UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваРеалізація народної міфопоетичної свідомості в українській літературній казці 70-х років ХХ століття (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2110
Скачало170
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реалізація народної міфопоетичної свідомості в українській літературній

казці 70-х років ХХ століття

 

Літературний процес ХХ століття відзначається складністю,

різноманітністю, суперечливістю, інноваційністю. Це стосується творів

усіх, без винятку, жанрів. Панування модернізму зумовило художні пошуки

митців, міфологізацію літературної казки , яка у другій половині ХХ

століття зазнала значних трансформацій: оновлення змісту, образів,

художніх засобів. Унікальність ситуації рубежу століть полягає в

прагненні віднайти нове філософське, естетичне підґрунтя, визначити нові

творчі орієнтири, дистанціюватися від традиційних для реалістичної

літератури тем, проблем, образів. Джерелом тем, художніх засобів,

образів для творів письменників часто виступала усна народна творчість.

Не стали винятком й авторські казки, що базувалися на традиціях народних

казок, носіїв зашифрованої кодової інформації про світ і його

виникнення, етику й естетику. Казки виникають на основі міфів , що

зумовлює їх спорідненість, але практичне застосування їх різне: міф має

сакральне значення, а казка – виховне, розважальне.

 

Метою даної статті є дослідити реалізацію народної міфопоетичної

свідомості в українській літературній казці 70-х років ХХ століття на

прикладі повісті-казки Петра Козланюка «Мандрівники»; подати ґенезу

наукового обґрунтування понять «міф», «символ», «архетип»; пояснити роль

символів, міфологем, архетипів у казці Петра Козланюка «Мандрівники».

 

Теоретичною базою дослідження є роботи Р.Барта, Г.-Г.Гадамера, Я.Грімма,

В.Перетца, О.Потебні, В.Проппа, Н.Фрая, К.-Г.Юнга.

 

Міфологія, як об’єкт дослідження, зацікавила людство в часи протистояння

християнської теології й міфічного знання. Філолог з німецького міста

Геттінген Гайне сприяв відродженню міфу, довівши, що міф дає можливість

пізнати релігію. Він заснував «міфічну школу», яка «у міфічному мовленні

. вбачає мову дитинства роду людського, яка передує ще всьому поетичному

і, найперше, всякому письмовому способу мовлення» [4, 111].

 

Г.-Г.Гадамер констатує швидкий розвиток науки про міф у французькому

структуралізмі , психоаналізі З.Фройда, К.Юнга, зауважуючи, що

«Леві-Строссу і його друзям вдалось немовби сконструювати генеративну

граматику міфічної свідомості. Вона дозволяє в міфічному передаванні

знаходити константи й закономірності, які по той бік усієї довільності

вистоюють як і в історичних змінах, так і перед винахідливістю фантазії,

мов непорушні закони. То була також неочікувана можливість

раціоналізації міфічної туманності, як і та, що в нашому сторіччі була

розкрита психологією підсвідомого. В аналізі міфічної свідомості Фройдом

стають також видимими приголомшливі закономірності в передісторії душі,

подібним чином діють архетипи, які К.Юнг розгледів як константи за

мріями нашого підсвідомого» [4, 118].

 

Конфлікт між християнською теологією й міфічною свідомістю був

зумовлений претензіями останньої на першість у людській свідомості. Це

пов’язано з причинами появи міфів. Не розуміючи законів природи первісні

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ