше – романської основи в мистецтві. Вимоги “романтизму” мали на увазі

оновлення національної традиції і “юнацький” протест нового

літературного покоління проти “позитивіcтської” системи цінностей;

схожим було і пізніше вживання слова в Мюнхені і Відні.

 

Г.Бар зближує в програмних есе “нове” в мистецтві і “романтизм”

(“Модерн”, 1891; “Подолання натуралізму”, 1891). “Нове мистецтво дійсно

рухається назад, але між старим і новим є різниця... коли прихильники

модерну говорять “людина”, то мають на увазі нерви... Натуралізм буде

подоланий через посередництво нервового романтизму... через містику

нервів. Новий ідеалізм відрізняється від старого у двох аспектах: він

спирається на дійсність, і його мета – оволодіння нервами” [9, 199]. За

Г.Баром “нове” ототожнюється з такими іменами, як П. де Шаванн, Е.Дега,

Ж.Бізе, М.Метерлінк. Його твердження ставить під питання позицію тих

дослідників, які вважають, що неоромантизм у німецькомовних країнах

означає те ж саме, що символізм у франкомовних. Якщо під впливом творів

Ш. Бодлера й роману Ж.Гюїсманса “Навпаки” (1884) французький символізм

оголосив “відречення від природного”, то в німецьких і австроугорських

авторів спостерігаємо не заперечення натуралізму, а його модифікацію,

яку Г.Бар називає “імпресіонізмом”. Він формується й під впливом

французів, зокрема “Щоденника” братів Гонкурів, опублікованого 1856-58

роках, і “Нарисів сучасної

 

психології” (1886) П.Бурже. До того ж варто наголосити, що в піднесеному

до “нового ідеалізму”, до “естетики” імпресіонізмі символізм, начебто

передує натуралізму і готує основу для позитивної мети мистецтва –

містичного відчуття речі, трактування поетичного діонісизму як “голоду”

життя.

 

На погляд Ф.Фелса, романтичне й натуралістичне не суперечать одне

одному, бо натура, темперамент – ключ до розуміння романтичної картини

світу: “Кожен натураліст за своєю суттю є романтиком, навіть якщо не

приймає визначення романтизму” [10, 194]. Схожою є думка Г. фон

Гофмансталя, який розрізняв у “модерні” двоєдність “аналізу життя і

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ