UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСвоєрідність вираження ідеї катастрофізму у творі Павла Загребельного “Покорчене озеро” (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3359
Скачало208
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Своєрідність вираження ідеї катастрофізму у творі Павла Загребельного

“Покорчене озеро”

 

Один із героїв роману П.Загребельного “Тисячолітній Миколай” (професор

Черкасов), характеризуючи світ незахищеності людини в радянському

суспільстві, проголошує: “Пересобачене, перекалічене життя”.

“Перекаліченим” постає у творчості письменника межі століть й саме

суспільство. Сягаючи гіперреальності в зображенні окремих деструктивних

явищ (“День для прийдешнього”), створенні сатиричних, гротескних картин

і образів ключових позицій соціалістичного універсуму (“Південний

комфорт”, “Гола душа”, “Ангельська плоть”) й того, що зароджується на

його руїнах (“Брухт”, “Стовпо-творіння”), письменник моделював образ

агонізуючого світу сучасності, акцентуючи кризові його моменти,

асоціативно спрямовуючи реципієнта на провіденційне їх тлумачення як

передвісників майбутньої катастрофи тоталітарної країни, духовної кризи

людини в її тенетах.

 

Аналізуючи творчість П.Загребельного останніх десятиліть ХХ ст.,

дослідники не заглиблювалися в питання множинності втілення в ній ідеї

катастрофізму, іманентності його художнього пізнання. Не здійснено й

відповідного прочитання твору “Покорчене озеро”(, що вражає специфікою

концепту катастрофізму, новизною його вираження, як і загалом

своєрідністю поетики тексту твору.

 

У романах і повістях П.Загребельного означеного періоду кризовий стан

світу та індивідууму в ньому уособлюється, як правило, у двох об’єктах –

чоловічого (номенклатурного, керівного) світу і жінки, яка прагне

зайняти в ньому своє місце й досягає мети втратою особистісності. Їх

просторові координати – найвищі державні й політичні інстанції

суспільства: прокуратура, партійні центри (від сільських райкомів,

ідеологічних відділів обкомів до ЦК), гіганти-заводи на чолі з

“червоними директорами”. У своїй суті, яка гротескно розкривається

П.Загребельним, вони є розсадниками цинізму, бездуховності, імморалізму,

що ведуть до руїни: за оцінками автора і самих героїв, прокуратура –

“зосередження “освіченого варварства”, “комедія марноти і нікчемності”,

фальші й лицемірства (“Південний комфорт”), партійна влада – “ніби

справжній оргазм”, “живі трупи”, імпотенти в державобудівництві (“Гола

душа”), “генеральний директор” – брухт, “уламок декорації примарливої

споруди” (“Брухт”), політикум періоду “розбудови держави” з його

“партійотами”, “присидентом”, “депитатами”, програмою “домократії”,

“стовбільності” і “стовпотворіння” – обличчя “кумедної держави” (“маємо

те, що розваляємо” – “Стовпо-творіння”). На цьому тлі як знак згубності

тиснучої на людину, агресивної до неї влади постають створені

П.Загребельним типи жінок: очоловіченої у сфері радянської (чоловічої)

номенклатури (Савочка в “Південному комфорті”), державної, “партійної

проститутки” (Клеопатра в “Голій душі”), бізнес-леді і секс-бомби, яка

з’явилася на брухті історії і сама стала брухтом (колега Ледва у

“Брухті)”, безіменного жіноцтва, купленого на звабливе слово “стовп” (в

оригінальній за жанром і стилем книзі “Стовпо-творіння”).

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ