UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛист як складова прояву індивідуальності письменника (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6617
Скачало435
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ловлене

оригінальне ставлення до листа як первинного (простого) жанру, як

джерела літератури. М.Коцюбинська, В.Кузьменко, І.Паперно відзначають

про те, що письменницький лист як жанр є протеїчний, мінливий.

 

0

 

Z

 

Ф

 

Ф

 

Ф

 

????$?????????, що листи значною мірою наближаються до щоденникових

записів, вони дуже близькі до мемуарів, але є й відмінність між ними:

мемуари пишуться поступово, з часом можуть змінюватися й зазвичай

призначаються нащадкам. Листи ж мають сучасний інтерес і пишуться під

хвилинним враженням. Саме тому в них яскраво відображається характер

автора, його настрій, духовний і фізичний стан саме в даний момент [16,

7]. Показуючи неабияке значення мемуарної літератури, І.Забіяка наводить

певні переваги листів над мемуарами: „Ця перевага полягає в тому, що

описані в них події ще не переломилися через призму часу та пізніших

суджень (думок, зауважень) автора. Водночас ця перевага може бути й

хибною, оскільки в листах нерідко містяться судження, від яких автор

згодом може й відмовитися або поставитися критично, чого в мемуарах він

ніколи б собі не дозволив...”[ там само, 8]. І далі науковець зазначає,

що листи, як правило, пишуться безпосередньо за слідами якихось подій,

тому вони не можуть допомогти повніше, точніше, яскравіше висвітлити ту

чи іншу епоху, доповнивши її деталями, цікавими конкретними фактами,

епізодами, подіями тощо [там само, 8].

 

Захисники концепції листа як жанру мемуарної літератури відзначають, що

епістола має всі ознаки мемуарів, однак „окремі з них виявляються

специфічно. Зокрема, в листах відсутня дистанція в часі між подією і

згадкою про неї в творі. Однак, якщо лист належить великому письменнику

він часто здатен осмислити велич цієї події з точки зору майбутнього,

виявляючи при цьому надзвичайну проникливість і дар передбачення” [23,

24].

 

О.Галич також вважає, що „найпростішою жанровою формою сучасної

мемуаристики є лист” [6, 40]. Дійсно, підстави для таких висновків

маємо, оскільки лист найчастіше є автобіографічним документом, також у

ньому трансформована дійсність разом із власним світобаченням автора,

оцінка політичної, економічної та духовної ситуації в країні та ін. І

все ж не кожний лист є автобіографічним. Як бути в цьому сенсі, скажімо,

з діловими кореспонденціями, комерційними? А як кваліфікувати художні

епістоли стосовно наявності в них автобіографічного елементу, особливо

якщо адресанти тяжіють до об’єктивного, аналітичного прозомислення?

Зрештою, колективні чи „гуртові”, як і одноосібні відкриті листи,

елемент мемуарний зводять також до мінімуму. Отже, за всієї поваги до

наукових здобутків у царині документалістики і мемуаристики зокрема,

пропонована О.Галичем концепція епістоли як жанрового різновиду

мемуаристики є досить вразливою і в будь-якому разі не може претендувати

на всеосяжний характер епістолярного жанру.

 

У літературознавчих дослідженнях епістолярного стилю неодноразово

вказувалося на те, що, оскільки автором кореспонденції є письменник, то

вона „принципово відрізняється від листа, написаного не художником” [9,

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ