UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваГенезис образу Івана Сірка в козацьких літописах (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2120
Скачало167
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Генезис образу Івана Сірка в козацьких літописах

 

Літописи Григорія Грабянки, Самовидця, Самійла Величка та “Історія

Русів” складають корпус козацької історіографії, авторами яких були

літописці-вчені, мислителі, вихованці Києво-Могилянської академії –

представники славетного стану військових канцеляристів, який за оцінкою

М. Грушевського, прийшов “на зміну духовних представників київської

схоластики першої половини XVIII ст. та загальноросійських ухилів її

епігонів другої половини: він підготував національне українське

відродження ХІХ століття” [3, 216]. Ретельне вивчення літописів могло б

показати ті шляхи, якими пройшло українське відродження в ХІХ ст.

 

Першими дослідниками козацьких літописів були Т. Шевченко, М.

Максимович, П. Куліш, М. Костомаров, О. Бодянський, М. Погодін.

 

Якісно новий рівень осмислення літописів як творів не лише історичних, а

й літературних знаходимо в працях І. Франка, М. Грушевського, Д.

Чижевського, Д. Дорошенка, М. Возняка, В. Крекотеня, Д. Наливайка, В.

Шевчука та інших.

 

Назва “козацькі літописи” прийшла до нас ще з XVIII ст. і закріпилося за

цими трьома найбільшими історичними пам’ятками зазначеного століття.

О.Апанович вважає, що термін “літопис”, яким називають твори

вищезазначених авторів, є умовним, тому що він “не відповідає характеру

цих творів, в яких привалює зв’язний, послідовний,

тематично-хронологічний виклад історичних подій, в яких відчутна

тенденція до синтетичної історичної роботи [1, 118]. У них наявні також

елементи історичної повісті.

 

Цікавим є також епітет “козацький”, який щодо даних історичних праць

зазнав певної смислової еволюції. Як зазначає дослідниця, для Самійла

Величка термін “козацький” був еквівалентним поняттю національної

належності. “Називаючи, наприклад, українські джерела “козацькими”, він

протиставляє їх іноземним” [1, 118]. Вже у XVIII ст. цей термін, що

означав належність до козацького стану, могли використовувати у більш

широкому значенні й позначати ним весь український народ, який колись

іменували “козацьким народом”. У ХІХ – на початку ХХ ст. у це поняття

вкладали тематичний смисл, називаючи “козацькими” літописами твори

Самовидця, Григорія Грабянки та Самійла Величка за їхній інтерес до

козацького руху.

 

Основною темою цих літописів була визвольна війна українського народу

під проводом Богдана Хмельницького проти експансії шляхетської Польщі,

за возз’єднання України з Росією 1648 – 1654 рр. і наступний піввіковий

етап в історії України. Кожне з трьох названих джерел закінчується

першими роками XVIII ст. До кола їхньої тематики входить також боротьба

українського народу проти турецько-татарських загарбників та відомості

про селянсько-козацькі повстання в Україні кінця XVI – першої половини

XVII ст., що передували визвольній війні.

 

Козацькі літописці через соціальне та службове становище мали доступ до

дипломатичної документації, часто державного значення: королівських

привілеїв, гетьманських універсалів, царських грамот. Ці документи

літописці використовували в своїх творах, розуміючи їхнє значення для

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ