UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Сімейна мелодрама „Жидівка-вихрестка” І.Тогобочного як твір „Масової культури” (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3196
Скачало178
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Сімейна мелодрама „Жидівка-вихрестка” І.Тогобочного як твір „Масової

культури”

 

Театральна діяльність періоду 1880-1920-х років неадекватно відбита

видавничою діяльністю того ж часу. Як свідчать дисертаційні дослідження

О. Кобелецької [5], Я. Партоли [8], архівний відділ рукописів при

цензурному комітеті у Петербурзі володіє текстами десятків драм, які

лише згадуються у дослідженнях та зрідка коментуються й вивчаються задля

яснішого відтворення історико-літературних контекстів. Серед них чимале

число тих, що виставлялися, але не друкувалися. Так що проблеми опису й

класифікації текстів драматургічної масової культури, відомої як

„малоросійщина”, з’ясування механізмів і стратегій культурного процесу

періоду і надалі залишаються актуальними.

 

Все ж на основі опублікованих драматичних творів періоду, ретельно

зафіксованих хоча б у покажчику М. Комарова, тобто покладаючись на зміст

текстів, можна назвати кілька п’єс, що мали неабиякий вплив на тих, хто

брався за перо, визначаючи їх розуміння традиції. Назву ті з них, які

супроводжує віяло наслідувань: „Наталка Полтавка” І. Котляревського й

відповідно тема „віддання за нелюба”; „Доля” Стеценка й тема „вбивства

за намовою”; „Чари” К. Тополі із темою „помочі ворожки”; „Глитай, або ж

павук” М. Кропивницького й тема „гонитви за грошима й любощами”. Із

корпусу класифікованих текстів вилучені твори на історичну тематику,

тому що у цій групі, на мою думку, діє інший принцип успішності,

зорієнтований на значущість історичної постаті чи події; за моїми

спостереженнями найбільшого поширення набула тема Івана Мазепи, Богдана

Хмельницького та розбійника (чоловічий варіант), Марусі Богуславки

(жіночий).

 

Менше значення у порівнянні із темами й сюжетними історіями має обраний

автором жанр, оскільки тема за певним жанром не закріплюється. Панують

водевіль, комедія, „оперетка” (коректний опис жанру української

оперетки, взоруючись на „Наталку Полтавку” подав Д. Антонович [2, 66;

69]) та мелодрама; хоча припускати відсутність якихось закономірностей

не слід, просто їх ще належить виявити. Власне, у вказаній системі драм

із народного життя мелодрама опиняється у ролі трагедійного корелята до

водевілю й комедії при збереженні за усіма названими жанрами тієї ж

регулятивної функції, притаманної також міфові у просторі національної

культури. „Оперетка” найтісніше пов’язана із фольклором, його

архетипними темами й героями [9]. З цього погляду чіткість моральних

імперативів ставить мелодраму на один щабель із комедією.

 

Композиційні структури, набір формульних схем, комбінаторика варіативних

тем складають перелік питань, що вимагають дескрипції при вивченні

мелодрами періоду 1880-1920 років. Вони дають змогу дещо прояснити й

авторські інтенції, які не маю підстав окреслювати лише законами

товарного виробництва. За об’єкт спостережень у цій статті обрано

мелодраму І.Тогобочного „Жидівка-вихрестка”, антерпретенера однієї з

українських труп. Вона виставлялалася, починаючи з часу написання у 1898

році, близько чотирьохста разів [11, 393]. І хоча, встановлюючи

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ