UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗахідноукраїнська історична повість 20 – 30-х років ХХ століття як явище масової літератури (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6395
Скачало433
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

рідко переймається загальнофілософськими проблемами

людського буття, питаннями життя та смерті, бо не вони становлять

духовну основу його життя. Яскравою ілюстрацією цьому слугує, наприклад,

початок повісті С. Ордівського „Багряний хрест”. Залишившись на самоті,

старий Богдан Хмельницький у ранковій тиші обдумує не перепитії власного

буремного життєвого шляху, а питання створення політичного союзу, що

дасть можливість Україні відчути себе дійсно незалежною. Старість,

втрата підірваного бойовими походами здоров’я – це не особиста трагедія,

а радше суспільна, бо „... так хотілося довести діло до кінця, побачити

те, що тільки в снах бачив, за чим чугунними ночами банував” [4, 5].

Скупі авторські рядки, що передають думки гетьмана, концентрують у собі

всю важливість і бажаність для нього здійснення поставленої мети, і в

той же час демонструють художню однобокість у зображенні головного героя

повісті.

 

Домінування дидактичної громадянської ідеї призводить до певної

одноманітності у відтворенні типових рис характерів дійових осіб. Образи

таких персонажів в українській історичній повісті відповідають образам

середньовічних лицарів у західноєвропейській літературі. Вони сміливі,

відважні, мужні, холоднокровні, рідко проявляють емоційність у вияві

власних почуттів, міцно тримають слово, не бояться смерті, а головне –

беззаперечно віддані своєму керівнику та Вітчизні. Комплекс характерних

рис ріднить їх і з героями сучасної літератури, які вважаються еталоном

чоловічості. Він притаманний як для представників давніх українських

княжих родин, так і для козаків і формує модель їхньої поведінки. Саме

такими виглядають князь Роман у повісті К. Гриневичевої „Шестикрилець”

чи, скажімо, син боярина Судислава Ярослав у повісті

Ю. Опільського „Золотий лев”. Останній – своєрідне ідеальне

втілення чоловічої поведінки: спокійний, небагатослівний, розумний,

сміливий, вірно кохає свою Оленку й завжди готовий виступити на захист

інтересів громади, уміє передбачити події наперед і спрямовувати їх у

потрібне русло.

 

Ще одним важливим атрибутом, набутим героєм у силу своєї суспільної

діяльності, є його публічність. Через це він дуже рідко усамітнюється чи

перебуває в закритому приміщенні, де людина живе приватним життям.

Активна громадська позиція вимагає постійного її підтвердження,

відстоювання через діалоги чи полілоги з прихильниками та опонентами.

Вона ж передбачає винесення своєрідної оцінки: схвалення чи осуду,

сприйняття чи несприйняття. Звідси постійна присутність суддів-глядачів,

до яких і апелює герой. Інколи такі репліки можуть бути звернені до

уявної публіки, скажімо нащадків, але частіше до реальних слухачів. Така

апеляція до широкої читацької аудиторії є обов’язковим атрибутом масової

літератури.

 

Значне місце в західноукраїнських історичних повістях відведено жіночим

образам. Їх достатньо багато. Інколи вони наскрізною ниткою проходять

через увесь текст твору, інколи з’являються лише в окремих розділах як

епізодичні. Кожен із цих образів позначений індивідуальними рисами, хоча

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ