UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСинкретизм жанрово-стильової структури „Автобіографії” І.Турчиновського (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1937
Скачало105
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Синкретизм жанрово-стильової структури „Автобіографії” І.Турчиновського

 

У літературознавстві жанром прийнято називати певний „вид змістовної

форми, яка зумовлює цілісність літературного твору, що визначається

єдністю теми, композиції та мовленнєвого стилю” [1,197]. Але поділ

творів давнього письменства на жанри є досить умовним, оскільки в

літературі того періоду не були розроблені жанрові категорії і сьогодні

однозначно кваліфікувати жанр того чи іншого твору неможливо.

 

Так, наприклад, терміном „слово” в ті часи називали і твір урочистого

красномовства („Слово про Закон і Благодать” Іларіона), і воїнську

повість („Слово про Ігорів похід”).

 

Жанрове визначення твору давнього періоду залежало, крім

формально-змістових, і від утилітарного чинника: якщо агіографічний твір

призначався для богослужіння в день пам’яті святого, то писався у формі

короткої розповіді-похвали і називався проложним (від назви рукописного

збірника „Пролог”, в який твори такого типу об’єднувалися), якщо ж

призначався для читання вдома, то мав розлогішу форму і містив детальну

розповідь з риторичними відступами, молитвами, описами посмертних чудес.

 

 

На жанрову диференціацію твору впливало і те, в збірнику якого типу він

був уміщений. Зокрема, якщо розповідь про загибель Бориса і Гліба

писалася для літопису, то й відповідала законам літописної статті. За

певної переробки в збірнику іншого типу вона могла перетворитися на

сказання, а оскільки це сказання містить опис мученицької смерті братів

за віру, то в збірнику житій воно набувало ознак агіографічного канону.

„Повчання” Володимира Мономаха з’явилося в „Повісті минулих літ” як

літописна стаття, пізніше почало переписуватися окремо і має ознаки як

власне повчання (твору ораторського жанру), так і послання, тобто

різновиду епістолярного жанру.

 

Давня література знала і випадки об’єднання в один твір під спільною

назвою елементів різних жанрових форм. Так „Слово про Закон і Благодать”

Іларіона об’єднує як „слово” – різновид ораторської прози, урочистого

красномовства, так і похвалу князю Володимиру та молитву, що є

самостійними богослужбовими жанрами.

 

Відомі й твори, назви яких несуть вказівку на кілька жанрових ознак

(„Житіє і ходіння Данила...”). Автор у такий спосіб, відчуваючи жанровий

синкретизм твору, виносить номінативну основу жанру в заголовок твору,

налаштовуючи читача на його відповідне сприйняття.

 

Жанровою особливістю цих творів є їх жанровий синкретизм – тобто

нерозчленованість, злитість, нерозвинутість, які властиві початковому

періоду розвитку письменства.

 

Цілком слушними з цього приводу видаються слова В.Яременка про жанрову

природу „своєрідної хрестоматії літератури Київської Русі” – „Повісті

минулих літ”, що характеризують специфіку жанрової системи всієї

давньої літератури: „Тут ми знайдемо елементи численних жанрів, жоден з

яких ще не диференціювався, але вже окреслився” [6,45].

 

Активізація суспільно-політичного і культурного життя в ХVІ ст., зміна

історичної та культурної ситуації в ХVІІ-ХVІІІ ст. покликали до життя

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ