UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕпістолярна спадщина Івана Липи (реферат)
АвторВід користувача сайту
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось7670
Скачало549
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

, що не даремне Ви йшли іменно тією дорогою, звідки Вам

назустріч показалось сонце світле.»[11]. Патріотизм підкреслюється у

зверненні Липи до Грінченка: «Славному Синові України» [11].

 

Липа просить пробачення у Бориса Грінченка за те, що не зміг

своєчасно привітати його з ювілеєм, вказує причини. Дружні стосунки

переплітаються з письменницькою діяльністю.

 

Лист насичений тропами, що робить його схожим на справжній витвір

мистецтва. Використання епітетів і метафор увиразнює мову, робить її

яскравішою і емоційнішою. Найбільшою силою у світі автор вважає силу

сонця: «Нехай сонце і тисячу років стоїть у хмарах, але Ви знайте, що

воно стоїть там, над тими чорними хмарами і знайте ще Ви, що над силу

сонця нема на нашій землі сили більшої!» [11].

 

З любов`ю згадує Іван Липа у листах свого сина, у майбутньому

відомого письменника, Юрія Липу:«Живемо по старому: у день я на роботі,

а у вечері в хаті нашій школа, вчимо Юрка. Маруся вчить його по програмі

другого класу, а я прохожу з ним українську мову, історію України та

натуральні науки. По історії на завтра у нас йде уже Богдан

Хмельницький, а по натуральним наукам добуваємо кисло род, углевий квас,

робимо досліди, словом й тепер став справжнім химиком. Юрко хлопець дуже

здібний, розвинений не по літах (йому десятий рік), енергійний. Одна

біда – нема що йому читати. Уже перечитав сливе все, що було можно, між

іншим і Н.Левицького, Б.Грінченка, Франка, навіть з

 

Л. Н. Вісника, як от «Беніта», а все не можу настачити», - писав він у

листі до Бориса Грінченка 21.11.1904 року.

 

Не менш поетичні, хоч і написані у прозовій, а не у віршовій формі,

є листи Івана Липи до Миколи Вороного. «Дорогий брате Миколо!» -

звертається автор до одного з найвідоміших письменників в українській

літературі початку ХХ століття. У цьому листі ми бачимо згадку про таких

діячів культури і літератури, як Коцюбинська, Чупринка, Грінченко та

Грушевський. Втім, Іван Липа ставився до Грушевського не дуже приязно:

«…серце Грушевського не тільки не поважаю, а призираю». [7]. Це погане

ставлення до себе тим, що не дав місця у таких періодичних виданнях, як

«Літературно-Науковий Вісник» і «Село» Б.Грінченку для його творів.

Лист, хоч і написаний у прозовій формі, містить у собі багато тропів:

порівнянь (так проминуло все, як сон [7]), метафор (холера почне косити

без розбору [7]), епітетів (пара холодних слів, гаряча кров [7]). Автор

з іронією розповідає Хвильовому про наближення страшної хвороби холери:

«Розумієш: холера і чума?.. Тобі, Іване, танцюй і приспівуй [7].

 

Відомі листи Івана Липи до Івана Франка. Якщо до родини Грінченків і

до Миколи Вороного письменник звертався по-дружньому, то листи до

І.Франка написані в більш офіційному стилі. Іван Липа звертався до

Каменяра із проханням прислати що-небудь із своєї «духової продукції»

[7] для надрукування в альманасі «Багаття». Липа дуже поважав Франка не

тільки як письменника, але й як людину. Із епістолярію ми дізнаємося, що

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ