UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТема дитини у творчості українських письменників кінця ХІХ – початку ХХ ст. (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось14420
Скачало405
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Тема дитини у творчості українських письменників кінця ХІХ – початку ХХ

ст.

 

Література для юного читача початку ХХ століття постала з гуманістичних

традицій української літератури XIX ст. і так само мала дві виразно

окреслені тенденції, дві проблемно-тематичні домінанти. Одна з них – це

виховання загальнодемократичного світогляду, людської гідності, честі,

внутрішньої свободи особистості. Друга – прагнення більшості авторів

прищепити молоді паростки національної свідомості, любов до рідного

слова, до свого народу, гордість за нього.

 

На початку століття означений жанр представлений такими іменами, як

Олена Пчілка, І.Франко, М.Коцюбинський, Леся Українка, В.Cамійленко,

Б.Грінченко, В.Винниченко, Олександр Олесь, Уляна Кравченко та інші.

Ввійшли до кола дитячого читання й твори С.Васильченка та А.Тесленка.

Їхнім адресатом був переважно селянин, малоосвічений, небагатий

читацьким досвідом. Але оповідання про дітей, близькі до юного читача

своїм героєм, були, як правило, зрозумілі дітям завдяки специфічній

концепції адресата.

 

Українських літературних критиків захоплювала майстерність змалювання

персонажів у прозі І.Франка, М.Коцюбинського, Б.Грінченка, В.Винниченка.

Ця оцінка стійко повторюється і в загальних історіях української

літератури [4, 5, 6], і в окремих присвячених їх творчості працях [3,

8]. Однак літературні критики не зупинялися спеціально на своєрідності

поетики їхніх дитячих оповідань, а проблема ця актуальна. Наприклад, у

М.Коцюбинського, дитяча література була в колі інтересів протягом усього

життя. У 1912 р. у листі до молодого Павла Тичини він писав: „У нас,

дуже слаба література для дітей, і коли б хто зробив переклад кращих

російських творів для дитячої літератури…” [7, Т. 3, 115].

 

Метою статті є висвітлення впливу навколишнього середовища і суспільного

ладу на становлення психіки маленької особистості у дитячих оповіданнях

І.Франка, М.Коцюбинського, Б.Грінченка, В.Винниченка вказаного

порубіжжя, не претендуючи при цьому на повноту і цілісність розробки

такої складної проблеми. Ця стаття є органічною частиною більшої праці

„Поетика дитячих оповідань у творчості українських письменників”.

 

У кінці XIX – початку XX століття в українській літературі створюються

прекрасні зразки малої прози, зокрема при осмисленні теми дитинства. Це,

перш за все, дитячі оповідання видатних прозаїків І.Франка,

М.Коцюбинського, Б.Грінченка, В.Винниченка. У розробці дитячої теми

попередниками митців були Т.Шевченко, Марко Вовчок, О.Стороженко, Ганна

Барвінок: в їхньому жанровому репертуарі значне місце займали поезії,

повісті, дитячі оповідання і казки.

 

Починаючи з 70-х років XIX століття в українській літературі особливо

інтенсивними стають ідейно-моральні пошуки, зв’язані з активізацією в

суспільстві процесів національної ідентифікації, боротьбою за визнання і

функціонування української мови, з прагненням до збереження багатої

фольклорної традиції з її інтеграцією в національну культуру.

 

Творчо використовуючи традиції своїх попередників, І.Франко,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ