UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСпецифіка вставних конструкцій у текстах масової літератури (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1261
Скачало104
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Специфіка вставних конструкцій у текстах масової літератури

 

Питання ієрархії літератур, взаємин між текстуальними масивами високого,

белетристичного та масового письменства перебувають у полі зору

науковців та критиків-оглядачів сучасних часописів. Перегляд

традиційного канону класиків, метафорично номінований М.Павлишиним

іконостасом, відображає зміщення акцентів у літературному житті

сьогодення. Відомий письменник В.Єшкілєв зазначає: “Людина ХХІ століття,

пройшовши спокусу постмодернізму і надспокусу віртуального всевладдя,

повертається до наративної традиції вже з іншою свідомістю, з іншими

вимогами до тексту. Так сучасний міський інтелектуал, що пройшов крізь

досвід Джойса, Кафки, Борхеса, відвертається від рустикальних тестів

Гончара або Гуцала. Спробуйте почитати “Тронку” після “Улісса” і ви

зрозумієте, як читач ХХІ століття буде сприймати Еко або Павича через 50

років” [1,107]. У сучасній літературі є цікаві приклади продовження

відомих сюжетів, основою яких слугують розв’язки сюжетних ліній

первинних текстів. Наприклад, Б.Афонін подає інтерпретацію “Чайки”

А.Чехова, Є.Попов трансформував текст І.Тургенєва у своє “На кануне

накануне” Л.Ніколаєв створив власну “Анну Кареніну” тощо. Отже, читач

відчуває себе свідком розгортання конфлікту між текстами у межах

цілісного епічного твору. Цей конфлікт покликаний до життя глобальною

спрямованістю культури початку ХХІ століття на пошук загублених меж між

ілюзорним та реалістичним сприйняттям.

 

Метою нашого дослідження є спроба простежити, яку змістовну, художню

роль виконують вставні конструкції у творчій практиці представників

різних естетико-поетикальних парадигм. Матеріалом для пошуків та

узагальнень ми обрали фрагменти текстів двох видів. По-перше, ми

звернули увагу на ті, які ще не належать до золотого літературного

фонду, не визнані зразками класичного письменства, але мають художню

цінність і класифіковані як белетристика. По-друге, ми зупинилися на

окремих виявах постмодерного мистецтва й естетики поп-арту, що має

ознаки масової літератури.

 

У літературних текстах метатекстові елементи виконують роль засобів

структурної організованості матеріалу, слугують для перенесення уваги

на більш значущі з авторської позиції фрагменти, допомагають

орієнтуватися в художньому просторі. До проблеми тексту зверталися як

те тільки літературознавці, а й лінгвісти (І.Арнольд, І.Ільїн,

Ю.Лотман, Ю.Солодуб, С.Скопкарева тощо). Проте текст як структура

постав об’єктом фахових зацікавлень тільки в ХІХ-ХХ столітті. Серед

найвідоміших праць слід назвати дослідження літературознавця та

фольклориста В.Проппа “Морфологія казки”, яке пізніше вплинуло на

семіотичні та структуралістичні студії К.Леві-Стросса, Р.Барта,

Ц.Тодорова та інших науковців. У 60-ті роки ХХ століття теорія тексту

формується під впливом ідей чеської лінгвістичної школи, згідно положень

якої текст спочатку аналізувався переважно структурними методами, однак

у другій половині 70-х років лінгвістика набула рис дискурсивного

аналізу. У колишньому СРСР дослідженням структури текстів займалися

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ