UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНаукова фантастика Віктора Савченка (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1809
Скачало131
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Наукова фантастика Віктора Савченка

 

„Захоплююсь організаторською в літературному процесі діяльністю

письменників Григорія Гусейнова, Дмитра Чередниченка, Віктора Савченка,

Олександра Завгороднього, Олега Микитенка, Яреми Гояна, Олександра

Глушка, Олександра Васильківського, Анатолія Камінчука, Любові Голоти,

Марії Влад, Михайла Слабошпицького.” [5, 53] – це захоплене визнання

Ореста Сливинського обросло конкретикою, набуло сили і значимості, коли

доля подарувала зустріч та цікаві бесіди з одним із вищеназваних

достойників – письменником-фантастом Віктором Савченком, автором цілого

ряду захоплюючих оповідань, повістей – “Тривожний крик папуги”(1982),

“Консульська вежа”(1984), романів “Тільки мить” (1988), “Под знаком

сверчка”(1994, українською мовою “Під знаком цвіркуна” – 2004), “Дві

вершини горокопу” (1999, перевидання – 2002), “З того світу інкогніто”

(2003), п’єси “Народжений під знаком Скорпіона” (1997), а ще – книжок

есе “Бог не під силу хреста не дає” (1999), “Шлях у три покоління. Есе.

Прозаїки Придніпров’я”(2003) та прецікавих окультних досліджень: “І

бачив я звірину.” (2000), “Порахуй число звірини” (2002), “Пророцтво

четвертого звіра: Даниїл” (2002).

 

У чому ж полягають секрети дивовижної притягальності наукової фатнастики

Віктора Савченка? Щоб відповісти на це запитання, необхідно, але й

недостатньо, звернутися до джерел – до тих творів, в котрих із поєднання

умовного і реального викристалізувалися певні традиції. Ще в 1677 в

Новгороді-Сіверському було здійснено перше видання книги Руно орошенноє

Дмитра Туптала під первісною назвою Чуда Пресвятої і Преблагословенної

Діви Марії, діючиїся от образа єї чудотворного в монастиру св. Славнаго

Пророка Ілії Чернігівськом. Цю книжку, котра потім декілька разів

перевидавалася, можна вважати одним із староукраїнських джерел

фантастики.

 

Сягнути до джерел вирішив Юрій Винничук, впорядкувавши унікальну

антологію „Чорт зна що” [1], до котрої розшукав та увів рідкісні твори

про чорта, а він бо, як відомо, не лише важливий і дуже розповсюджений

персонаж української міфології, а й часто неодмінна умова існування

отого ймовірно-неймовірного, що стало імпульсом появи захоплюючих

сюжетів – і в середньовічних апокрифах, і в житіях святих, і в „Повісті

врем’яних літ” та в Літописі Самійла Венличка, і в оповіданнях отців

церкви ХУІ – ХУІІІ століть Петра Могили, Михайла Андрелли, Дмитра

Туптала, Іоаникія Галятовського, Стефана Яворського. Можливо, наступні,

 

ХІХ – ХХ століття, поступаються добі бароко, та все ж маємо прецікаві

твори Левка Боровиковського чи Миколи Гоголя, Володимира Короленка чи

Василя Стефаника, Івана Франка чи Наталени Королевої, Валерія Шевчука,

Емми Андієвської, Володимира Єшкілєва, Юрія Андруховича та багатьох

інших. Заплановані Юрієм Винничуком видання творів українських авторів

про янголів та святих, про пекло та рай, про відьом та чарівників, про

русалок, мавок, про духи та сни видаються давно назрілою потребою

зробити перший крок до осмислення банку даних очевидного-неймовірного в

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ