UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваҐендерний аспект наслідування жанрових канонів в українському жіночому масовому романі (на матеріалі романів М.Гримич „Егоїст” та Л.Демської „Жінка з
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2920
Скачало212
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Ґендерний аспект наслідування жанрових канонів в українському жіночому

масовому романі (на матеріалі романів М.Гримич „Егоїст” та Л.Демської

„Жінка з мечем”)

 

Із середини минулого століття масова література стала невід’ємним

елементом урбаністичної культури і досі асоціюється переважно з жіночим

читанням. Післяперебудовна епоха була позначена пошуком нових форм

діалогу з читачем і спробами деідеологізації літератури, тож еволюцію

творів розважального характеру можна вважати закономірною. Разом з тим,

у сучасному літературному процесі белетристика сприймається як

маргінальна. Аналіз стану дослідження цієї проблеми в українській

літературознавчій науці дозволяє зробити такі висновки: по-перше,

критикою загально оцінені лише окремі твори для масового читання;

по-друге, відсутнє теоретичне обґрунтування поняттю масової літератури,

по-третє, не виявлено співвіднесення традицій і новаторства в

белетристиці (зокрема і жіночій), і, насамкінець, досі не з’ясовано

художню специфіку українського масового роману (типологія персонажів та

принципи характеротворення у сучасній українській літературі

розважальних жанрів, жанрові різновиди масової літератури сьогодення,

стильові особливості масових жанрів, тощо). Реакція вітчизняної критики

на літературу масових жанрів полягає передовсім у полеміці про наявність

та необхідність масової літератури у вітчизняній культурі, а праці

дослідників та критиків переважно мають форму літературно-критичних

рецензій на окремі твори і, до того ж, мають не стільки аналітичний, як

оціночний характер. В українському літературознавстві досить

фрагментарно представлена критична рецепція масових романів, зокрема

рецензії стосувалися здебільшого романів Л.Кононовича „Феміністка” та

„Кайдани для олігарха” ([3], [4], [5]), роману Є.Кононенко „Імітація”

([6], [7]), романів В.Шкляра „Ключ” та ін. Метою нашої статті є

дослідження окремих аспектів художньої специфіки масового жіночого

роману, зокрема, з’ясування ступеню наслідування жанрових канонів у

масовій жіночій літературі та ґендерний аналіз вибору та функціонування

певного типу героя/героїні.

 

Література, до якої належать такі жанри як детектив, пригодницький

роман, мелодрама, страшна готична казка, фантастика, – це насамперед

цікаво придумана історія. Розважальна література базується на мистецтві

розповіді історії, а сюжет у цих творах виступає основним формотворчим

чинником. В 1972 році американський критик Дж.Расс (Russ) у статті „What

Can a Heroine Do? Or, Why Women Can’t Write (Що може робити героїня? Або

чому жінки не можуть писати літературу?”), оглядаючи літературний канон

із ґендерної точки зору, відзначила, що всі сюжети західної культури

розраховані на героя-чоловіка. Вона зокрема стверджувала, що героїня (як

ґендерний відповідник героєві твору) майже ніколи не була справжньою

протагоністкою, тобто не виконувала активної ролі, була позбавлена

психологічної глибини і функціонувала лише відносно героя-чоловіка в

якості загрози чи винагороди [13, 6]. Традиційні сюжети плекають образ

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ