UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоетика поеми Олександра Стешенка „Марія” (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1800
Скачало155
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Поетика поеми Олександра Стешенка „Марія”

 

Художній світ Олександра Стешенка – це світ по той бік дзеркала, світ,

немовби вивернутий назовні, світ, пропущений крізь призму уявлення, але

завжди він зберігає в собі суть реального: характерні ознаки часу, риси

побутового устрою життя.

 

Поетичний доробок О.Стешенка – це збірки „Є така любов” (1962), „Літо в

долонях” (1965), „Громовий острів” (1972), публікації в газетах і

журналах, ювілейна „Вибране. На березі думок” (1999). На окремі були

відгуки, рецензії, з’являлись ювілейні статті. Переважно писали

письменники (В.Лісняк, Г.Лютий, І.Пуппо, П.Ребро, А.Рекубрацький та

ін.), зрідка – літературознавці (О.Моторний, Є.Прісовський). На

сьогодні, на жаль, відсутнє синтезоване дослідження творчості

письменника, який „був філігранним поетом з природженим абсолютним

слухом до рідної мови” [2, 1].

 

Окремо у доробку О.Стешенка стоїть поема „Марія”, яка не знайшла

належного поцінування в критиці. За епіграф до неї взято слова

М.Рильського з поеми „Жага”:

 

О радість –

 

Жагу вдовольняти!

 

Цим словом можна означити головну думку твору. Автор недаремно дав своїй

ліричній героїні „ім’я роковане Марія”. Ім’я це означене і в назві, яка

є ключем до розкриття ідейно-тематичного змісту поеми.

 

Марія – центральний гуманістичний символ поеми. Це Марія - Божа,

вселюдська і водночас реальна мати. Для втілення цього образу поет

використовує прийом полістилістичної мовної характеристики, яка об’єднує

пафосну патетику:

 

І стояла Марія жінкою і землею,

 

На окрайцевий полудень обіпершись [5, 112]);

 

буденну психологічну характеристику:

 

Маріє, моя мати, прокляни

 

Годину ту із сонцем та без крихти [5, 109]);

 

проникливу ліричну інтонацію:

 

Розкажи, Маріє, моїм одноліткам чубатим,

 

Розкажи про чекання та про тривоги,

 

Як виходиш щоночі до Грушівки аж стрічати

 

Цілісіньких -

 

Безруких,

 

Безоких

 

Безногих [5, 110].

 

Один із секретів художньої майстерності поета полягає в тому, що він не

просто фіксує словом „шматок дійсності”, а опосередковано його пов’язує

з низкою образних уявлень, що, у свою чергу, асоціативно між собою

співвіднесені.

 

Ім’я Марія в поемі О.Стешенка набуває і символічного значення. До

секретів художнього слова належать художні засоби, серед яких важливим є

символ. О.Сімович зауважує: „Символ завжди пов’язаний із таємницею, для

наближення до якої не досить одного прочитаного твору, за кожним

символом, особливо традиційним, упродовж віків закріплюється сталий

комплекс асоціацій, що притаманний слову і разом з ним „переходить” у

новий текст [3, 13].

 

Значення символу визначається передусім не стільки за рахунок формування

переносного значення, скільки завдяки фоновим знанням читача,

асоціаціям, пов’язаним із предметом чи явищем, що слово називає. На

прикладі ономастичного символу Марія можна виявити, яку функцію отримує

поняття.

 

Марія – ім’я, що з прийняттям християнства стало традиційним в

українській культурі, проте вживання його в літературі й фольклорі

пов’язане з асоціаціями, що викликає у свідомості читача Мати Божа,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ