UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМодель світу в поезії Ю.Тарнавського (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6776
Скачало441
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

е, я – вони).

Вони розкривають сутність дійсності, що оточує ліричного героя,

уможливлюють співвіднесення їх компонентів із складниками вихідної

опозиції „мисливець – жертва”. Мисливець – світ, що постає насамперед в

образі цивілізації, агресивної до людини: наприклад, образи „непрозорих

чоловіків”, „кусків м'яса”, натуралістичні за своєю природою, надають

образу пам’яті, що узагальнює світ цивілізації, ознак агресивної дії.

Тиснучи, вона (цивілізація) прагне позбавити людину всього, що не

покликане на службу соціуму: автор акцентує девальвацію людської

духовності – „розмови між двома телефонами, сполучуваними м'ясом”.

Жертва – людина, у сприйнятті якої фіксується лише загрозливе її

внутрішньому світу, що ототожнене із загрозою існуванню: „земля

перехиляється, мов лавка”, „ґрунт криком сягає мого горла”. Відповідно,

зміст опозиції „свій” (все природне, органічне в людині і поза нею) –

„чужий” (все техногенне і контролююче) є незмінним. Односпрямованість і

статичність змістового наповнення опозиції „мисливець-жертва” зумовлюють

зорієнтованість створеної Юрієм Тарнавським моделі світу на первісну

схему мислення. Отже, емблематичною ознакою сюрреалістичної моделі світу

є функціонування опозицій (для моделі-аналога) або їх заперечення (для

моделі-зразка), роль опозицій у визначенні сутності сюрреалістичної

моделі світу в поезії Ю.Тарнавського є типологічно розрізнювальною.

 

Ускладнене функціонування опозицій наявне у творах, де розгорнуто

еволюцію екзистенціоналістської моделі світу. У циклах „Життя в місті”,

„Ось, як я видужую” простежується варіативність складових опозиції

„мисливець – жертва”. Центральний мотив – відчуження – розгортається

через образи міста як „в’язниці життя”, готелю, суму, болю, імені. Вони

активізують позиції „моє-твоє”, „я-вони”, „свій-чужий”, які узагальнені

опозицією „мисливець – жертва”, відтінюють приреченість людини у світі

й інтерпретують її в іпостасі жертви. Змістові зміщення в поезії

Ю.Тарнавського є одним із засобів ускладнення функцій опозицій („Дорослі

вірші”). Їх розгортання починається з актуалізації відношення „я-вона”

як єдності. Відсутність протиставлення пов’язана з темою кохання, що

реалізується в буденному житті через шлюб, сім'ю, серцевиною якої є

дитя. Проте автор не розгортає цю єдність, а протиставляє нездійсненну

гармонію реальному світові, виражаючи зневіру ліричного героя. Опозиція

„я-вони” постає як багаторівнева, бо охоплює взаємини ліричного героя з

жінкою, з іншими людьми й інших між собою. Особливістю їх розгортання в

циклі „Дорослі вірші” є зміна іпостасей вихідної опозиції, яка

здійснюється в кілька етапів: 1) „мисливець” – світ цивілізації;

„жертва” – ліричний герой, жінка поряд із ним (родина); 2) „мисливець” –

світ цивілізації, жінка; „жертва” – ліричний герой-самітник;

3) „мисливець” – світ цивілізації, жінка, ліричний герой – типовий

представник агресивної цивілізації; „жертва” – фізичне і, як наслідок,

духовне здоров’я людини, навколишній світ, Всесвіт; 4) „мисливець” –

ліричний герой, який усвідомив наслідки власних дій (дій людства) і який

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] 8 [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ