UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКалендарно-обрядова поезія як ідеологічна категорія (за фольклористичними працями В.П.Петрова) (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4009
Скачало235
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Календарно-обрядова поезія як ідеологічна категорія (за

фольклористичними працями В.П.Петрова)

 

Календарно-обрядова поезія належить до найстарших типів усної народної

творчості поряд із замовляннями та голосіннями, і виступає одним із

репрезентантів давньої свідомості. Саме тому, вивчаючи культуру і побут

архаїчних часів, слід приділити належну увагу усній творчості та

обрядовості, усвідомлюючи, що вони відбивають ідеологічні категорії

мислення.

 

В.П.Петров вважав, що основою духовної культури є світогляд народу, який

в той же час виступає суспільною ідеологією. Тому, звернувшись до

пам’яток первіснообщинного періоду (в цей час вже оформились

світоглядно-ідеологічні установки), можемо чітко виділити параметри

ідеологічної категорії чи то елементи, які характеризують народні

уявлення, втілені в обрядах, культах, віруваннях та уснопоетичних творах

[4].

 

По-перше, архетипи* первісного мислення, які, власне, складають

світогляд, аієрархічні за своєю суттю. Оскільки свідомість людини

первіснообщинного часу була далекою від розмежування предметів і явищ за

принципами логіки (істота / неістота, тварина / людина, дух / матерія)

чи моралі. Саме тому відсутність розподілу між людиною, тваринами,

об’єктами живої і неживої природи стала однією з основоположних рис

cуспільної ідеології. У своїх дослідженнях В.П.Петров неодноразово

підкреслював помилковість принципу антропоморфізації світу речей і явищ

природи, який мав місце у фольклористиці ХІХ – п.ХХ ст. Тому образи

дівчини-тополі, жайворонка-весни, дідуха (дід-сніп) адекватно було б

сприймати як аієрархічні родові поняття, а не як персоніфіковані об’єкти

матеріального світу: „Народний світогляд був аієрархічний, з одного

боку, й родовий (гентильний – від лат. „gens” – рід) – з другого. Кожне

явище й кожен акт розглядаються як родове явище й родовий акт, прояв

діяння роду й родових взаємин” [2, 246]. Ця теза, висловлена

В.П.Петровим, знаходить підтвердження у фактах, якими є твори усної

народної творчості, обрядові дійства та ін.

 

Однією з визначальних рис суспільної ідеології є просторово-локальні

уявлення. Причому вони виступають як антитеза ієрархічності у

світосприйнятті первісної людини, якій абсолютно не властивою була

„ієрархія розмежованих ступенів”.

 

В.П.Петров трактував просторові уявлення як найелементарніші категорії,

що лежать в основі людської свідомості. Оскільки ієрархічне відрізнення

має пізніший термін виникнення, то саме категорія простору була основою

світоспоглядання і сприйняття оточуючого світу. Первісна людина існувала

в чітких межах свого (внутрішньородового) і чужого (іншого роду,

нелюдського, потойбічного). Цікаво, що фольклорні твори репрезентують

два варіанти сприйняття дилеми „своє” – „чуже”. Згідно першому, інший

світ знаходиться у безпосередній близькості із людиною; чуже починається

там, де закінчується своє. Тому постiйним є прагнення захистити себе і

свій рід від втручань з боку „чужого”. Саме цей тип найбільш характерний

для календарно-обрядової поезії. Так, на Святвечір кличуть Мороза кутю

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ