UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСвітопоглядові антитези творчості Олексія Плюща (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3484
Скачало213
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Світопоглядові антитези творчості Олексія Плюща

 

Останнім часом у вітчизняному літературознавстві набули активного

розвитку пошуки нових підходів у потрактуванні текстів красного

письменства. Так, за останні півтора десятиліття пожвавилася робота,

спрямована на взаємодію літературознавства із дисциплінами

соціально-гуманітарного профілю. Із системних досліджень, які базуються

на знаннях літературознавства і психології, як академічних наук

виокремлюється доволі перспективний напрямок досліджень –

психоаналітичне літературознавство (фройдизм). Причому цей напрямок,

маючи прикладне застосування, дає значні переваги над «чистою наукою».

 

Засновник психоаналітичного методу в психіатрії, З. Фройд, завдяки

унікальності свого методу, з часом переробив його на наукове

світобачення і вчення під назвою психоаналіз. Ознайомлення української

науки з роботами З. Фройда, дало новий поштовх для розуміння

співвідношення свідомого та підсвідомого в життєдіяльності людини, ролі

психічних процесів у творчій діяльності. Поява праць психоаналітика та

його учнів-новаторів К.-Г. Юнга, Е. Фромма та інших, призвела до певного

переосмислення традиційних методологічних засад існуючого

літературознавства. Не ставши апологетом психоаналізу, українська наука

початку ХХ століття визнавала творчий потенціал психоаналізу.

 

Сучасна дослідниця Л. Левчук [6], аналізуючи ставлення українських

вчених до психоаналізу, а саме його фройдівської моделі, зазначає, що

Україна мала певні здобутки у так званих «пограничних» дослідженнях

(етико-естетичних, етико-психологічних, психолого-мистецтвознавчих) і

особливо значними в цьому плані виявились праці І. Франка («Із секретів

поетичної творчості (1898 – 1899)»)[16], О. Потебні («Думка й мова

(1913)»)[14], Д. Овсянико-Куликовського («Психологія думки і почуття.

Художня творчість (1909)»)[9].

 

Справжнім відкриттям в галузі патографії [11] стали роботи С. Балея («З

психології творчості Шевченка» (1916)[1], А. Халецького («Психоаналіз

особистості і творчості Шевченка»(1926)[17], В. Підмогильного («Іван

Левицький-Нечуй. Спроба психоаналізу творчості»(1927)[12]. Вони були

першими модерними українськими критиками, які приклали ідеї З. Фройда до

української літератури. Наступним етапом цих досліджень, після тривалого

періоду замовчування психоаналітичної теорії в літературознавстві,

стали, (вже в наш час) дослідження С. Павличко[10].

 

Евристична цінність психоаналізу полягає у використанні його, як

методологічного інструментарію при розв’язанні задач, які ставить перед

собою сучасне літературознавство. Психоаналіз дозволяє вийти досліднику

художніх творів за межі, суто описово-споглядальних функцій і зазирнути

в творчу майстерню автора.

 

Спробуємо застосувати центральне положення психоаналізу З. Фройда –

Едіпів комплекс – для потрактування відповідних мотивів творчості одного

з найяскравіших представників декадентства Олексія Плюща.

 

Кожна дитина, на думку психоаналітика, до 3-літнього віку підсвідомо

обирає об’єкт своїх перших сексуальних потягань. У хлопчика, разом із

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ