UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДосвід відчуття часу в художньо-філософській парадиґмі сучасної української жіночої прози (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2482
Скачало165
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Досвід відчуття часу в художньо-філософській парадиґмі сучасної

української жіночої прози

 

У проблематиці сучасного літературознавства дедалі більшої ваги набуває

розуміння іманентності художньої дійсності, яка зберегла сутнісні

характеристики буття. Сучасна ситуація в сфері гуманітарних наук

свідчить про інтенсивне зближення наукового й художнього способу

пізнання об’єктивної реальності. Особливі зрушення спостерігаємо в сфері

філософії і літератури: дослідники (Н.Плетенчук [11, 17]) наголошують на

амбівалентності співвідношення філософії і художнього філософування, яка

походить із платонівської „абсолютної дихотомії філософії і літератури”.

У структурі художнього „Я” онтологічно присутній „homo philosophicus”

(Р.Барт), а Г.Гачев ввів поняття „мислеобраз” як еквівалент синерґійного

поєднання названих галузей людського знання [11,18].

 

Літературознавці порушували проблеми часопросторових параметрів

свідомості реципієнта, адже основним змістом роману ХХ століття є

внутрішній світ, свідомість. Вихідним методологічним принципом статті є

характерна загострена суб’єктивність і філософська насиченість творів

сучасної української жіночої прози. Отже, завданням дослідження є

окреслення основних часових координат творів і їх залежність від

суб’єктивного світосприйняття автора. З огляду на феноменологічне

прочитання змісту внутрішнього світу людини, синкретизм свідомості

категорія часу визначається саме як феномен свідомості.

 

Твори жіночої прози належать до тих текстів, які акумулюють у собі

багато глибинних значень і не можуть бути зведені до єдино можливої

інтерпретації. Часові координати в творах модифікуються подібно до того,

як вони психологічно моделюються в синкретичному потоці людської

свідомості. Ключові поняття часового циклу містять чуттєвий компонент

сприйняття простору.

 

Поняття простору і часу зараховують до фундаментальних категорій, які

виступають ключовими в процесі побудови „картини світу” і на певному

етапі розвитку культури, в давніх міфологічних, релігійних і

філософських системах, розглядаються як ґенетичний початок світу.

 

Л.Тарнашинська, аналізуючи категорію часу в творчості Ліни Костенко як

код структури людського досвіду, наголошує, що „тільки митцеві дано

художньо структурувати цей образ ... надати йому тієї образної

множинності, що дозволяє відчути всю фактуру часовості ... тобто

оприявнити розгортання образу часу в свідомості” [12, 43].

 

М.Бердяєв стверджував, що час пов’язаний з долею і внутрішньо

сприймається як

 

доля [2, 292]. Час стає проблемою есхатологічною. Християнський

світогляд визнає смисл часу, який є смислом історії індивідуальної і

світової. Християнство надзвичайно інтенсифікувало час, сконцентрувавши

його в одному, з якого результати будь-якого акту розповсюджуються на

вічність. Проте відповідальність на віки вічні за один момент часу

існує, якщо є вихід з часу до вічності. Есхатологічний смисл

християнського апокаліпсиса зводиться до ідеї суду кожної людини по її

справах. Отже , його масштабом є окреме людське життя – особиста і

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ