UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРізома як нелінійна модель у художньому світі сучасних письменників (Юрій Іздрик та Іен Мак’юен) (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4941
Скачало209
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Різома як нелінійна модель у художньому світі сучасних письменників

(Юрій Іздрик та Іен Мак’юен)

 

Концептом постмодерністського дискурсу є поняття різома, яке в

найзагальнішому значенні може інтерпретуватися як модель

постмодерністської матриці, позбавлена централізації, симетрії та

впорядкованості. У більш звуженому аспекті поняття різома означає певний

спосіб організації будь-чого. Взагалі, термін, запозичений з ботаніки,

було введено в 1976 році французькими філософами Ж.Дельозом та

Ф.Гваттарі у спільній праці “Rhizome” – в контексті розробки базисів

номадологічного проекту постмодернізму.

 

Отже, різома (фр.rhizome – кореневище) – поняття філософії постмодерна,

що фіксує принципово позаструктурний та нелінійний спосіб організації

цілісності, який залишає відкритою можливість для іманентної автохтонної

рухомості та, відповідно, реалізації її внутрішнього креативного

потенціалу самоконфігурування [3, 646].

 

Тобто зазначене поняття виражає характерну для постмодерна установку на

тенденцію руйнування традиційних уявлень про структуру як семантично

центровану та стабільно визначену. Різома – радикальна альтернатива

замкненим та статично лінійним структурам, які передбачають жорстку

центровану орієнтацію. Подібні структури семантично ототожнюються

Ж.Дельозом та Ф.Гваттарі з фундаментальною для класичної європейської

культури метафорою “кореня”. Корінь стає символом глибини, лінійного

розгортання процесуальності та сенсу. Різома ж, навпаки, інтерпретується

не як лінійний “стрижень”, а як цілковито відмінна від корнів “бульба”

або “цибулина” – “подібно потенційній безкінечності, що має в собі

“скриту стеблину”, яка здатна розвиватися куди завгодно та приймати

будь-які конфігурації” [5].

 

З огляду на вище сказане, вчені виокремлюють шість характеристик різоми.

 

 

1/2) Принцип зв’язку та гетерогенності: будь-яке місце різоми може і має

бути зв’язане з будь-яким іншим, на противагу дереву чи кореню, котрі

фіксують місце, порядок в цілому. Різома не має вихідного пункту

розвитку, вона децентрована та антиієрархічна за своєю сутністю.

Будь-які місця різоми сполучається з іншими, не залежно від їхньої ролі

та положення.

 

3) Принцип множинності: коли численність дійсно досліджується як

субстантивне, вона більше не пов’язується із Єдиним як суб’єктом і

об’єктом, природною та духовною

 

реальністю – як образом світу в цілому. Численності різоматичні, і вони

викривають деревоподібні псевдо-множинності. Нема ні єдності, що

походить із стрижня в об’єкті, ні того, що ділиться усередині суб’єкту.

Більше не існує одиниць виміру, є лише безліч як міра.

 

4) Принцип незначущого розриву: різома може бути розірвана, надламана в

будь-якому місці, але вона поновлює свій рух або в тому ж самому

напрямку, або обирає новий; так само може переходити з однієї лінії на

іншу. На відрізку розриву цілком можливо “знайти формування, яке

повертає втрачений зміст” [5].

 

5/6) Принципи картографії та декалькоманії: різома не підпорядковується

жодній структурній чи глибинній моделі. Це не механізм копіювання, а

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ