UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМодель світу в поезії Ю.Тарнавського (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6754
Скачало437
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

яття цивілізації, відчуття

трагічності життя, осмислюючи тему смерті, утверджує взаємозв’язок

людини з людиною, акцентує значущість кожної миті, кожного враження:

 

…людський рід

 

Не зможе знести нічого, що надто реальне,

 

Час минулий і час майбутній,

 

Що могло бути, й що було,

 

Має один кінець, теперішній завше.

 

Ідея продовження життя кожної людини втілюється в асоціативно

актуалізованому образі пам’яті. Сенс буття поет убачає у цінності кожної

миті існування:

 

…В нерухомому пункті рухливого світу.

 

Ані тілесним, ані безтілесним.

 

Ні від, ні до. В нерухомому пункті, де триває танець.

 

Ані безрух, ні рух. Не кажіть мені, що це постійність,

 

Затримка чи просування, де стрічаються минуле й майбутнє,

 

Неспадання й піднесення. Якби не нерухомість,

 

Не було б танцю, а є ж самий танець.

 

(„Берн Нортон”) [ REF _Ref78061417 \r \h 4 , 62]

 

Осмислення ліричним героєм буття й смерті акцентує в поезії

Ю.Тарнавського межову ситуацію, в осягненні екзистенціалістського змісту

якої кульмінаційним є означення дієвої активності ліричного героя, який

еволюціонує від споглядальності до активності (поема „Оперене серце” та

цикл „Ідеальна жінка”). Як межова ситуація трактується усвідомлення

ліричним героєм його скінченності, унікальності і закинутості („я

пригадав собі, / що мене було пхнуто / з цямрини / криниці / моїх уст, /

щоб я потонув / у житті”). Межова ситуація спонукає ліричного героя

активізуватись, тобто актуалізує екзистенціалістську категорію вибору,

що сприймається як вияв самодисципліни, що і є джерелом активної й

свідомої дії („Ось, як я видужую”).

 

Вибір ліричного героя пов’язаний із пошуком гармонії. Мотив пошуку

гармонії в поезіях Ю.Тарнавського поєднується з мотивами кохання й

подолання відчуження. При цьому мотив подолання екзистенціалістського

відчуження зінтерпретовано через мотив повернення додому і є однією із

смислових домінант індивідуально-авторської моделі світу. У зв'язку з

ним актуалізується вияв українськості як суттєвої її ознаки. В

інтерпретації Ю.Тарнавського мотив повернення набуває масштабності – „аж

на той світ”, де затисненість людини оточенням („мовчазний, / зігнутий,

/ горбатий”, „родич без родини”, „один з нас”) „завжди присутня”, є

„тінню під ногами”. Він розгортається через образи, традиційні для

української літератури: родини, жінки, Батьківщини, які у Тарнавського

неоднозначні за змістом і настроєвими координатами. Вони є факторами

„подолання” відчуження, що демонструє вихідна модель. Активізуючи й

прямо, й асоціативно традиційні для українського читача дуальні єдності

(жінка - берегиня, родина - затишок, Батьківщина - ненька), вони

визначають напрям трансформації моделі світу від позанаціональної (вона

презентує ключові аспекти екзистенціалістського осягнення дійсності) до

національно зорієнтованої (тобто української, яка гіпотетично здатна

подолати руйнівне відчуження). Ліричний герой Юрія Тарнавського здатний

подолати відчуження як справжній представник епохи раціоцентризму [ REF

-----> Page:

[0] [1] 2 [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ