UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75836
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 13

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІ.Жиленко про літературне покоління шістдесятників як співтовариство творчих індивідуальностей у книзі “Homo feriens” (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5473
Скачало267
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

І.Жиленко про літературне покоління шістдесятників як співтовариство

творчих індивідуальностей у книзі “Homo feriens”

 

Значення громадянського і творчого подвигу славної когорти

шістдесятників з плином часу не применшується. Шістдесятництво не можна

вважати локальним явищем,

 

насамперед – це самобутня естетична система, епоха в житті країни, що

була явлена в усіх галузях культури: літературі, театрі, малярстві.

“Шістдесятники – спонтанний вияв духовного дозрівання, нового мислення,

нової системи цінностей, нового осмислення національного досвіду в

надрах тоталітарної системи” [8, 5]. Шістдесятники будували свій

світогляд на здоровому глузді, поціновуючи людське в людині, і зокрема,

“маленькій” людині, вчилися говорити правду, повертаючи словам їх смисл

(Іван Світличний). На думку Тамари Гундорової, ідеал шістдесятництва –

це підкреслена особистісність людини, її автобіографізм. Вона вважає, що

так формулюється цілісність, чесність і моральність індивіда – від майже

ригористичної Сверстюкової моральної прямоти до екзистенційного

стусового “самособоюнаповнення”. Персональність – ось смисл

інтелектуальної самотерапії, яку здійснювали над собою шістдесятники і

якою просвічували суспільність [2, 8].

 

Шістдесятництво стало оселею для української поетеси І.Жиленко, і тому

незмінною залишаються в її пам’яті повага і любов до “рідних за духом і

поетичною кров’ю” друзів із славної плеяди шістдесятників. Спогади про

талановите покоління “не розсипалися на порохно, а продовжують дивувати

своєю вцілілою красою” [7, 57] Ірину Жиленко, хоч і через вилучення

авторкою довгих “філософувань” та “телячих ніжностей”, а всі дні

спілкування з однодумцями, “ці зупинені миті” особистих нотаток авторка

зберегла, “як розкішні метелики у колекції”. Її щоденникові записи,

сучасні коментарі, листи, написані наприкінці 1963 – на початку 1964

року з великою любов’ю до чоловіка В.Дрозда, який проходив армійську

службу в Забайкаллі, лягли в основу книг “Homo feriens” (у перекладі з

латинської – людина святкуюча). Перша з них була опублікувана 1997 року

в журналі “Сучасність” і привернула увагу глибиною спостережень та

осмислення подій 60-х років, поетичністю та філософським осягненням

життя. Саме ці ознаки зумовили сприяли її перемогу в літературному

конкурсі “У свічаді слова” (фундатор Євген Бачинський, США). Протягом

1998-1999 років у “Сучасності” побачила світ друга книга І.Жиленко “Homo

feriens”. За словами поетеси в розмові з автором статті в червні 2005

року – уже готова до друку третя книга “Homo feriens”. Розділ з неї,

присвячений річниці з дня смерті найдорожчої для Ірини Володимирівни

людини – В.Дрозда, надруковано 2004 року в журналі “Київ” (№10).

Матеріали із приватного архіву використані І.Жиленко з єдиною

 

метою – відтворити життя інтелігенції 60-х років, не дати згаснути “тим

золотим блискіткам, імпресіоністичним мазкам”, що складали дух

шістдесятництва. Поетеса констатує, що могла б написати щось значно

вагоміше, ніж цитування власних “молодих листів” з коментарями, проте

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ