UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАрхетипи природи в поезії В.Вітмена та Б.-І.Антонича (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1633
Скачало142
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Архетипи природи в поезії В.Вітмена та Б.-І.Антонича

 

В історії США чільне місце посідає творчість Волта Вітмена, поета, який

своїм талантом та безмежною любов’ю до природи завоював звання «співця

природи». Єдина збірка з промовистою назвою «Листя трави» передає

зв'язок митця з природою, яка була для нього не тільки творчим

матеріалом, тлом «дії персонажів чи композиційним фактором, а й

виразником психологічних станів» [10, 6].

 

Філософічністю вирізняється й поезія Богдана-Ігоря Антонича, якого Павло

Тичина поставив в один ряд з такими постатями як Шевченко, Вітмен,

Верхарн. «Стрімким і сповненим внутрішньої напруги» був

охарактеризований талант молодого поета М.Ільницьким. Незважаючи на

гостру класову боротьбу на західноукраїнських землях (коли жив і творив

поет), Антонич залишався «аполітичним» письменником. Він розумів глибший

смисл свого таланту: утвердження та «вростання» в природу.

 

Неповторність Антонича полягала в тому, що в його образах відтворені

народні символи та образи фантастичні, які сягають далеких язичницьких

часів. Український поет творив свої образи-символи через «поетичне

реконструювання первісної сфери народної традиційності» [1, 11]. Для

творчості Антонича традиційним було звернення до

фольклорно-етнографічних образів (сонце, земля, рослини тощо). Сам

митець у своєму романі «На другому березі» зазначав: «Треба вміти

дивитися на світ. Це перша заповідь майбутніх поетів».

 

У художньому світосприйнятті і американського, і українського поетів

образи природи трансформуються в образи-архетипи, які, за К.-Г.Юнгом,

виникли у сфері «колективного несвідомого» та відображаються у

свідомості сучасної людини як своєрідні символи, архетипи, «знаки

пам’яті» минулих поколінь і виступають у вигляді «загальнолюдських

первообразів, які значною мірою є конкретизовано-предметними згустками

відчуттів, переживань та уявлень з давно минулих, прапервісних часів»

[2, 35].

 

Саме праобрази стали основою для Волта Вітмена у створенні архетипічної

моделі американського світу. Через архетипічні образи поет долає часовий

бар’єр та існує поза простором і часом. Їх повторюваність, циклічність

допомагає Волту Вітмену «злитися» з Всесвітом. Вони є символом

безмежності, ланкою між минулим та майбутнім.

 

Над усіма архетипами домінує образ землі. Це закономірно, бо «земля і

стан людської душі, ба й сама доля людини – поняття синонімічні», – на

думку Н.Овчаренко. Для Вітмена земля була одним з основних засобів

пізнання природи взагалі, допомагала чути «голос» природи і відтворювати

його у віршах. Земля була для нього й джерелом існування, формування

будь-якої особистості, що живе в оточенні природи. У багатовимірності

архетипу землі Волта Вітмена відчувається космічна обумовленість: Земля

поряд з іншими стихіями є однією з головних джерел світотворення. Ще «у

сиву давнину люди замислювалися над тим, що Небо і Земля є батьками

усього світу і живих істот, що його населяють. Часто Земля уособлена в

образі богині-матері, якій відведена роль жіночого відтворюючого

начала», – зазначає Н.Овчаренко.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ