UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва„Вихід у чорне”: чорний колір у збірці „Палімпсести” В.Стуса (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2243
Скачало137
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

„Вихід у чорне”: чорний колір у збірці „Палімпсести” В.Стуса

 

Чорний – це колір, який виразно символізує трагізм, негативні почуття,

песимізм, страждання тощо. Всі ці ознаки є невід’ємною складовою

Стусового екзистенційного світобачення. Про них у критичній літературі

написано досить багато (див. [1], [9], [10], [8], [2] тощо, проте жоден

із дослідників не розглядав означену проблематику крізь призму кольору.

Між тим такий підхід є одним із перспективних напрямів у вивченні

художнього світу В.Стуса.

 

Чорний колір у „Палімпсестах” за частотою використання посідає перше

місце. І це закономірно, адже цей колір супроводжував В.Стуса усе життя

і особливо під час ув’язнення. Уже в дитинстві чорний колір врізався в

пам’ять майбутнього поета, тому наявний в описі вулиці Чуваської м.

Донецька, на якій жила родина Стусів: „Вся в жужелиці, поросі, вугіллі,

// вся сіра й чорна, і брудна й кургуза”. За свідченням сина В. Стуса

Дмитра, цей „опис майже документально відтворює околицю селища кінця

1960 – х рр”, [5, 453]. Чорний колір вугілля, втомлені після зміни темні

обличчя шахтарів залишили у дитини пригнічуюче враження. Куца природа

сіро-чорного Донбасу не давала підстав для замилування, і можна тільки

дивуватися, як попереднику і земляку В.Стуса В.Сосюрі вдавалося

оспівувати цей суворий край.

 

Дитинство В.Стуса пройшло у злиднях: війна, післявоєнна розруха, голод.

У листі до сина від 25.04.1979 р. поет згадував: „Усе дитинство моє було

з тачкою... Тяжко – жили мало не лопали” [4, 346]. Отже, Василь

виконував чорну роботу, але були й радісні моменти: „Пам’ятаю, як

першого костюмчика мені мама пошила сама – десь у четвертому класі, і я

дуже пишався ним – із чорного полотна” [4, 347] (виділення наше – С.Г.).

 

Такі деталі в житті В.Стуса, як чорна вулиця чи чорний одяг, можуть

здатися дрібницями, проте не треба забувати, яке сильне враження вони

справляють на вразливу психіку дитини, особливо тоді, коли та від

природи (чи від Бога) наділена чутливим, поетичним сприйняттям

дійсності. А саме таким був В.Стус. Психологія дитини така, що вона

тягнеться до всього яскравого, різнобарвного, і якщо їй бракує кольорів,

то це не може не позначитися на світогляді, характері тощо. Фіксація

чорного кольору в дитинстві В.Стуса – це один із ключів до підсвідомості

і творчої майстерні автора „Палімпсестів”. Це перший крок до розуміння

того, чому чорний колір домінує у збірці.

 

Використання епітета „чорний” до фізичних реалій, що оточували В.Стуса,

фіксується в окремих текстах. Наприклад, чорний колір зустрічається у

вірші „Уже Софія відструменіла...”, у якому подано враження від етапів:

„Сніги і стужа, вітри й морози, // свисти й лайки, дикі прокльони, //

собачий гавкіт, крик паровоза, // чорні машини, чорні вагони. // Шпали і

фари, ти і солдати, // пруття і ґраття і загорода”. Ці образи

перебувають у центрі вірша між відомими рефренами „Благословляю твою

сваволю, // дорого долі, дорога болю”. Майстерність тут проявляється в

доборі емпірийних образів: у першому рядку – дотикових (холод, стужа), у

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ