UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗахідноукраїнська історична повість 20 – 30-х років ХХ століття як явище масової літератури (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6369
Скачало431
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Дж. Фарелла. Наявність

світових аналогів формально дозволяє зарахувати й західноукраїнську

історичну повість 20 – 30-х років ХХ століття до масової літератури, але

таке твердження потребує певної доказовості.

 

Важливим чинником, що визначає належність того чи іншого твору до цього

явища, є певна вторинність у сюжеті, архітектоніці та композиції, яка

проявляється у використанні типових схем, характерних для високої

літератури. Поглянемо на тогочасну західноукраїнську історичну повість

із цієї точки зору.

 

В Європі на кінець ХІХ століття усталилися три основні типи побудови

історичного твору, які суттєво різнилися між собою, але водночас мали

багато спільного. Асоціювалися вони з творчістю визначних історичних

романістів В. Скотта, А. де Віньї та О. Дюма.

 

На розвиток історичної прози величезний вплив мали книги В. Скотта.

Вироблена ним модель, відповідно до якої, як правило, у центрі твору

стоять вигадані герої, що несуть основні сюжетні функції, тоді як дійсні

історичні постаті знаходяться на другому плані або ж з’являються лише

епізодично, слугувала орієнтиром для белетристів багатьох країн. Відомо,

що не всіма письменниками вона сприймалася однозначно: одні приймали її

без будь-яких заперечень, інші намагалися модифікувати. Так, зокрема А.

де Віньї вважав, що головними героями мають виступати лише історичні

особистості. Вони ж повинні взяти на себе і любовну інтригу. Наявність

якої в основі розвитку сюжету твору французький письменник не

заперечував. Інший відомий автор О. Дюма в центр твору поставив саме

пригоду, інтригу, авантюру, відводячи історичним подіям периферійну

фонову роль. Однак головним завданням історичного белетриста прихильники

різних схем вважали достеменне відтворення модельованої епохи.

 

Автори українських історичних повістей 20 – 30-х років ХХ століття

якогось нового, відмінного від вже існуючих типів розвитку сюжету не

запропонували. Вони, опираючись на зарубіжний досвід і вітчизняні твори

ХІХ століття, використовували для будови фабули тогочасної повісті ті ж

схеми, що й письменники європейських країн.

 

Сюжет досить часто розгортається навколо якоїсь подорожі: повернення

групи козаків, що залишилася з якоїсь причини на чужій території, до

своїх („Осавул Підкови”, „Подорож запорозьких скитальців” В.

Будзиновського), відвідини римським імператором Адріаном єгипетського

міста Александрії ( „Сон тіні” Н. Королеви), виправа львівських купців

з товарами до Молдови та Туреччини („Спільними силами, або ж План

майстра Дмитра” І. Крип’якевича), мандрівка колишніх бурсаків Омелька та

Степана до Києва для продовження навчання („Під прапори Хмельницького”

І. Крип’якевича) або навколо пошуків якогось важливого об’єкта (предмета

чи людини): висліджування вбивці чорнокирейника Торговицького („Багряний

хрест” С. Ордівського), розшуки дорогоцінного каменя („Злощасний

самоцвіт” М. Ценевича), що є типовим і для європейської авантюрної

прози. Використовувала тогочасна українська історична белетристика й

елементи сюжету роману випробування чи популярного до появи творів В.

-----> Page:

[0] 1 [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ