UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗахідноукраїнська історична повість 20 – 30-х років ХХ століття як явище масової літератури (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6407
Скачало434
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

образів позначений індивідуальними рисами, хоча

й не всі вони художньо довершені. Обов’язким атрибутом в описі

жінки-українки є її виключна вродливість, як мінімум – зовнішня

привабливість. Найчастіше у змалюванні жіночих образів автори

використовують такі епітети, як ніжна, гарна, чарівна. Однак досить

часто письменники підкреслюють і інші типові риси: м’якість,

непостійність, істеричність, надмірну чуттєвість, нерозважливість.

Загалом, слід зазначити, що у своїй повсякденній поведінці позитивні

героїні керуються все тими ж правилами обов’язку. Правда, для жінки

галицька супільна думка формулює їх дещо інакше: дотримуватися

звичаєвого права; дослухатися до порад та зауваг спочатку батьків, а

потім чоловіка; бути надійною опорою в усіх його справах, свято берегти

подружню вірність або ж кохати лише одного. У зв’язку з чим героїні

часто виконують у творах власне чоловічі функції. Однак така

маскулінність жіночої поведінки завжди носить тимчасовий характер.

Дбаючи про долю своїх дітей, намагається утримати свою вотчину, а

пізніше повернути княжий стіл сину Данилові княгиня Анна в повісті К.

Гриневичевої „Шоломи в сонці”; переодягшись козаком, мчить на коні „дух

степів” – Оксана з книги С. Ордівського „Багряний хрест”; взявши меч в

руки обороняє власний дім Настуня з твору А. Лотоцького

„Кужіль і меч”. Коли ж жінка виконує функції, покладені на неї автором і

суспільством, то йде в монастир. На таке романтичне кліше у вирішенні

долі головної героїні досить часто грішать автори західноукраїнської

історичної повісті.

 

Віковий ценз головних персонажів обмежений у відповідності до

європейської (вальтерскоттівської) традиції. Зазвичай, це відносно

молоді люди, навколо них відбувається рух сюжету. Вони виступають у ролі

своєрідних рушіїв сюжетної інтриги. Представники старшого покоління в

більшості випадків поза фабулою. Їх шанують, до їх думки прислухаються,

але їхнє буття показане знов-таки у вигляді своєрідного кліше:

постарівши чи втративши подружню пару, вони зрікаються особистого життя

й живуть лише заради дітей.

 

Формально західноукраїнська історична повість досить точно інтерпретує

події минулого. У творах присутня конкретна фіксація дат і подій,

відомих за літописами, хроніками й іншими джерелами. Географічні топоси

теж відповідають реаліям зображуваних епох, їх легко відшукати на

тогочасних мапах. Однак певною мірою це лише ілюзія достовірності,

характерна для масової літератури, бо ідейна акцентуація спрямовує

напрямок думки читача зовсім в іншому руслі: історія служить тільки

підґрунтям для постановки сучасних проблем. Наприклад, автори відкрито

демонструють свою готовність до модифікації певних моментів історії

заради вірності політичній ідеї. Цей процес іноді відбувається грубувато

й примітивно, як у випадку свідомого ігнорування ролі народу в розбудові

української державності в повісті С. Ордівського „Багряний хрест”, але

частіше тонше, завуальованіше, як, зокрема, у книгах І. Филипчака чи Ю.

Опільського. У творах першого письменника всі неукраїнці – дикуни, їх

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ