UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМетаутопічне художнє ціле: проблеми генезису і прагматики (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2025
Скачало136
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Метаутопічне художнє ціле: проблеми генезису і прагматики

 

Незважаючи на досить багату історію вивчення жанрів і жанрових систем,

генологія й сьогодні залишається однією з дискусійних сфер теорії

літератури. Це зумовлено, перш за все, своєрідністю об'єкта її

дослідження, бо жанр є категорією історичною. Його рухливість породжує

образні порівняння з еластичною судиною, яка кожного разу наповнюється

новим змістом, оживленою субстанцією, в якої є пам'ять і свідомість.

Тому, не дивлячись на велику кількість концепцій, теорій і генологічних

шкіл, що вже сформувалися, ледве не на кожній науковій конференції з

проблем літературознавства актуальним питанням теорії жанру присвячено

окрему секцію. Не однозначною залишається ситуація і в

науково-дидактичній літературі, де ставлення до цього поняття

коливається від «підвищеної уваги» до «повного ігнорування». Навіть не

всі видання академічного характеру констатують факт існування категорії

жанр в термінологічному апараті літературознавства (наприклад,

навчальний посібник для філологічних факультетів педагогічних

університетів під загальною редакцією професора В.П.Мещерякова «Основы

литературоведения» (2000 р.).

 

Жанр виконує важливу функцію у вивченні літературного тексту як

художнього цілого. Оскільки він обумовлює єдність зовнішньої і

внутрішньої форми твору на концептуальному рівні, формуючи простір

діалогу «автор-читач». Система образів визначається інтенціональними

переживаннями сприймаючого. На рівні первинної перцепції елементи

художнього світу виконують функцію семіотичних знаків, що дозволяють

розпізнати канон жанру. Сприйняття тексту як художнього цілого, що

виникає в процесі прочитання, реалізує

 

со-буття «автор-читач». Таким чином, жанр втілює можливість творчого

консенсусу, акту співучасті, співпереживання умовного інобуття.

 

Сьогодні у вивченні теорії жанру можна виділити три дискусійні сфери:

це, перш за все, проблема дефініції самої категорії, пов'язана з

багатовекторністю та неоднозначністю її тлумачення, кодифікування

міжродових форм, а також питання про співвідношення сталих та змінних

компонентів у жанрових формах, модифікаціях і системах. На останньому

аспекті вивчення теорії жанру ми зупинимося детальніше.

 

В академічному літературознавстві існує стійка тенденція вважати, що

жанр переносить із століття в століття свій генетичний код, жанрову

сутність (В.Халізев) жанрову домінанту (Н.Лейдерман), жанрову матрицю

(Б.Іванюк) пам'ять жанру (М.Бахтін), його стале ядро (Н.Копистянська).

Починаючи з епохи романтизму, в літературознавстві розвивається й

альтернативна позиція, що відстоює тезу розмитості жанрових меж і

відсутності усталених жанрових форм як таких. Дійсно, деякі жанри

виявляються настільки мінливими, що постійна складова в них є незначною.

Її, навіть, можна не враховувати (Г.Маркевич), жанрова визначеність

окремих жанрових форм – в їх невизначеності (В.Ліпатов), розпливаються

колишні жанрові межі, зникає жанрова визначеність (В.Сквозніков).

Представники сучасного структуралізму і постструктуралізму висловлюють

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ